Брак знань чи відповідальності перешкоджає підтримувати родючість наших ґрунтів

опубликовано в журнале: AgroONE №45
29 июля 2019 г.
Статьи Тема номера Брак знань чи відповідальності перешкоджає підтримувати родючість наших ґрунтів

«Володіння землею – не лише право чи привілей, а й великий обов’язок,
що загрожує відповідальністю перед судом нащадків».
В. В. Докучаєв


П’ять тонн зібраного зерна пшениці відправляється у господарство. У тому зерні спожиті рослинами 140 кг азота, 43 кг фосфору, 25 кг калію та цілий комплекс мезо- та мікроелементів. Схоже, що жоден грам з них не повернеться у поле господарства, а попливуть вони у далеке зарубіжжя.

Проте у зерні вивезли не всі спожиті речовини. У полі залишились післязбиральні рештки – солома, полова, коренева маса, а в них теж багато цінних поживних речовин. При врожайності 5 т зерна пшениці надземні рослинні рештки складають 6-7 т. В них міститься 30 кг азоту, 15 кг фосфору, 48 кг калію, понад 50 кг кальцію, 10 кг магнію, 12 кг сірки та більше 550 г мікроелементів. Отже, солома є цінним джерелом елементів живлення для рослин.

Проте в соломі вони знаходяться в органічних сполуках і лише після мінералізації бактеріями і грибами вони стають доступними для рослини. В складі соломи велике значення мають вуглеводи, крохмаль та целюлоза, вони є також їжею для мікроорганізмів і складовими їх білкових тіл. Більша частина вуглеводів витрачається на дихання мікроорганізмів, окислюючись до вуглекислоти та води. Менша частина витрачається на утворення тіл мікроорганізмів.

Та чи не найголовніше – з органічних рештків мікроорганізми утворюють гумус, тобто основу родючості ґрунту.

Гумус – це складна суміш як речовин, що входили до складу рослин і частково не піддались розкладу мікроорганізмами, так і продуктів їх життєдіяльності. В 6 т соломи міститься 4,8 т органічних речовин. Після відмирання мікроорганізмів з їх тіл вивільняється 5% азоту, значна кількість фосфору, амінокислоти, білки, вітаміни, гормони, ферменти тощо, якими збагачується гумус. В результаті проходить трансформація органічної речовини до утворення мінеральних елементів живлення доступних рослинам та гуміфікація – утворення фульвових та гумусових кислот, гумінів. З 6 т соломи утворюється 1,3 т гумусу, а в ньому понад 17 кг гумінових кислот. Фульвові кислоти активно діють на мінеральну частину ґрунту, вивільняючи з неї необхідні рослинам елементи живлення. Гумусові кислоти забезпечують високу ступінь вологоутримання в ґрунті та активний процес катіонообміну. Гумусові кислоти вивільняють фосфорну кислоту з малорухомих та нерухомих фосфатів і на 25-30% покращують фосфорне живлення рослин.

Завдяки гумусовим речовинам формується стійка структура ґрунту, покращується його газообмін, фізичні, хімічні та колоїдно-хімічні властивості, буферність та абсорбція токсичних речовин. Отже, рослинні рештки – це джерело елементів живлення та гумусоутворення. У нашому випадку, це запас елементів живлення на 3500 грн у мінеральних добривах та 17 кг гумусових кислот, що містяться у більш ніж 20 кг гумінових препаратів.

Гумус

Але як ми використовуємо цей резерв збереження родючості наших грунтів?

Традиційний спосіб — заорювання рештків. Процес їх розкладання розтягується на 2.5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують з гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створивши дефіцит і азотне голодування для наступних культур. При внесенні аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо прискориться та баланс азоту під наступну культуру не зміниться.

При заорюванні великої маси соломи на рештках поселиться висока концентрація мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів зі шкідливими для рослин фенольними речовинами.

