«За інвестиціями – майбутнє!»

опубликовано в газете: Агро1 №60
29 декабря 2020 г.
Статьи Агротехнологии «За інвестиціями – майбутнє!»
аграрну

Побудувати сучасне підприємство що називається «з нуля», вдається далеко не кожному. Комусь не вистачає знань, комусь — практичних навичок, а хтось просто не вірить в успіх власноруч розпочатої справи.

Та все це не про Дмитрія Феофанова, Генерального директора ТОВ «Агро Пром Сфера» ТМ «DEMETRA», який успішно розвиває виробництво вітчизняної сільськогосподарської техніки.

Дмитрій Олександрович з тих підприємців, які розпочинали власну справу, стоячи біля верстатів, працюючи з металом і здобуваючи практичні навички, як то кажуть, «в польових умовах».

Сьогодні ж агрегатами торгової марки «DEMETRA» свої поля обробляють фермерські господарства в Україні, Молдові, Вірменії та Білорусі. Але не будемо забігати наперед, про все детально розповість сам Дмитрій Феофанов.

Феофанов Дмитрій Олександрович, Ген. директор
«Я інвестую в обладнання, бо розумію, що за цим — майбутнє»
«Не вірю, що в закордонній техніці немає чого вдосконалювати, бо досконалості немає меж»

Дмитрію Олександровичу, ваше підприємство є одним з успішних і відомих в Україні та за кордоном. Але це на сьогодні. Цікаво, з чого Ви починали і чому взагалі вирішили обрати аграрну сферу?

Аграрна сфера виникла сама собою. Я не планував розвиватися саме в цьому напрямку. Просто раніше працював на заводі штампувальником. Починав з того, що гнув, різав і виготовляв деталі.

Та якось в один момент до мене все частіше почали звертатися аграрії – тому те треба, іншому ще щось. І я зрозумів, що варто рухатися в цьому напрямку. Тому і почав потроху цим займатися. Щоправда спочатку це було лише виготовлення запчастин. А потім все дійшло просто до абсурду: ми виготовляли купу запасних частин і деталей – редуктори, секції якісь, одним словом, робили все, окрім рами.

До нас приїжджали замовники, скуповували повний набір, а потім у себе просто виготовляли рами і продавали готову техніку. Тож рішення прийшло саме по собі.

Спочатку все було примітивно, з використанням лінійок. А на сьогодні маємо власний технічний відділ – є конструктори, які цим займаються.

Якщо побудувати хронологію по роках, то аж самому цікаво згадати. Сам я працюю з 2009-го року. Потім взяв помічника. В 2014-му році відкрив приватне підприємство, в 2016-му зареєстрував торгову марку «DEMETRA», а в 2017-му відкрив ТОВ «Агро Пром Сфера». Тому важко сказати, що і коли почалося, бо все створювалося не за один день.

Перші одиниці техніки, пам’ятаєте, що це було? І що маєте тепер?

Найперше, що випустили – сівалку просапну СПМ-8. Потім була сівалка зернова і культиватор просапний. Нині ж виготовляємо 12 видів техніки.

Це зернові та просапні універсальні сівалки, міжрядні культиватори та культиватори суцільного обробітку, ротаційні та зубові борони, розкидачі міндобрив, навісні швидкісні плуги та гідравлічні котки.

Кожен вид має свій модельний ряд з різними модифікаціями та шириною захвату, і він щороку розширюється.

Цьогорічні новинки. Що презентували цікавенького для аграріїв?

Цього року під час «АгроЕкспо» в Кропивницькому презентували нову зернову сівалку DEMETRA СЗД-420 V.

Я зараз можу багато говорити про особливості її конструкції, якість, надійність.

Але таких принципів ми дотримуємося на виробництві постійно і в процесі виготовлення кожної одиниці техніки. Тому просто зазначу, що і цю новинку ми вже неодноразово протестували та випробували її в багатьох регіонах України на різних типах ґрунту.

агро

Тобто загалом тестування для Вас є одним з важливих моментів у виробництві?

