Збиральна вологість та особливості збирання врожаю насінницьких і товарних посівів кукурудзи

29 июля 2019 г.
Статьи Агротехнологии Збиральна вологість та особливості збирання врожаю насінницьких і товарних посівів кукурудзи
кукурудзи

Низька збиральна вологість зерна є запорукою високоефективного та прибуткового вирощування кукурудзи на даному етапі розвитку рослинницької галузі. Технологічними заходами вдається не тільки підвищувати рівень врожайності кукурудзи, а і формувати низькі показники збиральної вологості зерна, що істотно підвищує чистий прибуток та рівень рентабельності.


Визначення чіткої реакції генотипів кукурудзи на чинники середовища, що пов’язані з густотою стояння та іншими технологічними заходами, необхідне також в плані розробки і впровадження оптимальних та ресурсозберігаючих технологій вирощування, які обов’язково повинні включати і варіанти оптимізації відповідності гібриду рекомендованим умовам вирощування.

Збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи має чітко визначені особливості прояву залежно від групи стиглості гібриду, а також від особливостей генотипового прояву темпів вологовіддачі при дозріванні. Для розробки технологій вирощування кукурудзи в умовах Південного Степу України необхідно враховувати особливості генотипо-середовищної реакції гібриду на хід температурного режиму у період наливу зерна та дозрівання, i коригувати забезпечення технічних вимог вибором необхідного гібриду та удосконалення агротехніки вирощування.

Доцільність виконання цього завдання полягає в можливості значної економії енергоресурсів на досушування зерна, більш ранньому комбайновому збиранню, своєчасній підготовці ґрунту під наступні культури у сівозміні, а також підвищенню якості насіння на ділянках гібридизації. Наприклад, низька збиральна вологість зерна у першу чергу визначається довжиною вегетаційного періоду (ФАО 150-300), і фактор ранньостиглості є домінуючим.

Проте, ранньостиглі гібриди, які були створені для північних регіонів України, не в повній мірі відповідають ряду вимог зони зрошення південного Степу. По-перше, вони зовсім не стійкі до повітряної посухи та підвищених температур повітря; по-друге, маючи швидкі темпи розвитку у початкові фази вегетації, ці гібриди повільно віддають вологу при дозріванні і не кожного року встигають досягти збиральних кондицій до початку осінніх холодів; по-третє, вони недостатньо стійкі до стеблового вилягання та пухирчастої сажки.

Нашими дослідами було встановлено, що на збиральну вологість зерна гібриду Скадовський, а також його батьківських форм, дози мінеральних добрив мають мінімальний вплив (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив доз мінеральних добрив та густоти стояння рослин на збиральну вологість зерна гібрида кукурудзи Скадовський та його батьківських форм (середнє за 2016-2018 pp.)

Гібрид, лінія (фактор А)Густота стояння рослин, тис./га (фактор В)Вологість зерна за різних норм добрив, % (фактор С)
без добривN60P60N120P120Середнє за ВСереднє за А
Скадовський8017,316,716,716,917,2
9017,316,717,517,2
10017,617,417,517,5
материнська форма8017,116,616,616,817,0
9017,316,717,317,1
10017,117,217,417,2
батьківська форма8019,118,719,319,120,5
9020,320,320,420,3
10021,322,522,522,1
НІР0,5 % для гібриду Скадовський: А – 0,32­0,45; В – 0,28­0,39; С – 0,55­0,77; для батьківських форм: А – 0,33­0,43; В – 0,46­0,60; С – 0,39­0,52;

В середньому по варіантам доз добрив різниця була не істотною і не перевищувала 0,3%, як у гібриду, так і у батьківських компонентів. Проте, за густоти стояння гібриду Скадовський 80 тис. рослин/га, 90 та 100 тис./га у материнської лінії і 80-100 тис. рослин на га у батьківської лінії, різниця між варіантами доз добрив була істотною. Це вказує на значну взаємодію факторів і необхідність вибору оптимуму, що сприятиме розкриттю дії інших агротехнічних заходів. Найменша збиральна вологість гібридів була викликана дозами добрив N60P60 та N120P120. На батьківську лінію дози добрив практично не впливали, проте найменша збиральна вологість була зафіксована при густоті стояння 80 тис./га та дозі добрива N60P60.

Густота стояння рослин більш дієво змінювала збиральну вологість зерна. Для гібридів ця ознака була мінімальною і статистично доказовою за густоти 80 тис./га та норми добрива N120Р120. Для лінії суттєве зниження вологості зерна спостерігалось при зменшенні густоти стояння до 80 тис./га. Це свідчить про особливості генотип-середовищної взаємодії і про необхідність вивчення особливостей впливу агротехнічних заходів на кожний окремий генотип кукурудзи. Найбільша суттєва різниця за збиральною вологістю зерна спостерігалась залежно від генотипу. Відмінність перевищувала 3%, що вказує на переважне значення генотипу при формуванні даної ознаки.

Проте, вивчення впливу генотипу та погодних умов року на збиральну вологість зерна гібриду Скадовський та його батьківських форм показало, що, незважаючи на досить значний та статистично доказовий вплив генотипу у кожний окремий рік досліджень, все ж таки, значно більший внесок здійснюють погодні умови року (табл. 2).

Таблиця 2. 3биральна вологість зерна гібриду кукурудзи Скадовський та його батьківських форм залежно від вологозабезпеченості років, %

Гібрид, лінія (фактор А)Роки (фактор В)
2016
(середній)
2017

(сухий)

2018

(середньо­сухий)

Скадовський22,813,415,7
материнська форма22,813,115,5
батьківська форма25,816,518,2
Середнє за фактором В23,814,316,5
НІР0,5 % фактор А – 0,27; В – 0,27; взаємодія АВ – 0,46

Heзважаючи на оптимальний режим зрошення, збиральна вологість зерна в окремі роки змінювалась майже на 10%. Таке явище склалось завдяки досить значним відмінностям погоди у період дозрівання зерна (серпень-вересень) і не залежало від режиму зрошення культури. І хоч на рівень врожайності погодні умови не спричинили таких різких коректив, все ж, для планування витрат на післязбиральне досушування насіння гібридів необхідно ретельно готуватись і вносити необхідні додаткові резервні технологічні заходи у зв’язку з переважним впливом погодних умов на збиральну вологість зерна.

3 метою отримання високоякісного насіння кукурудзи слід прораховувати особливості технологічних заходів по комплексу збиральних робіт на ділянках гібридизації, які наводяться нижче.

Одразу після закінчення цвітіння рядки батьківської форми рекомендується викошувати навісною косаркою-подрібнювачем КIP-1,2. Викошування батьківської форми має наступні переваги:

■ істотно полегшує процес збирання материнської форми;

■ сприяє підвищенню врожаю насіння на 10-15%

(за рахунок створення крайового ефекту

на рядках, суміжних з викошеними рядками батьківської форми);

■ прискорює дозрівання на 3-5 днів

(за рахунок кращого продування посівів).

Збирання на насіння можна починати при настанні повної фізіологічної спілості зерна материнської лінії. У цей момент вологість зерна становить 35-39%. 3 огляду на те, що під час штучного сушіння для зниження вологості тонни качанів усього на один відсоток витрачається 2-8 кг дизельного палива, зрозуміле бажання провести збирання при як можна меншій вологості. Слід підкреслити, що тут важливо знайти вдалий компроміс, оскільки при збиранні пересохлих качанів можливі втрати врожаю внаслідок самообрушу. Вологість зерна, при якій виникає загроза обсипання насіння, для різних ліній різна, тому при придбанні насіння коректно поставити запитання про те, при якій вологості зерна материнської форми краще починати збирання качанів.

У випадку загрози заморозків або різкого похолодання припустимо починати збирання насіння при більш високій вологості (до 45%).

Але, плануючи збирання сирих качанів, потрібно пам’ятати про те, що:

■ сирі качани можуть сильніше травмуватися

під дією робочих органів комбайнів;

■ якість очищення качанів буде свідомо низькою, тому необхідно потурбуватися про негайне ручне доочищення;

■ неочищені сирі качани можуть зберігатися в буртах лише в термін не більше однієї доби.

Якщо батьківська форма була викошена після закінчення цвітіння, то проблем з організацією збирання не виникає: качани на рядках материнської форми збираються комбайнами КСКУ-6 (Херсонець-200), ККП-3 (Херсонець-9), ККП-2С тощо.

кукуруза

Якщо такого викошування не проводилося, необхідно задіяти як мінімум два збиральних агрегати: для збирання материнської лінії (тільки в качанах) і для збирання батьківської (у будь-якому виді). Якщо кількість кукурудзозбиральних комбайнів лімітує темпи збиральних робіт, батьківську форму можна скошувати за допомогою зернових комбайнів в агрегаті з приставками типу ППК-4 і навіть силосозбиральною технікою.

Перед початком збирання необхідно ретельно вичистити комбайни й транспортні візки для того, щоб у насіннєві партії не потрапили випадкові качани.

Прокоси варто робити по рядках батьківської форми (зменшити втрати насіння). Качани, зібрані в результаті прокосів або обкосів по периметру, на насіннєві цілі не використовуються і з качанами материнської форми не змішуються.

Качани, які за різними причинами опинилися на землі, на насіннєві цілі не використовуються й з кондиційними качанами материнської форми не змішуються. Не допускається почергове збирання материнської й батьківської форм одним збиральним агрегатом, а також почергове транспортування качанів одним транспортним засобом.

Посіви з низькою густотою стояння, невеликі ділянки гібридизації, при невисокому рівні врожайності доцільно збирати вручну. Це знижує втрати пального та інших агроресурсів, попереджає втрати дорогого насіннєвого матеріалу, включаючи самообруш, зменшує травмування й відхід качанів.

Качани материнських рослин доставляються на тік, де негайно слід проводити їх післязбиральну доробку. Качани, зерно, або зерностеблова маса з батьківських рослин використовуються за різним призначенням, крім насіннєвих цілей.

Якщо виникають затримки з перебиранням качанів на току, а погодні умови не кваплять зі збиранням, краще залишити качани на корені рослин, ніж зберігати їх не перебраними в буртах більше доби, коли виникають процеси самозігрівання, проявляються пліснявіння та інші хвороби й знижується, а іноді зовсім втрачається, схожість насіння та енергія проростання.

РАЇСА ВОЖЕГОВА,
доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН
ТЕТЯНА МАРЧЕНКО,
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
ОЛЕСЯ ДРОБІТ,
кандидат сільськогосподарських наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН, м. Херсон