Опубліковано:
Профільне Міністерство вчергове оновило прогноз щодо валового виробництва зернових та олійних культур. Погодні фактори залишаються сприятливими та дозволяють підвищити прогноз врожаю до 79,1 млн тонн. Зокрема, цього року українські аграрії можуть зібрати близько 57,5 млн тонн зернових та 21,6 млн тонн олійних.
Хоча загальна площа посівних ярих і озимих зернових цьогоріч була меншою на 980 тис. га, ніж торік, й становила 10 895 тис. га, погодні умови сприяли майже рекордній врожайності зернових культур (до 52,1 ц/га) що дозволяє значно збільшити обсяги виробництва врожаю.
За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2023 році аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн та кукурудзи – 28,5 млн тонн.
Валове виробництво олійних культур досягне 21,6 млн тонн. Врожай соняшнику прогнозується на рівні 13 млн тонн. Рівень виробництва соєвих бобів становить 4,6 млн тонн.
Нагадаємо, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн т., що було на 13% менше по відношенню до показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз був підвищений до 68 млн тонн, що було на 7% менше показника 2022 року. На початку вересня,, завдяки сприятливим погодним умовам, мали всі підстави для чергової зміни прогнозу в позитивну сторону до 76,7 млн. тонн.
Раніше повідомлялося, що станом на кінець вересня українські аграрії намолотили 41,7 млн тонн нового врожаю: 30,5 млн тонн зернових та 11,2 млн тонн олійних культур.
Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 972 тис. га при врожайності 43,7 ц/га, з яких:
- пшениці обмолочено 4 693 тис. га (врожайність — 47,3 ц/га), намолочено 22 204 тис. тонн;
- ячменю обмолочено 1 504 тис. га (врожайність — 39,0 ц/га), намолочено 5 863 тис. тонн;
- гороху обмолочено 154,4 тис. га (врожайність — 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн;
- кукурудзи обмолочено 146,5 тис. га (врожайність — 54,2 ц/га), намолочено 793,2 тис. тонн;
- гречки обмолочено 109,4 тис. га (врожайність — 14,4 ц/га), намолочено 157,8 тис. тонн;
- проса обмолочено 64,2 тис. га (врожайність — 21,8 ц/га), намолочено 139,9 тис. тонн;
- інших зернових та зернобобових культур обмолочено 300 тис. га, намолочено 912,5 тис. тонн.
Збір олійних культур проведено на площі 4 450 тис. га:
- ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність — 28,7 ц/га), намолочено 4003 тис. тонн насіння;
- соняшника проведено на площі 2 194 тис. га (врожайність — 22,9 ц/га), намолочено 5031 тис. тонн насіння;
- сої проведено на площі 861 тис. га, (врожайність — 25,6 ц/га), намолочено 2 205 тис. тонн.
Триває збір цукрових буряків, їх викопано на площі 49,6 тис. га, накопано 2 290 тис. тонн солодких коренів при врожайності 462,2 ц/га.
Експорт агропродукції: стабільність з перспективами покращення
У вересні 2023 року Україні вдалося експортувати 4,2 млн т продукції АПК, що на 3% менше аналогічного показника попереднього місяця. Обов’язково потрібно врахувати, що не вся продукція встигла фізично перетнути кордон і значна кількість транспорту ще стоїть в чергах на виїзд. Про це йдеться в повідомленні УКАБ.
Такий обсяг експорту в умовах практично щоденного обстрілу нашої портової інфраструктури річкових портів Дунаю російськими військами – безумовно гарний результат. Однак, такі показники залишаються майже в 2 рази меншими за максимальні обсяги експорту в умовах війни, коли була можливість експортувати значні об’єми в тому числі і з морських портів Одеси (в межах «зернового коридору»).
Головним досягненням експорту сільськогосподарської продукції в вересні 2023 року є перші спроби здійснювати відвантаження тимчасовим морським коридором. Хоча обсяги експорту цим каналом поки що незначні, проте наявність такого досвіду без участі російської сторони відкривають нові перспективи.
Щодо структури експорту продукції у вересні 2023 року, то вона виглядала наступним чином:
- зернові культури: 2,1 млн т (пшениця – 63%, кукурудза – 30%, ячмінь – 6%). Падіння до показника минулого місяця: -10%;
- олійні культури – 880,9 тис. т (ріпак – 75%, соєві боби – 23% та насіння соняшнику – 1%). Зростання: +17%.
- рослинні олії – 479,9 тис. т (соняшникова олія – 74%, ріпакова – 22% та соєва – 3%). Падіння: -13%.
- макуха після вилучення рослинних олій – 415,3 тис. т (соняшникова – 95%, соєва – 5%). Зростання: +13%.
Структура експорту змінюється відповідно до етапів збору врожаю. Саме тому зараз найбільше експортується пшениці та ріпаку, а також поступово збільшується експорт сої.
Основними очікуваннями наступного місяця щодо подальшого відновлення обсягів експорту агропромислової продукції є поступове збільшення відвантажень тимчасовим морським коридором без участі російської сторони та налагодження процесу здійснення експорту 4-ох видів продукції (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику) в п’ять сусідніх країн ЄС через систему ліцензування. Це має дозволити трішки збільшити наш експорт, зменшити залишки в середині країни та забезпечити світ необхідним продовольством.
Раніше повідомлялося, що Польща прийняла до розгляду пропозицію України щодо ліцензування постачання української агропродукції. Українська та польська сторони обговорили план дій України щодо експорту аграрної продукції в Польщу та процедуру видачі ліцензій агропідприємцям від українського Уряду.
Флот Британії поки що не буде захищати судна з українським зерном.
Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заперечив повідомлення про те, що Королівський флот може допомогти захистити комерційні судна в Чорному морі, які перевозять українське зерно та інше продовольство для експорту. Про це повідомляє “Голос Америки” з посиланням на британські ЗМІ.
Після інтерв’ю з міністром видання Sunday Telegraph повідомило, що “британський королівський флот може зіграти роль у захисті комерційних суден від російських атак у Чорному морі”.
Деякі медіа сприйняли це як зобов’язання, яке міністр нібито дав президенту України Володимиру Зеленському під час свого візиту до Києва минулого тижня, але нині на конференції Консервативної партії Шаппс заперечив це: “Я не думаю, що (про) це була моя розмова з президентом Зеленським”.
Він додав, що не очікує, що Королівський флот братиме участь у патрулюванні в Чорному морі, хоча сказав, що Британія та інші країни можуть відігравати консультативну роль, щоб допомогти Україні відкрити експорт продовольства.
Нагадаємо, що український тимчасовий «зерновий коридор» продемонстрував можливість приймати/випускати 8 суден на день. Про це повідомив керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко.
Поставки у Європу під загрозою через дефіцит візків Укрзалізниці
Український експорт може стикнутися з додатковими труднощами через позицію АТ «Укрлізниця». Про це говориться в заяві Європейської Бізнес Асоціації
Справа в тому, що під час перевезення товарів залізницею на західному кордоні вагони мають бути переставлені з української колії (1520 мм) на європейську колію (1435мм). Для цього використовуються спеціальні візки, які надаються перевізникам Укрзалізницею. Попри те, що ці візки вже зараз в дефіциті, Укрзалізниця має намір обмежити можливість користуватися ними для приватних власників вагонів, які вже отримали відмову у затвердженні планів перевезень на жовтень.
Натомість Укрзалізниця встановила вимогу використовувати лише вагони, що знаходяться у її власності, оплата за які регулюється державним для перевезень в експортному напрямку. Це відбулось без попередження учасників ринку та попередніх консультацій. Як повідомляють учасники Асоціації, це рішення є раптовим та суттєво впливає на можливість виконання плану експорту, який відіграє ключову роль у забезпеченні стійкості національної економіки завдяки стабільному надходженню валютних коштів.
Зазначається, що в поточних умовах, коли морські порти заблоковані та діють заборони на імпорт сільгосппродукції з боку сусідніх європейських держав, бізнес вкрай обмежений у виборі маршрутів для експорту власної продукції. Наявні маршрути мають обмежену пропускну здатність, а їх використання здорожчує вартість продукції. Через це собівартість продукції балансує на межі збитковості, а подекуди виробництво вже є нерентабельним для бізнесу. Будь-які обмеження, які вводяться всередині країни, створюють додаткові труднощі для компаній на тлі вже існуючих зовнішніх обмежень.
Зміна умов перестановки вагонів на європейську колію може вже найближчим часом призвести до суттєвого зниження обсягів експорту та, відповідно, зменшення валютних надходжень в економіку країни. Зважаючи на це, Асоціація звернулась до Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури та Голови правління АТ «Укрзалізниця» із проханням скасувати рішення про заборону використання візків для перестановки вагонів на європейську колію для власників приватних вагонів.
Водночас повідомляється, що експортні перевезення залізничним транспортом у вересні 2023 року скоротились на 31,2% у порівнянні з вереснем 2022 року — до 3,578 млн тонн. Експорт зернових вантажів залізницею скоротився майже втричі — до 1,072 млн тонн.