Аякже. Це є обов’язковою процедурою для усіх відповідальних виробників. Ми завжди самі виїжджаємо в поле. Зараз зробити це стало простіше, бо маємо багато клієнтів, зокрема і в Кіровоградському та Бобринецькому районах, недалеко від нашого виробництва. Якщо виготовлена нова одиниця, одразу виїжджаємо на тестування.

Якщо є якісь недоліки, виправляємо їх, удосконалюємо. Якщо ж це якісь глобальні речі, то можемо навіть модель забракувати і повністю її розібрати. Буває так, що клієнти, які, до прикладу, рік користуються нашою технікою, можуть порадити удосконалити той чи інший вузол, чи якусь деталь. Ми завжди прислухаємося.

Сьогодні дуже не просто знайти хорошого тракториста, який може толково охарактеризувати роботу техніки. Зазвичай кажуть, працює добре або погано, а от що конкретно, не зрозуміло. Насправді ідеального нічого не буває.

Я не вірю, що в закордонній техніці немає чого вдосконалювати. Бо досконалості немає меж. Свої агрегати ми постійно допрацьовуємо, модернізуємо. Цим займаються технологи, інженери, конструктори.

Дмитрію Олександровичу, в своєму виробництві, розширюючи модельний ряд, на що орієнтуєтеся? На світові, європейські тенденції та новинки чи на потреби фермерських господарств?

На сьогоднішній день на світовий ринок важко рівнятися. Бо є фермери, у яких в обробітку до 500 га землі, тож вони можуть собі дозволити лише бюджетну техніку.

А от великі холдинги купують агрегати за зовсім іншими цінами, європейськими. Вони можуть собі, наприклад, дозволити AMAZONE за 25 тисяч євро, бо це «Mercedes» серед розкидачів.

А нашими клієнтами є невеличкі фермерські господарства, 300-500 га землі, які рахують свої гроші.

Ви реалізовуєте техніку не тільки в Україні. В які країни ще відправляєте свої агрегати?

На сьогоднішній день працюємо з трьома країнами – Молдова, Вірменія, Білорусь.

Там схожі потреби у фермерів? Що скажете про тамтешні кліматичні умови, ґрунти?

Так, кліматичні умови у всіх цих країн подібні. Працюють там за такими ж технологіями, як і у нас, вирощують ті ж самі культури. Взагалі в Європі схожі кліматичні умови в усіх країнах, просто більш розвинені держави наша техніка не цікавить, бо вони рухаються років на 20 вперед за нас.

Навіть з нашою дешевою робочою силою, до їх технологій та обладнання нам ще далеко. Якщо у нас кілька нових токарних станків, то у них цілі лінії і все роботизовано.

Дмитрію Олександровичу, що скажете про співвідношення «ціна-якість». Наші вітчизняні виробники запевняють, що вони пропонують техніку європейської якості за вітчизняними цінами. На Вашу думку, це взагалі реально? Особливо, з огляду на цінову політку на матеріали та запчастини, а також їхню якість?

Це реально. Але українським виробникам дуже тяжко. От ми, до прикладу, купуємо матеріал, якість якого, на сьогоднішній день, важко перевірити. Весь якісний метал їде або в Європу, або в інші країни, тільки не до нас.

Нам дістається те, що другого сорту. От ніби і по ГОСТах, але приходить зовсім не такий, який би хотілося. Що-що, а якості металу хотілося би кращої. Нині навіть Туреччина пропонує метал за українськими цінами, але вже кращої якості.

Ви інвестуєте у власне виробництво?

Так, звичайно. На сьогоднішній день, якщо зрівняти обороти підприємства з тим, що я інвестую в обладнання, то я роблю це більше за інших, адже розумію, що за цим майбутнє. Всі нові верстати себе окуплять.

Знайти сьогодні спеціаліста-токаря майже неможливо. Тому вкрай необхідні токарні верстати з ЧПК, якім не треба вручну все вимірювати до міліметра і боятися, щоб рука не смикнулася. Верстати ЧПК сьогодні незамінні у виробництві.

