Застосування мікродобрив для поповнення запасів ґрунтів і забезпечення потреб сільськогосподарських культур

3 мая 2022 г. опубликовано в газете: Агро1 №74-75

Статьи Химия и жизнь Застосування мікродобрив для поповнення запасів ґрунтів і забезпечення потреб сільськогосподарських культур

Шановне товариство, у відведений мені час хочу привернути вашу увагу на важливий елемент сучасних агротехнологій, без якого про значне підвищення продуктивності землеробства годі й думати. Це — широке застосування мікродобрив для поповнення вже вичерпаних запасів ґрунтів і забезпечення потреби в елементах живлення сільськогосподарських культур. Адже саме дефіцит мікроелементів постає найбільшою перешкодою для отримання високих урожаїв. В ті далекі роки, коли вносилось по 30-40 тонн органічних добрив на 1 га, разом з гноєм гумус поповнювався 120-140 кг азоту, 60-80 кг фосфору, 150-200 кг калію, а ще 30-40 кг магнію, 25-30 кг сірки та усіма мікроелементами: бором — 240-300 г, міддю — 220-280 г, цинком — 650-820 г, марганцем — 480-640 г та іншими.

Оскільки органічні добрива — це приємні спогади, а  сидерати у нас не в моді, багаторічні трави не потрібні, а зернобобові культури в посуху низьковрожайні, то єдиним джерелом органічних речовин — головної складової гумусу — залишаються післязбиральні рештки, з якими багато з нас обходяться неефективно. Тож маємо ґрунти, в яких практично вичерпані запаси рухомих форм цинку, бору, фосфору. Швидкими темпами виснажуються вони марганцем, магнієм, сіркою та катастрофічно зменшуються запаси гумусу взагалі. Внесення мінеральних добрив у тих кількостях, що здійснюємо сьогодні, не компенсує і п’ятої частки їх виносу з урожаєм.

У Данії, наприклад, повернення азоту складає більше 91%, в тому числі 55% з гноєм і кормовими відходами, 25% з багаторічними травами, і лише 11% з мінеральними добривами. Там і потреба в мікродобривах гостро не стоїть, але використовують їх вони багато. А у нас Україна — одна з провідних країн-експортерів зерна. Протягом 30 років ми нарощуємо його експорт разом з соняшником і ріпаком. До речі, це — головна ознака економічної відсталості країни. І вивозиться у зерні родючість наших колишніх славетних чорноземів. 10  млн га, або одна третина з них, стали вже малопридатними для вирощування сільськогосподарських культур. У кожній тонні пшениці вивозиться 24 кг азоту, 4.4 кг фосфору, 3.5 кг калію. Наприклад, у 2020 році Україна вивезла 20.7 млн тонн зерна колосових, в яких було 496.8 тис. тонн азоту, 119 тис. тонн фосфору, 73 тис. тонн калію. В експортованому зерні кукурудзи 23.8 млн тонн було вивезено 385.6 тис. тонн азоту, 115.4 тис тонн фосфору, 81 тис тонн калію. Разом у зерні зернових вивезли 882 тис. тонн азоту, 234 тис. тонн фосфору, 154 тис. тонн калію в діючих речовинах. У мінеральних добривах це майже 1 млн тонн нітроамофоски, 500 тис. тонн суперфосфату, та 1 млн тонн аміачної селітри, а також 6.7 тис. тонн мікроелементів. І це з року в рік. Повторюється протягом трьох десятиріч. Повертаємо у ґрунт у п’ять разів менше.

Відомо, що за дефіциту декількох, чи навіть одного елемента, засвоєння рослиною інших елементів буде низьким. Для прикладу візьмемо азот. В оптимальних умовах окремо взятий азот засвоюється рослинами на 50%, разом з фосфором — 58%, у поєднанні з фосфором і калієм — на 65%, з фосфором, калієм, магнієм і сіркою — на 80%, а з ними усіма та мікроелементами — на 95%.

На забезпечення рослин елементами впливають реакція ґрунтів, температура та вологість.

Наш багаторічний досвід науково-дослідницької спів­праці з провідними науковими аграрними закладами, практичного застосування різних мікродобрив в агротехнологіях вирощування зернових, бобових, технічних культур, садів та виноградників, дозволяє мені стверджувати, що грамотне використання мікродобрив високої якості забезпечує приріст урожаю колосових до 10, кукурудзи — понад 20, ріпаку — 9, соняшнику — 4-6, сої та гороху — 4-5 центнерів з гектара. Окупність витрат мікродобрив для підживлення рослин становить до 10 грн вартості продукції на 1 грн витрат на добрива. Мікроелементне підживлення впливає і на підвищення якості продукції.

