Мікроелементні підживлення — важливий чинник підвищення урожайності кукурудзи на зерно

опубликовано в приложении: Агро1 №27
31 марта 2018 г.
Статьи Агротехнологии Мікроелементні підживлення — важливий чинник підвищення урожайності кукурудзи на зерно
кукурудзи

Висока потенційна урожайність за відносно низьких витрат на виробництво обумовлюють її широке розповсюдження. У світовому виробництві зерна їй належить майже 30%. А площі посіву сягають 20%. Кукурудза відрізняється низьким транспіраційним коефіцієнтом, адже на формування 1 кг сухої речовини вона споживає води на 18% менше озимої пшениці та на 55% менше ніж соняшник. Крім того, кукурудза гарний попередник для ярих зернових культур.


Широкий асортимент гібридів кукурудзи з різними термінами вегетації та високим генетичним потенціалом урожайності дозволяє отримувати високі урожаї практично в усіх погодно-кліматичних умовах України, у тому числі і малосприятливих умовах Степу.

Проте, не зважаючи на значне підвищення середньої урожайності зернової кукурудзи в Україні впродовж останніх 10-15 років, рівень продуктивності її значно відстає від урожайності розвинених країн (США, Канади, Італії), де середня урожайність сягає 84-94 ц/га. Разом з тим, на фоні середньої урожайності в Україні в межах 60 ц/га, окремі сільгоспвиробники отримують урожаї зерна кукурудзи без зрошення по 100 і більше центнер. Зрозуміло, що важливим елементом урожайності являються досягнення селекції у створенні високопродуктивних гібридів та їх толерантності до малосприятливих умов, проте чи не найбільше значення має організація правильного, оптимального живлення рослин, забезпечення їх необхідною кількістю поживних макро- (NPK), мезо- (Mg, S) і мікроелементів (бор, цинк, марганець, мідь, молібден, залізо та інші). За різними джерелами на формування 1 тонни зерна кукурудзи разом з побічною продукцією вона потребує 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 24-32 кг калію, по 6-10 кг кальцію і магнію, 3-4 кг сірки, а також 10 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 81 г цинку, 0.9 г молібдену і інших мікроелементів.

Необхідну кількість азотних, фосфорних, калійних добрив , а також сірки і магнію для формування прогнозованої урожайності визначають за результатами агрохімічних аналізів ґрунтів та з урахуванням умов, що впливають на доступність елементів живлення рослинам. Як правило, фосфорно-калійні добрива, а також половину загальної потреби азоту вносять восени під основний обробіток ґрунту. По 10-15 кг фосфору і калію доцільно вносити стрічковим способом при посіві кукурудзи, з розміщенням добрив на відстані 4-5 см збоку і глибше від залягання насіння, оскільки добрива токсичні для молодих проростків, що призводить до їх загибелі і зрідження посівів. Другу половину азотних добрив доцільно вносити прикоренево у міжряддя при досягненні рослинами висоти 20 см. Як свідчить практика, найкращим азотним добривом для кукурудзи є карбамід.

кукурудзи

Повну дозу азоту в карбаміді вносять за 10-12 днів до посіву в передпосівну культивацію, або сівалками. Це необхідно для нейтралізації шкідливого для рослин біурету, що міститься у карбаміді. Правильно внесений і зароблений у ґрунт карбамід пролонговано забезпечує потребу рослин в азоті, завдяки чому часто відпадає потреба у додатковому прикореневому підживленні. Останнім часом все більшої популярності набуває практика застосування як джерела азоту карбамідно-аміачної суміші (КАС). КАС у кількості 30-60 кг д.р. азоту вносять обприскуванням ґрунту під передпосівну культивацію (важливо КАС заробляти в ґрунт аби уникнути втрат азоту у вигляді аміаку), а також двічі прикоренево розливними трубами в таких же нормах у фазах розвитку рослин до 4-х листків (19-22) і до змикання рядків (22-32). Додатковим ефективним джерелом поповнення потреби рослин в азоті є листкові підживлення карбамідом, концентрацією 6% фізичної ваги добрива разом з мікроелементами та пестицидами.

Найбільш чутливими мікроелементами для кукурудзи являються цинк, марганець, бор, мідь. Рослини також добре реагують на листкові підживлення фосфором, магнієм, сіркою, особливо на початку свого розвитку.

Слід звернути увагу на те, що рослини впродовж вегетації у різні фази розвитку споживають неоднакову кількість елементів живлення і не у стабільному співвідношенні їх між собою. Динаміка споживання азоту, фосфору, калію та магнію, та їх співвідношення між собою в окремі фази розвитку наведені у таблиці (у % до повного споживання).

