Отримати гарний врожай в умовах півдня

2 декабря 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №73

СтатьиАгротехнологииОтримати гарний врожай в умовах півдня
врожай

Основні труднощі в процесі сівби озимих культур


Нинішнього року метеорологічні показники були нетиповими для південного регіону країни, значно відрізняючись від попередніх. Погодні умови стали причиною уповільнення всіх посівних процесів аграрного сезону, що безпосередньо впливало і на проведення осінньої посівної кампанії.

Встановлена відсутність вчасно підготовлених поперед­ників для озимини – в поточному році спостерігали насамперед запізнення зі збиранням колосових культур, що, у свою чергу, позначилося на затягуванні строків проведення сівби. Також відмічена значна затримка під час появи сходів та відставання у рості, розвитку рослин, дозріванні та збиранні врожаю соняшнику – одного з основних попередників озимих зернових.

Запізнення зі строками проведення сівби через дощову погоду та значне перезволоження ґрунту навесні, а також відносно прохолодна погода протягом періоду вегетації, у комплексі з іншими факторами, зумовила гальмування процесів росту та розвитку вищезазначеної олійної культури.

Враховуючи всі обставини року, стає зрозумілим, чому сівбу більшої частини посівів пшениці озимої у зоні півдня було проведено не в оптимальні, а в значно пізніші за рекомендовані терміни.

Вплив вологозабезпеченості ґрунту на посів пшениці озимої

Цього року гідротермічний режим був малосприятливим для своєчасного проростання насіння культури та формування повних сходів, а вологозабезпеченість ґрунту, як і в попередні сезони, залишалася головним лімітуючим чинником. Спостерігали гальмування посіву пшениці озимої внаслідок недостатньої зволоженості ґрунту, особливо на полях, де культуру вирощують без застосування зрошення. Так на початку сівби даної зернової культури в південному регіоні рівень зволоженості ґрунту був нерівномірним та дорівнював 6-8 см, що є недостатнім для проведення посівної кампанії.

У зв’язку з чим більша частина агропідприємств була змушена призупинити проведення сівби культури, не бажаючи «сіяти в суху землю». Дуже складна ситуація спостерігається в с.-г. господарствах регіону, де сівбу пшениці проводили переважно в сухий та напівзволожений ґрунт, внаслідок чого мали проблеми з отриманням дружних своєчасних сходів. У процесі визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на полях після різних попередників встановлено, що на початку посівної кампанії культури достатня кількість вологи для одержання рівномірних сходів у посівному шарі містилася лише після чорного пару.

Проте навіть після такого сприятливого попередника в більш глибоких горизонтах ґрунту вологозабезпеченість не відповідала нормативним значенням. На посівах пшениці озимої після соняшнику склалася значно гірша ситуація – навіть в орному шарі зазначали майже повню відсутність запасів продуктивної вологи, в більш глибоких горизонтах її кількість була в 5–6 разів меншою порівняно з середньобагаторічними нормами.

врожай

Ситуація на посівах пшениці озимої

В агропідприємствах різних форм власності півдня України переважно використовували під час сівби пшениці озимої насіннєвий матеріал вітчизняної селекції (херсонської та одеської). Це пов’язано зі специфікою південного регіону, що передбачає використання районованих посухостійких сортів даної зернової культури.

У вересні поточного року, коли окремі господарства розпочали сівбу пшениці озимої, наявність вологи у ґрунті на посівах навіть після кращих попередників була на недостатньому рівні та не забезпечувала появу дружних і своєчасних сходів. Так, в посівному шарі ґрунту після попередників чорний пар та соняшник запаси вологи в середньому складали, відповідно, 9,7 та 4,2 мм.

Листопад поточного року характеризувався відносно теплою, переважно сухою погодою. Середня температура повітря за місяць була на 2,7°С вищою порівняно з середньобагаторічними показниками.

Продуктивні опади у вигляді дощів, які пройшли у І декаді, покращили ситуацію зі зволоженням ґрунту, на цих площах почали з’являтися сходи озимини.