За браком часу наведу лише декілька прикладів ефективності застосування мікродобрив для підживлення сільськогосподарських культур. У 2008 році застосували мікроелементні підживлення озимої пшениці на площі 4 тис. га в агрофірмі «Затишанська» Одеської області. На підживлених площах середня урожайність склала 40.4 центнера з гектара зерна 2-го і 3-го класу. Ви пам’ятаєте, що тоді була напруга з продовольчою пшеницею і ціна її була 1200 грн/тонна, тоді як фуражне зерно було вдвічі дешевше. Урожайність контрольних полів площею 200 га в середньому склала 32 ц/га якістю фуражного зерна. Приріст урожаю 8.4 центнера з гектара та висока якість пшениці з оброблених полів забезпечили чистий прибуток 1664 грн/га, а окупність витрат на мікродобрива склала 7 грн 70 коп. Того ж року аналогічне підживлення озимої пшениці проведено в агрофірмі «Агросоюз» Миколаївської області на площі 3800 га і отримана урожайність продовольчого зерна 43.5 центнерів з гектару.

В агропідприємстві «Прогрес» на Чернігівщині кукурудзу на зерно на площі 3.1 тис. га підживлювали мікродобривами компанії «АГРОВІТ ГРУП». На площі 79 га проведено 2 підживлення і отримана урожайність 12.4 тонн з гектара, а на площі 3000 га застосували одне підживлення і урожайність була 11.2 тонн з гектара. На контрольній площі без застосування мікродобрив урожайність була 9.7 тонн. Отже, різниця в урожайності між контрольним варіантом і одноразовим підживленням була 1.15 тонн з гектара, а при дворазовому живленні — 2.7 тонн з гектара.

Впродовж 2004-2010 років ми разом з вченими Національного Інституту Виноградарства і Вина «МАГАРАЧ» проводили наукові дослідження впливу мікроелементних підживлень столових сортів винограду і отримали дивовижні результати. Урожайність оброблених виноградників сягала 23 тонни з гектара, що вище контрольних площ на 8 тонн.
Я умисне підкреслював, що високих результатів можливо досягти, грамотно застосовуючи мікродобрива. Це означає, що мікродобрива необхідно застосовувати в комбінації необхідних мікроелементів у кількостях і складі, що відповідають фізіологічним потребам рослин у конкретний період їх розвитку. Отже, треба знати потребу рослин в елементах живлення і підібрати такі добрива, які могли б цю потребу задовольнити. Кваліфіковано це можна зробити, маючи повний аналіз ґрунтів, в тому числі і на вміст мікроелементів, та знаючи властивості тих чи інших мікродобрив. По-друге, це правильний вибір моменту внесення мікродобрив. Від точності його визначення ефективність застосування добрив коливається від 1 до 10 разів.

Що таке високоякісне добриво? У Держреєстрі України уже зареєстровано понад 80 різних мікродобрив і понад 50 видів стимуляторів росту рослин. Між цими двома групами різниця полягає в тому, що добривами ми компенсуємо дефіцит елементів живлення додатково до тих, що є у ґрунті у засвоюваній для рослин формі. Стимулятори збуджують рослинний організм до більш повного використання елементів живлення із запасів ґрунту. Врешті решт мікродобрива направлені на зберігання родючості ґрунтів, а стимулятори — на швидше її зниження. Хоча в деталях ці процеси набагато складніші, бо стимулюються, наприклад, поглинанням елементів з менш доступних для рослин форм.

Що таке високоякісне добриво?

У Держреєстрі України вже на початок 2012 року зареєстровано більше 80 марок мікродобрив і понад 50 видів стимуляторів росту рослин.
Між цими двома групами різниця полягає в тому, що добривами ми компенсуємо дефіцит елементів живлення додатково до тих, що є в ґрунті. Стимулятори збуджують рослинні організми до більш повного використання їх з запасів гумусу. Врешті-решт, мікродобрива направлені на зберігання родючості, а стимулятори — на швидше її зниження.
Хоча в деталях ці процеси набагато складніші, бо стимулюється частково поглинання елементів з менш доступних форм.
Коротко про характеристику мікродобрив: усе їх розмаїття можна розбити на 4 групи.

Перша група — макрокомплекси з мікроелементами. Ця група має в різних співвідношеннях макроелементів: азот, фосфор, калій в залежності від періода їх застосування (6-7-12), (20-20-20) і т.п. Мікроелементів в цих добривах як правило від 0.9 до 3.0 г/л/кг.
Очевидно, що ця група добрив не може розглядатись як джерело значного поповнення елементів живлення для рослин.
Скоріше за все їх доцільно використовувати для виведення рослин зі стресового стану, або пом’якшити дію стресу. Норми внесення цих добрив за рекомендаціями виробників — 6-12 л/кг/га в одне підживлення.

Друга група — спеціальна група макро-мікроелементів, що містить азот, калій і рідко ще фосфор, а також магній, сірку та мікроелементи у співвідношеннях до потреб певного виду рослини. В їх складі вміст мікроелементів — до 40 г/л/кг. Вони вносяться у критичні фази розвитку рослин для зняття стресів і значного поповнення запасу елементів. Норма їх використання в одне внесення – 3-4 л/кг/га.

Третя група — висококонцентровані мікродобрива з вмістом магнію, сірки і мікроелементів понад 40 г/л/кг. Використовуються для поповнення мікроелементів в критичних фазах на відносно тривалий термін. Норма їх внесення – 1-2 л в одну обробку.