кукурудзи

Відповідно до динаміки використання (потреби) рослинами кукурудзи елементів живлення необхідно використовувати відповідні схеми листкових підживлень у критичні фази розвитку, що забезпечує значне підвищення урожайності зерна.

Найбільш критичними для кукурудзи є фаза 3-5 листків, коли завершується формування вегетативних частин стебла. В подальшому на верхівці пагона закладається вісь волоті, а у пазухах листків майбутні качани та зачатки листків їх обгортки. У ці фази коренева система мало розвинена і не здатна забезпечити у повному обсязі відносно високу потребу рослин в елементах живлення. Особливо важлива доступність фосфору, азоту, цинку, а також магнію і сірки. Тож позакореневе живлення рослин у фазі 4-5 листків складом цих елементів у значній мірі впливає на продуктивність майбутнього урожаю.

У фазі 7-9 листків — до появи волоті відбувається формування пилкових зерен в пиляках і зачатків колосків, закладається кількість зерен в ряду. Особливість цього стану полягає в інтенсивному споживанні елементів живлення і великому впливі на озерненість качанів, а відтак — і на майбутній урожай. Листкове підживлення комплексом мікроелементів з високим вмістом марганцю, бору, цинку, а також сірки, магнію і азоту значно впливає на величину та якість урожаю. Практика застосування листкових підживлень кукурудзи в господарствах – клієнтах компанії ТОВ «Південьнасіньсервіс» за схемами, розробленими її спеціалістами, свідчить про високу їх ефективність. Так, в агропідприємстві ПП «Агропрогрес» (Бобровицький район, Чернігівська область) у 2012 р. вирощували гібрид кукурудзи PR 39 Н32 на площі 3.1 тис.га із застосуванням мікродобрив Нановіт компанії «Агровіт Груп» (Польща-Україна) за схемами підживлення, запропонованими фахівцями ТОВ «Південьнасіньсервіс». Основний обробіток грунту – оранка. За 12 днів до посіву внесено по 225 кг карбаміду на 1 га сівалками. Листкові підживлення на площі 79 га виконувались двічі – у фазі 5-6 листків і фазі 8-9 листків. За 2 підживлення було внесено 7,49 кг азоту, 0.9 кг магнію, 1.84 кг сірки та 411 г фосфору, 144 г цинку, 160 г бору, 24 г марганцю, 13 г міді, 0.9 г молібдену та 130 г гумінових і фульвових кислот. Отримана урожайність на цьому полі – 124 ц/га.

На площі 3070 га проведено 1 листкове підживлення мікродобривами Нановіт у фазі 5-6 листків. При цьому було внесено 3,68 кг азоту, 460 г магнію, 920 г сірки, 102 г цинку та 130 г гумінових і фульвових кислот. Урожайність склала 112 ц/га.

На контрольній площі розміром 15 га у фазі 5-6 листків вносили лише 8 кг карбаміду (3.68 кг азоту) і отримали урожайність 97 ц/га. Отже, за два підживлення приріст урожайності відносно контролю склав 27 ц/га (27.8%), а на площі з одним підживленням – 15 ц/га (15.5%).

У ФГ «Добробут» (Кривоозерський район, Миколаївська область) у 2016 р. кукурудза вирощувалась на площі 180 га. Висівався гібрид PR-37-H-01. Основний обробіток ґрунту – глибока оранка, під яку було внесено N24P24K24, а у передпосівну культивацію – 150 л КАС32 (48 кг N). В перше листкове підживлення у фазі 5 листків застосовували мікродобрива Нановіт фосфорний, Нановіт моно Цинк та сульфат магнію.

Друге листкове підживлення виконано у фазі 8-9 листків мікродобривами Нановіт Мікро, Нановіт моно Бор, Нановіт моно Марганець та сульфат магнію. За два підживлення було внесено 9,9 кг азоту, 411 кг фосфору, 109 г цинку, 90 г бору, 87 г марганцю, 6.5 г міді, а також 1 кг магнію і 2 кг сірки. Отримана урожайність 107,8 ц/га при середній урожайності в господарствах району 59.7 ц/га.

Отже, застосування листкових підживлень високоякісними мікроелементними добривами, відповідно до результатів агрохімічної листкової діагностики рослин, забезпечує значне підвищення урожайності як кукурудзи, так і інших культур, навіть у малосприятливих умовах Степу України.

кукурудзи

Іванчук М.Д., член-корр. МАКНС


(050) 604-11-45