На початку ІІ декади листопада посіви пшениці озимої у південному регіоні Україні знаходилися у фазі кущіння. Через нестачу вологи посіви культури, сівбу яких проводили в переважно в сухий ґрунт, були зріджені – кількість рослин на 1 м2 знаходилась в межах 310–340 рослин, в той час як на більш кращих – 420–430. На кінець місяця в зв’язку з відсутністю продуктивних опадів ситуація з озимими культурами залишається складною. Внаслідок обстеження полів озимини визначено, що в найкращому стані знаходяться посіви культури, розміщені після чорного пару та бобових зернових, в доброму – після зернових та пропашних, в задовільному – після соняшнику та ріпаку озимого.

Проблема хвороб та шкідників

Цієї осені в посівах пшениці озимої (особливо – розміщених після стерньових попередників) спостерігається знач­на кількість личинок хлібної жужелиці, гусениць совки озимої. Серед хвороб на посівах пшениці озимої в південному регіоні найбільш поширеними є борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі та іржа.

Тож потрібно терміново проводити моніторинг полів та, за необхідності, обприскування дозволеними інсектицидами та фунгіцидами. Обираючи препарат для обробки посівів культури, необхідно враховувати прогноз ураження культури хворобами та пошкодження шкідниками, сортові особливості, погодні умови.

Розселення мишоподібних гризунів та методи боротьби з ними

Погодні умови осіннього періоду розвитку озимих зернових культур в поточному році, а саме – наявність вологи та помірно теплий температурний режим – мали значний вплив на формування достатньої кормової бази для популяцій мишей та полівок. Наприкінці листопада спостерігаємо помітне розселення у посівах пшениці озимої мишоподібних гризунів. Разом з тим, за даними Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, їх чисельність є значно меншою, порівняно з показниками аналогічного періоду попереднього «аграрного» року.

Для пшениці озимої виняткову загрозу становлять незорані землі, де спостерігаються колонії мишоподібних гризунів, які поступово переселяються на посіви даної зернової культури.

За прогнозами спеціалістів галузі, погодні умови осіннього періоду та високий потенціал розмноження гризунів можуть стати причиною збільшення чисельності шкідників та надалі становити серйозну загрозу посівам пшениці озимої. Для запобігання загрози для формування майбутнього врожаю культури слід постійно проводити моніторинг за розвитком мишоподібних гризунів, а в разі перевищення чисельності 3-5 колоній на 1 га – терміново застосовувати методи боротьби. З метою зниження чисельності шкідників, зокрема полівок, вкрай необхідними є заходи боротьби, насамперед застосування родентицидів.

Крім цього достатньо дієвим засобом боротьби з мишоподібними гризунами є проведення профілактичних агротехнічних заходів: знищення бур’янів, лущення стерні та глибока зяблева оранка після збирання соняшника, кукурудзи, сої та овочевих культур, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів.

Післямова

Потрібно розуміти, що, за певного збігу обставин, ситуація, що склалася на полях, може негативно позначитися на перезимівлі рослин, а отже, й на формуванні зернової продуктивності. Зокрема поява пізніх сходів та початок зимівлі більшості рослин у слабкому стані можуть спричинити масову загибель посівів пшениці озимої внаслідок морозів та тривалого залягання льодової кірки. До технологічних заходів, спроможних поліпшити інтенсивність появи сходів пшениці озимої, відносять прикочування посівів котками для покращення контакту насіння з ґрунтом та пришвидшення доступу до нього вологи з нижніх горизонтів.

Важливо своєчасно проводити комплекс заходів захисту озимих зернових культур на всіх сільськогосподарських угіддях від шкідливих організмів та обробку проти мишовидних гризунів. Тож аграріям потрібно проявити підвищену пильність аби виростити гарний врожай та сподіватися на помітно тепліший та коротший (отже, і більш безпечний для даної зернової культури) зимовий період, подібний до тих, що спостерігаємо впродовж останніх десятиліть внаслідок зміни кліматичних умов.

Таким чином, ретельне виконання рекомендованих агротехнічних вимог при сівбі пшениці озимої навіть за недостатньо сприятливих погодних умов упродовж осіннього періоду, певною мірою може знівелювати негативну дію абіотичних чинників та забезпечити гарну перезимівлю посівів, що є надійною основою майбутнього врожаю.

А. М. ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О. С. ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
О. П. КОНАЩУК
Інститут зрошуваного землеробства НААН