Четверта група — висококонцентровані однокомпонентні мікродобрива, в яких міститься один елемент у кількості від 70 до 176 г/л/кг цього елементу, це група: МОНО-цинк, бор, марганець, залізо, молібден, мідь. Ці добрива використовуються для ліквідації дефіциту елемента, якого рослина споживає у великих кількостях. Норми їх внесення до 2 л/кг/га. Монодобрива, як правило, застосовуються разом з групою ІІ-ІІІ. Найбільш ефективними з точки зору вартості і кількості внесення мікроелементів є групи ІІІ-ІV. Вони найбільше забезпечують потребу рослин в інтенсивних технологіях.

Суттєво якісною відмінністю мікродобрив є вміст чи відсутність прилипача. У наших спекотних умовах наявність в добривах (та і ЗЗР) прилипача дуже важливий чинник з трьох причин.

Перша — забезпечення пролонгованої абсорбції елементів з поверхні листка аж до повного поглинання їх клітинами рослини. Як відомо, елементи мають різну швидкість абсорбції. Якщо азот, цинк і марганець можуть абсорбуватись за 4 години, а калій, магній і бор за 2 доби, то фосфору необхідно до 10 діб. Абсорбція проходить з розчином елементів. Тобто, терміном 2-10 діб розчин мікродобрив повинен знаходитись на поверхні листка. У наших умовах без прилипача це практично неможливо. Отже, у повному обсязі ці елементи засвоїтись рослиною не зможуть і ефект від мікродобрива буде низьким.

Друга — оберігання оголеної карбамідом поверхні листка від сонячних опіків та безперешкодного проникнення в рослинний організм шкідливих мікроорганізмів та збудників хвороб.

Третя — зменшення транспіраційного коефіцієнта. На жаль, лише у 5-6 видів добрив є прилипач. Це або силіконовий, або, краще, полісахаридний природного походження, що утворює прозору мікрорешітчату плівку, яка не перешкоджає фотосинтезу, диханню і нормальному розвитку рослин.
Необхідними елементами є магній і сірка. Винос цих елементів з урожаями с/г культур складає від 20 до 90 кг на 1 га.
Зважаючи на обмежене внесення магнієво- і сірковмісних добрив, вміст цих елементів у ґрунті зменшився до критичних меж, що потребує їх внесення рослинам як у ґрунт, так і через листкову поверхню.

Хочу Вам нагадати, що потреба озимої пшениці в мікроелементах для формування урожаю 60 ц складає:

  • 20 кг магнію
  • 17,5 кг сірки
  • 600 г марганцю
  • 300 г цинку
  • 45 г міді

Всього: 1105 г мікроелементів.

Для кукурудзи (100 ц):

  • 60 кг магнію
  • 40 кг сірки
  • 800 г марганцю
  • 350 г цинку
  • 200 г заліза
  • 70 г бору
  • 50 г міді

Всього: 1470 г.

Для соняшника (30 га):

  • 50 кг магнію
  • 90 кг сірки
  • 200-300 г бору
  • 27 г міді
  • 150-200 г цинку
  • 81 г марганцю
  • 1.2 г молібдену

Всього: 460-510 г мікроелементів.

Для озимого ріпака (35 ц):

  • 30 кг магнію
  • 50 кг сірки
  • 300 г бору
  • 400 г цинку
  • 1200 г марганцю
  • 30 г міді
  • 350 г заліза
  • 2.4 г молібдену

Всього: 2280 г мікроелементів.

Знаючи потребу рослин в мікроелементах та наявність їх у різних видах мікродобрив, а також вміст їх рухомих форм у ґрунті, з легкістю можна визначитись у потребі їх для рослин та вибрати добриво, в якому цих елементів найбільше за прийнятними цінами.

Останніми роками багато з вас почали застосовувати гумінові речовини, а точніше гумати калію, натрію та амонію для листкового підживлення с/г культур, де вони виконують роль сильного стимулятора росту і це дуже добре. Вносячи гумінові кислоти в клітини рослини, ми різко підвищуємо біохімічні реакції і тим самим активуємо розвиток рослинного організму.

Проте, головна роль гуміновим речовинам відводиться для внесення їх у ґрунт, оскільки вони являються найактивнішою складовою гумусу. Завдяки гуміновим кислотам покращуються фізичні, хімічні, колоїдно-хімічні властивості ґрунтів.

У своєму виступі я не ставив за мету розкрити технології використання мікроелементних добрив у сучасних технологіях. Конкретні рекомендації по їх застосуванню викладені в багатьох моїх статтях журналу «AgroOne» як в друкованому, так і в електронному варіанті.

P.S. В умовах дефіциту мінеральних добрив застосування мікроелементних підживлень є необхідною умовою ефективного використання рослинами поживних речовин із запасів ґрунту та мінеральних добрив. Це може суттєво збільшити коефіцієнт засвоєння елементів живлення рослинами та збільшення їх продуктивності.

Іванчук М.Д., член-кор. МАКНС.


+38 (050) 604-11-45