Певно, можна і не питати, чи є у Вас власна сервісна служба?

Звісно, є. Ми здійснюємо повний супровід техніки власного виробництва.

Попри те, що техніка в нас не складна і всі аграрії з нею, в принципі, знайомі, ми пояснюємо, що кому незрозуміло, особливо, якщо людина–новачок в обробітку землі. А хочемо, найближчим часом, ще запровадити повний запуск власної техніки в роботу.

Дмитрію Олександровичу, якщо у вас власне виробництво, значить питання кадрів, час від часу, таки виникає. Яких спеціалістів Вам сьогодні не вистачає? І як гадаєте, чому в Україні взагалі існує така проблема?

Я сам, свого часу, пройшов через малярки, сварки, токарки, свердловки, все пробував своїми руками. І можу сказати, що, на сьогоднішній день, не вистачає спеціалістів в цілому, у всіх сферах. І це залежить від дуже багатьох факторів.

От якщо я вам скажу, що в мене на виробництві працюють троє медичних працівників? Ясно, що вони прийшли не тому, що їм просто хочеться з металом працювати, були інші причини. Основна з яких – краща заробітна платня. І вони, між іншим, показали хороший результат. Нині колишній помічник анестезіолога – керівник нашого відділу продажів, а колишній фельдшер – бригадир пресової ділянки (на гарячій і холодній штамповці). Ось так.

агро

За якими принципами формуєте команду співробітників?

Важко сказати. Я беру працівника на якусь певну роботу, а потім, коли бачу, що людина старається, даю можливість розвиватися і спробувати себе ще в чомусь. Вже після цього даю якийсь конкретний напрямок, бо зі спеціалістами дуже не просто. От взяти зварювальників або токарів, спеціалістів, які колись вивчилися на операторів ЧПК.

Якщо ти постійно не працюєш у цій сфері, не освоюєш нові технології, ти вже не зможеш працювати, бо все занадто швидко змінюється і розвивається. І наші інститути та університети дуже відстають від виробництва, навіть від нашого вітчизняного, років на 20-30.

От приходять до нас викладачі з вишів і на сьогоднішній день, я їх навчаю, а не вони мене, як колись. А вони питають, звідки я це все знаю, а я практик з багаторічним досвідом. Практика і теорія – різні речі.

Дмитрію Олександровичу, від питань виробничих до питань глобальних. Що можете сказати про зміну клімату в Україні? На що нарікають фермери?

На сьогоднішній день думки фермерів дуже і дуже розділилися. Зараз нам нав’язують технології No-Till, Strip-Till, а я поки що зовсім в це не вірю. Воно працює добре, поки напихаєш гербіцидами і всякою хімією.

Я більше симпатизую традиційним технологіям обробітку землі. Як ото козаки ще пахали в давнину. От фермер використовує якусь технологію, вираховує, скільки і на що витратив, а потім каже скільки зекономив на гектарі.

Але мені здається, що воно все одно десь перекривається іншими витратами. Багато фермерів кажуть, що не орють землю, а обробляють глибокорозпушувачами, бо хочуть повністю відійти від хімікатів.

От, наприклад, знайомий фермер з Бобринки, Бобринецього району каже: зробіть мені пружинну борону, я оброблятиму землю без хімії, буду просто нею бур’яни вичісувати. Тому, думки зараз дуже розділилися. І тенденції змін клімату не такі вже й суттєві.

Так, стало трохи тепліше. Але я не думаю, що все так глобально, як про це пишуть і розповідають. У нас і раніше були такі теплі і безсніжні зими. Тому, поки що ми працюємо в традиційному напрямку, але якщо ринок вимагатиме No-Till, Strip-Till, то однозначно ми будемо рухатися в тому напрямку.

Дмитрію Олександровичу, чого побажаєте клієнтам і партнерам у новому році?

Хотілося би побажати менше негативних новин. Більше яскравих і радісних подій. А ще розвитку і прогресивної роботи. Фермерам, звісно, врожаїв і прибутків.