Аби не втратити, потрібно діяти

опубликовано в приложении: Агро1 №33
2 октября 2018 г.
Статьи Агротехнологии Аби не втратити, потрібно діяти
ріпак

Коли в кінці червня та на початку липня пройшли дощі, багато аграріїв поспішили посіяти озимий ріпак на місяць-півтора раніше оптимального строку. Хто посіяв в підготовлений ґрунті, отримав рівномірні сходи та потужний розвиток рослин станом на середину вересня (фото 1). Хто не встиг з підготовкою ґрунту, отримав нерівномірні та зріджені посіви (фото 2). Ті, хто посіяв ріпак після серпневих дощів в кінці серпня та в першій половині вересня, на цей час отримав лише сходи (фото 3). То кому радіти, а кому сумувати, хто виграє, а хто ризикує програти?


Як відомо, осінній розвиток озимого ріпаку в оптимальний умовах (тепло, волога) від появи сходів до формування рослин з 7-8 листками та 7-8 мм діаметра кореневої шийки (I-VIII фенофази) продовжується протягом 55-75 днів для гібридів та сортів при сумі ефективних температур (вище +5ºС) 500ºС без загрози витягування стебла. Адже витягування точки росту вище 3 см від поверхні землі різко знижує морозостійкість рослин.

В окремих випадках період осінньої вегетації ріпаку може тривати і 110 днів з формуванням 10-12 листків і відповідно 10-12 мм діаметра кореневої шийки.

Одначе довготривалий період розвитку рослин ріпаку восени викликає переростання рослин, тобто витягування стебла, розвиток пазушних бруньок, до утворення зав´язі квіток. Такі рослини приречені на вимерзання навіть за незначних приморозків. Взагалі вважається, що рослини ріпаку, що утворили в кінці вересня більше 4-х листків — це добре розвинені і потребують застосування ретардантів — регуляторів росту, що стримують ріст наземної маси та витягування стебла.

Відомо, що однією з найважливіших умов росту та розвитку рослин є маса листкової поверхні — фабрики фотосинтезу. Особлива роль у формуванні листкового апарату (листкового індексу) належить таким фітогормонам як Гібереліни та Ауксини.

Іванчук М. Д., член-кор. МАКНССаме вони підсилюють ріст і розвиток рослин. Ауксини стимулюють розтягування клітин. Вони утворюються і накопичуються у великих концентраціях в конусах пагонів і коренів — місцях особливо активного поділу клітин. Звідти вони переміщуються в інші органи рослини.

Проте слід мати на увазі, що підвищені концентрації Ауксинів впливають на збільшення листя та стебел рослини, але відносно уповільнюють коренеутворення.

Фізіологічний ефект Гіберелінів полягає у прискореному рості рослин, збільшенні їх висоти, тобто витягування. Відбувається лінійний ріст стебла, стимулюється утворення кліток і цвітіння. Разом з тим Гібереліни зовсім не стимулюють ріст коренів.

Отже гальмування продукування та активності фітогормонів Ауксинів і Гіберелінів викликає перерозподіл асимілятів від надземної маси до кореневої системи рослини та стимулює її розвиток. Адже при цьому відносно активується дія фітогормонів Цитокінінів, які на відміну від Ауксинів стимулюють не витягування клітин, а їх поділ. Утворюються Цитокініни в коренях і звідти переміщуються в інші органи рослин.

Ретардантні властивості, тобто обмеження утворення та зменшення активності фітогормонів Ауксинів і Гіберелінів мають регулятори росту на основі азолів, які до того ж в рослинах ріпаку підвищують вміст Цитокінінів. Це — Фолікур (д.р. тебуконазол), Карамба (д.р. метконазол) та їх аналоги. Значно підвищується дія азолів з одночасним внесенням регуляторів росту на основі хлормеквата (хлормекватхлорид ССС-750 або його аналоги). Якщо при обробітку рослин ретардантами призупиняється лінійний ріст рослини та наростання листової поверхні, то чи означає це, що розвиток рослин зупиняється?

