Гречка – попелюшка на шляху до принцеси

опубликовано в журнале: AgroONE №47
3 октября 2019 г.
Статьи Агротехнологии Гречка – попелюшка на шляху до принцеси
Гречка

Культура в післяукісних посівах і системі No-Till, використання біопрепаратів


Продовження. Початок в номері 8 (45) 2019


Зупинити умертвіння ґрунту – завдання нашого покоління. Шановний читачу, світовий агробізнес, в основі якого лежить інтенсивна технологія виробництва с/г культур, повільно, але неухильно рухається до глухого кута, який на сьогоднішній день ми вже реально відчуваємо. За останні п’ятдесят років врожайність основних культур подвоїлася, в основному, за рахунок внесення хімічних добрив, а кількість внесених добрив за цей же час збільшилася в десять разів.

Все б нічого, але така технологія, а саме оранка і хімдобрива, знищує ґрунтову біоту, яка формувалася мільйони років і завдяки якій з’явилися на Землі рослинність і тваринний світ, включаючи людину. Ось вона і безвихідь. Начебто і без хімії не можна, але якщо на цьому шляху не зупинитися, то планета нас збросить.

Зрозуміло, що цього не станеться. Більш того, аналітики стверджують, що населення нашої планети зросте до 9,5 млрд чоловік. Розрахунки показують, що саме стільки людей зможуть прогодуватися, використовуючи наявний ресурс виробництва продуктів харчування. Це можливо тільки за рахунок повільного, але неминучого переходу від хімдобрив і засобів захисту на біопрепарати, і переходу від орного до щадного принципу обробітку землі. В 1 г родючого ґрунту 1 млрд бактерій, а в одному грамі ґрунту, де активно застосовуються хімічні добрива і засоби захисту, мікроорганізмів всього 10 тисяч, тобто в сто тисяч разів менше, ніж у живому ґрунті. Але, якщо стоїть питання про високі врожаї, повна відмова від хімії неможлива.

І провідні агрохімічні гіганти вже сьогодні вкладають величезні гроші як у дослідження ефективності біопрепаратів, так і в їх виробництво та виведення на ринок. Справа в тому, що за допомогою біопрепаратів можна істотно знизити частку внесених хімічних препаратів. Біопрепарати в обсязі кореневої системи істотно підвищують засвоюваність поживних речовин, привнесених в ґрунт. Як відомо, частка засвоєння хімдобрив, в середньому, не перевищує 30% від внесеної дози в ґрунт. Біологічні препарати в змозі підвищити засвоюваність в два рази, що дозволить знизити хімічне навантаження на ґрунт. Сильна коренева система, сильна рослина, високий імунітет забезпечать стійкість рослини до стресу, а значить, дозволять знизити і дозу хімпрепаратів захисної дії.

Необхідно підкреслити, що підвищення засвоєння поживних речовин під дією мікробних препаратів не призводить до накопичення мінеральних елементів в рослині і в продукції.

Так, наприклад, збільшення засвоєння азоту інокульованими рослинами не супроводжується збільшенням в складі продукції нітратів. З тієї причини, що нітрати при цьому «залучаються» для активного синтезу амінокислот і білків, що призводить, з одного боку, до зниження нітратів і підвищення амінокислот і білків в продукції. Так, при інокуляції насіння гречки «Діазобактеріном» в зерні частка валіна збільшилася на 12%, треоніну – на 168%.

Крім того, істотно зросла частка таких замінних амінокислот як аланін, аргінін, гістидин і гліцин.

Однак повернемося до основної теми матеріалу – до гречки. Необхідно відзначити, що в Україні виробляються біологічні препарати, які відповідають вимогам Європейського Союзу як придатні для органічного землеробства. Виробниками таких препаратів є TD «Ензим-Агро» та Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Вченими цього інституту розроблений і випускається препарат «Діазобактерін» для передпосівної обробки насіння різних с/г культур, в тому числі і насіння гречки.

Препарат нешкідливий для людей і тварин, не забруднює середовище. Він підвищує активність процесу фіксації атмосферного азоту, що дозволяє знизити дозу внесеного азоту на 30-60 кг/га. Препарат підвищує якість і кількість білка в зерні, кількість замінних амінокислот. Це співвідношення дуже важливо для гречки, оскільки вона використовується в дієтичних продуктах і дитячому харчуванні.

Рис. 1. Ефективність обробки гречки біопрепаратом проти попелиці

Бактеризовані рослини гречки на 3-5 днів раніше зацвітають, за рахунок чого збільшується період формування зерна, що позначається на виповненості зерен і на загальній продуктивності. Багаторічні польові випробування в різних областях України показали високу ефективність «Діазобактеріна». Так врожайність зросла на 15-50%, а кількість незамінних амінокислот – на 20-30%.

Для захисту посівів гречки від шкідників також є ефективні біопрепарати. Вчені Інституту захисту рослин НААН пропонують для цього використовувати препарати «Бітоксибацилін» і «Актофіт».

На рисунку 1 наведена ефективність обробки полів гречки проти попелиці. Добре видно, що кількість шкідників зменшується в 3-4 рази і навіть через 14 днів популяція шкідників практично не зростає.

Рис. 2. Урожайність круп’яних культур в одновидових і спільних посівах (середні значення за 2013­2016 рр.)

Біопрепарати для обробки полів проти шкідників гречки виключно значимі з тієї причини, що цвітіння гречки займає тривалий період, і необхідно створити умови для її запилення комахами. Відлякаємо бджолу – не отримаємо урожай.

Чим більше дізнаєшся про гречку, тим більшою симпатією до неї переймаєшся. І перш за все від того, що ця культура для думаючого фермера. Не будуть холдинги нею займатися – не йде ця культура морськими баржами на світовий ринок. Поки не йде.

А для фермера, який здійснює сівозміну, ця культура надзвичайно підходяща. Її вирощують в післяукісних посівах, в бінарних посівах (наприклад, з іншою круп’яною культурою – просом), її висівають в технології No-Till після збирання озимої пшениці та встигають прибрати пізньої осені, її вирощують по екотехнології.

Таблиця №1

Керівник, місце знаходженняВойтовик Михайло Вікторович

ТОВ «Мрія», Київська обл., Білоцерківський р­н, с. Блощинці

Оброблювана площа, кількість працівників300 га; 10 людей
Зобов’язання перед полем17 років без оранки. Подрібнена солома залишається в полі
Вдячна відповідь поля. Урожайність в 2014 р.
(гречка як покривна культура сіється слідом за комбайном, що прибира
є пшеницю)
2014 р.

Соя – 25­35 ц/га

Пшениця – 58­65 ц/га (137 га) (2 кл)

Гречка – 10­11 ц/га

(другий урожай)

Корм для забезпечення життя ґрунтової біотиСолома

6 т/га – пшениця, 3 т/га – гречка

1 тонна соломи – 3­4 тонн органіки

9 т/га → 27­36 т/га (органіки)

Земля, розпушена підземними орачами –
хробаками, яка не ущільнюється. Витрата солярки на га
за сезон мінімальна
Максимум 6 проходів по полю за сезон

Посів пшениці → два обприскування → комбайн → сів гречки → комбайн

(20 л/га за сезон)

Поле – завод з виробництва гумусу. Кількість «працівників»
на одному гектарі – 1 млн 670 тисяч штук
Кількість хробаків на 1 кв.м (Київська обл.)

с. Карапиші – 4 шт./кв.м

с. Матюші – 8 шт./кв.м

с. Яблунівка – 12 шт./кв.м

с. Блощинці – 167 шт./кв.м

У таблиці №1 наведена інформація про сівозміни при технології No-Till, в яку внесена гречка як пожнивна культура.

Гречка

Вирощування гречки в післяукісних посівах

В післяукісних посівах гречки вегетативний період її зменшується на 10-15 днів, особливо це проявляється при сівбі середньостиглих сортів. Післяукісний посів гречки виконують після збирання озимих колосових на зелений корм, а також після суміші ярих колосових і бобових культур на зелений корм або сіно.

Перед сівбою насіння для захисту від хвороб і шкідників обробляють біологічними препаратами і інокулянтами, що включають в себе азотфіксуючі і фосформобілізуючі бактерії. Закладення насіння заглиблюють на 1-2 см, але, тим не менш, насіння проростає через 6-8 днів проти весняних 10-12 днів.

Рядний посів дозволяє виконувати боротьбу з бур’янами без гербіцидів, виключно за рахунок міжрядної обробки і підгортання стебла рослини. Доцільно обробляти рослини біорегуляторами росту.

Бінарні посіви – подвійний виграш

Вчені Подільського державного аграрно-технічного університету протягом кількох років (2013-2016 рр.) виконували унікальні польові дослідження по ефективності бінарних посівів круп’яних культур (гречка + просо). Результати вражаючі (рис. 2). Посів проводився з міжряддям для гречки 45 см, а проса – двома рядами в міжрядді гречки на відстані між рядами 15 см.

Прибирання проводилося прямим способом при 75% побуріння насіння гречки.

Поділ зерна гречки і проса після збирання, так само як і подальше одновидове очищення їх, не склало будь-яких труднощів, оскільки різниця в розмірах і формі насіння гречки і проса дозволила зробити це з високою якістю.

Гречка і No-Till

Про No-Till та інші сприятливі технології обробітку ґрунту я пишу в кожній книжці. Оскільки додати нічого не можу, то повторю невеликий фрагмент з книжки «Соя – культура XXI століття» в тій її частині, де наведені результати висіву гречки після збирання озимої пшениці фермером Михайлом Войтовиком, який на 300 га примудряється тримати сівозміну (табл. 1).

З повагою, к.т.н., доцент Фадєєв Л.В.