Трансформація заораної соломи прискорює процес нітрифікації, але зменшує утворення гумусових складових. Нарешті, при розкладанні приораної соломи вуглець, що міститься в рештках, трансформується до метану, а не до вуглекислого газу, який життєво необхідний для ґрунтових мікроорганізмів. Подрібнення та перемішування решток з ґрунтом при мінімальному обробітку або рівномірно розкиданий по поверхні ґрунту без переміщування з ним, що застосовується в системах No-Till та Strip-Till. Це захищає ґрунт від надмірного перегріву та вітрової ерозії і стоку води після опадів та покращує водопроникнення, утримання вологи грунтом.

В кожному випадку, коли ми вносимо солому у ґрунт чи на поверхню, активізується діяльність та розмноження аборигенних мікроорганізмів. Давайте умовно заглянемо в ґрунт, ближче познайомимось з невидимими мешканцями цього загадкового та не зовсім вивченого світу, щоб відчути бурхливе життя мікроорганізмів як і людей на землі: тут є дружнє сусідство і війни, активні і пасивні люди, альтруїсти і егоїсти, друзі і вороги.

Подібне життя вирує і у ґрунті, де співіснують різні види мікроорганізмів – корисних, шкідливих, патогенів на одній території, і отримують від цього життєво необхідні переваги. Це явище називається коменсалізмом. Більшість мікроорганізмів не можуть жити в ізоляції, а живуть разом з іншими і часто дуже вразливі без сусідів. Лише 1% мікроорганізмів може існувати самостійно. Як і люди, мікроорганізми живуть за своїми правилами і у конкурентному середовищі ґрунту контролюють поширення «сусідів», завдяки продукуванню специфічних антибіотиків. Тобто, аборигенні ґрунтові мікроорганізми підтримують свій видовий склад. Звідси можна зробити висновок, що створюючи умови для активного розмноження та життєдіяльності мікроорганізмів, ми збільшуємо концентрацію усього складу біоконсорціуму, підвищуючи його біоактивність. Це відбувається при внесенні мінерального азоту, гуматів, різних біостимуляторів тощо.

Нажаль, натепер вносяться рослинні рештки, заражені збудниками різних хвороб, що ще більше підвищує патогенно-токсичне навантаження на ґрунт та зараження рослин, знижуючи частину урожаю та погіршення його якості.

Активізуючи життєдіяльність існуючого складу грибів і розкладання решток, ми провокуємо високе патогенне і токсичне навантаження на ґрунт, а водночас і на рослину.

А чи можемо ми вплинути на зміну існуючого складу грибів у ґрунті і завдяки чому? Очевидно, для цього необхідно збільшити кількість антипатогенних мікроорганізмів, сапрофітів і підвищити їх біоактивність. Тобто, підібрати спеціальний склад мікроорганізмів і підсилити їх до існуючого консорціуму, при цьому слід врахувати, що окремо взятий вид мікроорганізмів в існуючому стабільному мікроконсорціумі може бути «вороже» сприйнятий аборигенами, або обмежений його активністю. Те ж саме відбувається, коли ми вносимо комплекс мікроорганізмів не пов’язаних між собою. Тож для регуляції видового складу зі збільшенням чисельності бажаних мікроорганізмів, їх потрібно вносити в заздалегідь створеному препараті у процесі компенсаційної ферментації. Це можливо на сучасному підприємстві з високими технологіями на кшталт виробничої і науково-лабораторної бази компанії «БТУ-Центр» за участі провідних вчених мікробіологів, що працюють у ньому.