Наукові дослідження показали, що процес розвитку рослин не лише не призупиняється, а й більш активно продовжується. Гальмування ростових процесів шляхом пригнічення активності апікальних меристем супроводжується формуванням потужної фотосинтетичної поверхні і прискоренням темпів функціонування фотосинтетичного апарату. Під дією хлормеквату зменшується листковий індекс (кількість листкової маси на одиницю площі) при збільшенні хлорофільного індексу (кількість хлорофілу на одиницю площі листка). Відбувається потовщення асиміляційної паренхіми та збільшення головного фотосинтезуючого пігменту в листках. Тож не дивлячись на зменшення листкової маси, завдяки збільшенню вмісту хлорофілу, продуктивність фотосинтезу зростає, що забезпечує утворення надлишку асимілятів, а, відповідно, пластичних речовин, що в свою чергу збільшує продуктивність культури.

озимийОтже ретарданти не мають негативного впливу на продуктивність рослин, що обумовлює їх безпечне використання. Як правильно використовувати ретарданти в посівах ріпаку цього року? Якщо на 20 вересня рослини сформували більше 4-х листків і діаметр кореневої шийки більше 5 мм, рядки зімкнулись, то необхідно загальмувати ріст стебел регуляторами росту з розрахунком 100 мл Фолікуру на 1 листок рослини + 1 л хлормекватхлориду на 1 га. В розчин ретардантів слід додати комплекс мікроелементів з підвищеним вмістом бору та міді. Бор приймає участь у синтезі нуклеїнових кислот, впливає на поділ клітин та переміщення синтезованих вуглеводів з листків в інші органи рослин, приймає участь у вуглеводному та білковому обмінах. Бор також підвищує еластичну стійкість клітин та запобігає розтріскуванню коренів при інтенсивному наростанні їх маси, запобігаючи проникненню в них збудників хвороб.

Мідь приймає участь у фотосинтезі, впливає на засвоєння рослинами азоту, сприяє синтезу полісахаридів, вітамінів та значно підвищує морозостійкість рослин, а також має фунгіцідні властивості. Зважаючи, що під дією ретардантів рослини перебувають у стресовому стані, то корисно використовувати антистресові мікродобрива з високим вмістом амінокислот, як, наприклад, мікродобрива Нановіт компанії «Agrovit Group» (Польща-Україна): Нановіт мікро (49 г мікроелементів з азотом, магнієм, сіркою та 66.4 г незамінних L-амінокислот), Нановіт моно Бор (150 г бору та 20.5 г амінокислот), Нановіт моно Мідь (70 г хелату міді з азотом, сіркою та 33.2 г амінокислот).

Склад робочого розчину матиме вигляд:

Фолікур — 400-500 мл + хлормекватхлорид ССС-750 — 1 л + Нановіт Мікро 1 л + Нановіт моно Бор 1 л + Нановіт моно Мідь 0.5-1 л та полісахаридний прилипач Липосам 0.2 л на 200 л води.

У випадку необхідності подвійної обробки посівів, в перше обприскування із Нановіт Мікро вноситься Нановіт моно Мідь, а у друге — Нановіт Мікро і Нановіт моно Бор.

Слаборозвинені рослини, що утворили 2-3 листки, потрібно обробляти ретардантно-стимулюючим комплексом:

1 обробка: 10 кг карбаміду + Нановіт Мікро 1 л + Фолікур 0,1 л + хлормекватхлорид ССС-750 — 0.2 л + прилипач Липосам 0,2 л.

2 обробка через 10 — 12 днів складом: 10-12 кг карбаміду + 2 кг сульфату магнію + Нановіт Мікро 1 л + Нановіт моно Бор 1 л + Нановіт моно Мідь 0.5-1 л та прилипач Липосам 0.2 л на 200 л води.

Площі посівів з нерівномірно розвиненими рослинами від 2-3 листків до 5 і більше потрібно обробляти ретардантами з малою кількістю (карбамід 3-5 кг) та мікродобривами за першою чи другою схемами в залежності від переважної кількості сильно- чи слаборозвинених рослин.

Тож, попри негаразди природи, є реальні можливості врятувати від переростання сильнорозвинені рослини та «підтягнути» до оптимального розвитку (7-8 листків та 7-8 мм кореневої шийки слаборозвинені рослини) та сформувати добре загартовані рослини до початку зимового спокою. Не впливаючи на розвиток рослин, можна очікувати втрат як високорозвинених, так і слаборозвинених посівів.

Іванчук М. Д., член-кор. МАКНС


Тел.: (050) 604–11–45

ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: