Сорт, волога, тепло, живлення і захист – елементи росту і розвитку рослин. Як вони впливають на продуктивність соняшника?

1 мая 2021 г. опубликовано в газете: Агро1 №64

Статьи Агрособытия Сорт, волога, тепло, живлення і захист – елементи росту і розвитку рослин. Як вони впливають на продуктивність соняшника?

За останні 20 років площі посівів соняшника в Україні збільшились у 3.7 разів до понад 6 млн га проти 1.6 млн га на кінець минулого століття.

Проте урожайність його зросла лише на 20-25%, з 17.5 до 20 ц/га. І це на тлі копіткої роботи вітчизняних і зарубіжних селекціонерів, які вивели низку високопродуктивних сортів і гібридів з потенційною урожайністю понад 45 ц/га.

Але чому українські аграрії на родючих ґрунтах у відносно помірних кліматичних умовах не можуть досягти і половини потенційної урожайності? Думаю, що ми замало приділяємо уваги технології вирощування цієї культури, враховуючи фізіологічні потреби рослин у факторах їх життя і розвитку. Як відомо, соняшник — економічно вигідна культура, адже, навіть не прикладаючи великих зусиль, можна отримати урожайність 15 ц/га і отримати чималий прибуток.

А тому ще рідкість застосування інтенсивних технологій його вирощування. Та й аграрна наука глибоко не вивчила фізіологічні властивості соняшника, його вимог до факторів впливу на його розвиток, систему управління розвитку рослини у різних умовах. Ми часто чуємо, що на результати продуктивності впливають виключно такі фактори як погода — сприятлива чи несприятлива, дощі чи, навпаки, посуха, забур’яненість та зараження хворобами, шкідниками тощо. Це справедливо. Але чому ми не розглядаємо проблему не окремо за якимось одним елементом, а впливом усіх факторів як системи. Спробуємо визначити вплив на урожайність соняшника різних факторів.

Волога

Завідувач відділом апробації та впровадження Миколаївського Інституту АП Хомяк Н.П. заклав дослідницькі посіви п’яти гібридів соняшника фірми АМГ «Магроселект» у короткоротаційній п’ятипільній системі у сівозміні з 20% насиченням соняшником у 2007-2008 роках.

Для аналізу впливу факторів вологи і тепла візьмемо гібрид Дрофа, який показав найкращі результати продуктивності. У 2007 році урожайність була 36 ц/га, а у 2008 році — лише 20 ц/га. Що ж вплинуло на таку різницю у продуктивності гібриду?

Якщо оцінювати умови вирощування взагалі, то вони майже не відрізнялись. Внесено добрив в обидва роки N60P60К60. Сумарна кількість опадів за вегетаційний період у 2007 році була 127.7 мм, а у 2008 — 122.6 мм. А що в деталях? На момент посівів 27 квітня 2007 року і 16 квітня 2008 року запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були 96.1 мм, в т.ч. у горизонті 00-40 см — 45.4 мм у 2007 році та 116 мм і 68 мм, відповідно, у 2008 році. Тобто на 15 і 20 мм більше, ніж роком раніше (див. табл.1).

До початку цвітіння у 2007 році випало 53.5 мм опадів, а в 2008 році — 37.5 мм., в т.ч. у 2-й і 3-й декадах 0 мм. Запаси вологи у шарі ґрунту 00-20 см були відсутні, а у шарі 21-30 см було всього 6.8 мм вологи.

У цей період 2007 року запаси вологи у горизонті 00-30 см були 29.4 мм і рівномірно розподілені на всю глибину шару. Таким чином, не зважаючи на значне забезпечення вологою рослин у 2008 році, у критичну фазу цвітіння виявився дефіцит вологи у найпродуктивнішому шарі ґрунту 00-30 см, в якому розміщується найбільша частина кореневої маси. При цьому у шарі ґрунту нижче 30 см було майже 50 мм води.

Дефіцит вологи у верхньому горизонті у критичну фазу розвитку цвітіння негативно вплинув на запилення квіток та формування зернівок у кошику. 2007 рік характеризувався рівномірним забезпеченням рослин вологою по всьому метровому горизонту, завдяки чому волога була доступна до усієї кореневої маси та у повній мірі забезпечувала у ній потребу рослин, що позитивно вплинуло на запилення та формування зернівок, збільшення потенціалу урожайності.

Динаміка запасів ґрунтової вологи

Таблиця 1

2007 Шар ґрунту, см Запаси вологи, мм 2008 Шар ґрунту, см Запаси вологи, мм Запаси вологи, +/- 2008 р. до 2007 р., мм
Посів 27.04.2007 00-10 5,3 Посів 16.04.2008 00-10 10,7 + 5,4
11-20 12,3 11-20 16,3 + 4
21-30 12,6 21-30 16,9 + 4,3
31-40 15,2 31-40 16,9 + 1,7
41-60 15,7 41-60 18,7 + 3
61-80 15,7 61-80 18,7 + 3
81-100 16,3 81-100 17,8 + 1,5
00-100 96,1 00-100 11,6 + 19,9
Фаза 12 листків Фаза 12 листків
07.06.2007 00-10 0 29.05.2008 00-10 7,4 7,4
11-20 7 11-20 15 8
21-30 10,2 21-30 15,9 7,5
31-40 11,1 31-40 16,1 5
41-60 11,1 41-60 16,1 5
61-80 12 61-80 16,1 5
81-100 12 81-100 15,4 3,4
00-100 63,4 00-100 102
Початок цвітіння 00-10 8,5 Початок цвітіння 00-10 0 -8,5
28.06.2007 11-20 10,2 26.06.2008 11-20 0 -10,2
21-30- 10,7 21-30 6,8 -3,9
31-40 9,2 21-40 14,3 5,1
41-60 9,8 41-60 15 5,2
61-80 10 61-80 15 5
81-100 10 81-100 10 0
00-100 68,4 00-100 61,1 -7,9

Динаміка опадів у 2007-2008 рр., мм

Періоди(декади) 2007 рік (мм) 2008 рік(мм) 2008 до 2007 (+/-) (мм)
10-20.05 0,8 1,5 0,7
21-30.05 1,8 15 13,2
01 -10.06 5 21 16
11-20.06 6 0 -6
21-30.06 39,9 0 -39,9
Початок цвітіння 53,5 37,5 -16
01-10.07 масове цвітіння 5,2 17,1 11,9
Всього 58,7 54,6 -4,1
11-20.07 10 51 41
21-30.07 10 13 3
Фізіологічна стиглість 76,7 118,6 47,9
01.10.08 0 0 47,9
11-20.08 46 0 -46
21-30.08 3 4 1
Всього 127,7 122,6 -5,1

Тепло

Cума активних температур за вегетаційний період 2007 року склала 2304ºС, а у 2008 році — 2198ºС, не дивлячись на те, що період вегетації був довшим на 11 днів. Як відомо, оптимальна температура для розвитку соняшника знаходиться у межах 25-27ºС.

Фотосинтез починається при температурі 20ºС і призупиняється при температурі 30ºС. Тож температурний режим має великий вплив на розвиток та продуктивність рослин.

Прослідкуємо динаміку температур у вегетаційні періоди 2007 і 2008 років, щоб визначити, який вплив вони мали на розвиток і продуктивність соняшника (таб.3).

\Від сходів до фази 12 листків (10 червня) у 2007 році середня температура була 22.7ºС, що близько до оптимальної. За цих умов активно розвивалась коренева система, надземна вегетативна маса рослин та відбулось закладання максимальної кількості квіток на кошик. У 2008 році у цей період температурний режим був незадовільний. Середня температура становила 15.9ºС, що майже на 10ºС нижче оптимальної. Коливання температур було від 12.2 до 18.5ºС.

Низькі температури негативно вплинули на розвиток рослин. У холодному перезволоженому ґрунті формувалась менша коренева система, малодоступними були елементи живлення, закладалась менша кількість квіток на кошик. Випаданя значних опадів (52.1 мм) у фазі цвітіння до повної стиглості не вплинуло на збільшення урожайності.

Вплив температур на урожайність соняшника гібриду Дрофа АМГ «Магроселект», 2007-2008 рр.

Періоди (декади) Середня температура, 2007, ºС Сума температур, 2007, ºС Сума температур, 2008, ºС Середня температура, 2008, ºС
01-10.05 0 0 12,2 122
11-20.05 19,7 19,7 15,5 155
21-30.05 24,9 249 17,5 175
23,5 235 18,5 185
11-20.06 24,8 248 21,5 215
21-30.06 22,9 289 23,1 231
Всього 23,16 1044 18,2 923
Початок цвітіння 23,2 232 21,9 219
11-20.07 26,2 262 23,1 231
21-31.07 27,2 272 24,1 265
01-10.08 24,2 242 22,6 226
Повна стиглість
11-20.08 25,2 252 27,4 274
Цвітіння повна стиглість 25,2 1260 20,25 1275
Всього 2304 2198

Чи все залежить від насіння?

Нерідко представники різних насінницьких компаній наперебій вихваляють свої гібриди, як і водиться в ринкових умовах, та наводять аргументи (у які інколи починаєш вірити), що саме насіння визначає майбутню урожайність і економічну вигоду господарства.

Аби не бути голословним, що такі твердження некоректні, звернемось до результатів досліджень продуктивності гібридів компанії ТМ «Піонер» у рівних агрокліматичних умовах чотирьох сусідних господарств за запровадженими у них агротехнологіями.

Висівали всього 18 гібридів у трьох господарствах Казанківського району і одному — Березнегуватського. У порівнянні видно, що в кожному окремо взятому господарстві урожайність між гібридами коливалась від 43 ц/га до 27,6 ц/га в ТОВ «Новосілля»; від 35.2 до 13.8 ц/га у ПП «Агротех» Казанківського району і від 22 до 13.37 ц/га у ФГ «Єнісей» Березнегуватського району. Середня урожайність усіх гібридів у ТОВ «Новосілля» склала 34.3 ц/га, у ПП «Агротех» — 24.8 ц/га, і ФГ «Єнісей» — 17.25 ц/га. Слід зауважити, що і тип ґрунту і строки посіву і кількість опадів у квітні-вересні у всіх господарствах були 26-30 мм, але одні і тіж гібриди показали різну врожайність

Для прикладу:

Гібрид ПR 64А15 у ТОВ «Новосілля» — 43.11 ц/га, у ПП «Агротех» — 29.9 ц/га, у ФГ «Єнісей» — 18.9 ц/га. То що ж вплинуло на такі різні показники урожайності одних і тих же гібридів, в одних і тих же умовах вирощування. Мабуть на результати вплинули не лише потенційна продуктивність гібридів, як одного з найважливіших елементів урожайності, а й у технології вирощування як цілісної системи окремих її елементів, як то: підготовка ґрунту, збалансованість системи живлення, боротьба з бур’янами та хворобами тощо.

Наприклад, в ТОВ «Новосілля» було застосоване глибоке розпушування ґрунту, що дозволило забезпечити проникнення опадів у більш глибокі шари ґрунту, утримання вологи у кореневмісному горизонті, покращення газообміну та активність ґрунтової біоти.

соняшник
Рис 1. Коренева система соняшника

Підготовка ґрунту дискуванням, що застосовувалось в інших господарствах, окрім мульчування поверхневого шару інших позитивних результатів не дає. Адже вода проникає лише на глибину обробітку ґрунту та затримується плужною підошвою (переущільнений ґрунт).

Глибоке розпушування ґрунту дозволяє внести добрива на глибину обробки у горизонт розміщення кореневої системи, а за мінімального обробітку добрива потрапляють на незначну глибину та погано засвоюються рослинами. То ж у ТОВ «Новосілля» внесення 80 кг азоту показало більшу ефективність ніж внесення 90 кг азоту та 96 кг фосфору за мінімального обробітку ґрунту близько до поверхні у ПП «Агротех». В обидвах господарствах застосували мікроелементні підживлення, що позитивно вплинуло на урожайність порівняно з іншими господарствами. Система захисту рослин у цих господарствах була різною. У ТОВ «Новосілля» застосовувався фунгіцид, що зменшило втрати урожаю від хвороб на відміну від ПП «Агротех», де застосували гербіцид, який безумовно викликав стрес та зниження урожайності.

Отже, оцінювати ефективність вирощування кожної культури потрібно не за окремими елементами, а за усім комплексом взаємопов’язаних елементів агротехнології, починаючи з підготовки ґрунту, вибору насіння, боротьби з хворобами, шкідниками та бур’янами, вологозбереження.

Деякі висновки

На урожайність впливає вибір сорту чи гібриду, толерантного до умов конкретного господарства та строків вегетації. Обробіток ґрунту повинен враховувати вимогу соняшника до його глибокого розпушування, що забезпечує проникнення коренів рослини у нижні горизонти ґрунту. Це може бути: оранка, глибоке розпушування, вертикальний обробіток, Strip-Till, зрілий No-Till. Але всяка система обробітку повина забезпечити внесення фосфору та інших елементів у кореневмісний горизонт. Слід не лише знати, скільки споживає соняшник елементів живлення, а й необхідну кількість внесення їх для збалансованості разом з доступними формами у ґрунті та загальними потребами рослин. Для формування урожаю 30 ц/га соняшник споживає 170 кг азоту, 80 кг фосфору, 380 кг калію, 70 кг сірки, 45 кг магнію, а також 200 г бору, 150 г цинку, 100 г марганцю, 60 г міді й т.д. Отже, потребу в елементах живлення і джерела їх надходження потрібно оптимізувати внесенням з добривами.

Соняшник потребує великої кількості води. Його транспіраційний коефіцієнт 630 л на 1 кг сухої речовини. Споживає він за вегетаційний період від 400 до 600  мм води. Тож технологія вирощування повина включати заходи, що покращують водопроникнення та водоутримання вологи у ґрунті, захист поверхні ґрунту від надмірного випаровування вологи. Це може бути: збереження рослинних рештків на поверхні, мульча, посів покривних культур у міжряддях тощо. Важливо врахувати температурний режим та вибір сортів і гібридів з вегетаційними строками, посів насіння у підготовлений теплий ґрунт. Забезпечити інтенсивний ріст листкової поверхні та вибрати густоту стояння рослин таку, щоб площа листкової поверхні рослини була в 4 рази більшою від площі поверхні ґрунту під нею. Захист рослин від хвороб, шкідників та забур’яненості мають чи не найбільший вплив на продуктивність рослин. Якщо фунгіциди і інсектициди не приносять великої шкоди рослинам, то гербіциди викликають у соняшника великий затяжний стрес, що суттєво знижує продуктивність рослин.

Швидко вивести рослину зі стресового стану можна внесенням антистресових препаратів і перш за все — амінокислотних. Не потрібно нехтувати листковими підживленнями рослин у фазі 4-5 листків фосфором, цинком, сіркою, магнієм та амінокислотами, так як і перед цвітінням, комплексом мікроелементів, у тому числі 200 г бору.

Іванчук М.Д.
член-кор. МАККНС


(050) 604-11-45