Висококонцентровані комплексні препарати у своєму складі мають: целюлозорозкладаючі ферменти, інші біологічні активні речовини, мікроорганізми різних таксономічних груп, як то: азотфіксуючі, фосфоркаліємобілізуючі, фунгіцидні і целюлозоруйнівні і інші у споровій чи капсульованій формах з великим терміном придатності. Ці високоякісні біодеструктори не лише швидко розкладають пожнивні рештки та накопичують у грунті доступні елементи живлення рослин,  а й зберігають продуктивну вологу, покращують структуру ґрунту, пригнічують розвиток патогенів, зменшують кількість ґрунтових шкідників, оздоровлюють ґрунт, підвищують його родючість, що сприяє збільшенню урожайності с/г культур.

Хочу особливо наголосити на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активну дію в умовах як низьких (+5ºС) та і високих температур (+30ºС), стабільність в умовах стресових факторів (посуха), дефіцит вологи (Екостерн, Органік баланс). За рівних інших умов краще і швидше розкладаються добре подрібнені рештки (відрізками до 10 см), рівномірно розтрушені на поверхні ґрунту та оброблені біодеструкторами концентрацією 1-2 літра та 15-20 кг азотних добрив на 200 л води із заробленням у ґрунт (біодеструктор стерні Екостерн) чи без зароблення (Органік баланс) за технологій No-Till, Strip-Till.

Високу ефективність проявляють біодеструктори компанії «БТУ Центр» за всіх способів обробітку ґрунту (глибока полицева оранка, глибокий безполицевий обробіток та за мінімальною технологією). Виробничі випробування впливу деструктора Екостерн на розкладання соломи озимої пшениці протягом 90 днів та урожайність наступної культури сорго за різних способів обробки ґрунту (оранка, глибоке рихлення, мінімальна), показали наступні результати у порівнянні з контрольними, необробленими деструктором площами. Ступінь розкладання на контролі від 23 до 31% проти 49-69% оброблених деструктором.

Дослідами також встановлено, що оброблення рослинних рештків Екостерном зменшує кількість збудників патогенних грибів з 99 тис. на 1 г ґрунту на контролі до 7.6 тис. на 1 г ґрунту на оброблених площах. В той же час на оброблених площах збільшилась кількість грибів-антагоністів до 30.8 тис. на 1 г ґрунту проти 5.1 тис. на 1 г на контрольних площах. Урожайність сорго на площах, де деструктор не вносився, була в межах 5 т на 1 га, тоді як на оброблених площах вона досягала до 7 т/га.

Я навів приклад використання рештків озимої пшениці та схожа картина і з іншими с/г культурами. В рештках кукурудзи урожайністю 6 т/га залишається 7,8 т рослинних решток зі вмістом в них 58 кг азоту, 23 кг фосфору, 127 кг калію, сірка, магній, мікроелементи на сумму 6347 грн. В рештках соняшника масою 5,7 т при урожайності зерна 3 т/га вміст азоту складає 80 кг, фосфору — 40 кг, калію – 253 кг, кальцію – 87 кг та магнію – 34 кг. В перерахунку на вміст цієї кількості елементів в мінеральних добривах — це складає понад 6,5 тис. грн на гектарі.

Тож використовуйте природний дар з розумом і високою відповідальністю, пам’ятаючи слова Ю. Лібіха, що рано чи пізно виснаження поживних речовин настане, якщо ми не будемо правильно повертати ґрунту те, що з нього взято.

Наведу деякі лабораторні дослідження ґрунту на вміст грибів

Зміст варіантуВсього, тис/г ґрунтуу т.ч.Гриби­антагоністиТоксино­утворювальні
види грибів
Патогенні видиСапротрофні види
тис/г ґрунту%тис/г ґрунту%тис/г ґрунту%тис/г ґрунту%
Контроль69,848,970,020,93010,51559,385
Екостерн (дослід)62,53,55,659,094,410,416,717,427,8

Бережіть землю від виснаження та хвороб і вона віддячить високими та якісними врожаями, бо, як казав римський мудрець: «Земля завжди юна, завжди свіжа, завжди здатна бути родючою, якщо тільки вміти підтримувати її життя».

Іванчук М.Д.
член-корр.МАКНС
050 604 11 45