Зберегти здоров’я сої

31 мая 2020 г.
Статьи Агротехнологии Зберегти здоров’я сої
сої

Хвороби головної бобової культури та практичний досвід їх контролю


Хвороби уражують рослини сої протягом усього періоду вегетації. Та ми, насамперед, розглянемо найшкодочинніші збудники хвороб насіння. Це досить актуально, оскільки цей етап у житті рослин відіграє надзвичайно важливу роль – впливає на густоту стеблостою та інтенсивність росту проростків на початкових фазах.

Адже від знесилених патогеном молодих рослин не можна чекати нормальної продуктивності. Як цьому запобігти, зокрема, в умовах Південного Степу?

Збудники та наслідки

Фузаріоз. На насінні сої найчастіше спостерігають фузаріоз (Fusarium), який проявляється у вигляді некротичних плям на сім’ядолях, загнивання коріння й точки росту. Це часто призводить до загибелі проростків – або ще до виходу на поверхню ґрунту, або на ранніх стадіях їхнього росту. У подальшому спостерігається в’янення проростків та рослин у фазах цвітіння та формування бобів, пожовтіння рослин, опадання квіток і молодої зав’язі, недорозвинення бобів, плюсклість насіння та зниження його схожості. Як правило, в основі стебла, біля кореневої шийки, де формується основна маса спор збудника, спостерігається зміна окраски від темно-коричневої до чорної. На зрізах стебел і коріння видно побуріння провідних пучків, а також тканин паренхіми.

Аналіз на основі даних з багатьох країн світу свідчить про те, що найбільшої шкоди ця хвороба завдає у період проростання насіння та появи сходів.

На бобах хвороба проявляється у вигляді плям і виразок, а всередині стулок формується плівка міцелію гриба. Поверхня ураженого насіння стає матовою, воно стає плюсклим, втрачає схожість і вже саме є джерелом інфекції. За підвищеної вологості повітря насіння вкривається тонким ніжним світло-кремовим або біло-рожевим нальотом грибниці та спороношення гриба. Різкі перепади температури, несприятливі водні режими, порушення агротехніки знижують захисні функції рослин, що призводить до ще більшого ураження патогеном. Сильні дощі та низькі температури після сівби непротруєним насінням спричиняють зрідження стеблостою та ослаблення молодих проростків, що у подальшому може призвести до їхнього випадіння. За даними американських досліджень, хвороба може викликати зрідження стеблостою на 64%, зменшення кількості бобів на рослині — на 50%, падіння врожаю насіння — на 59%.

Аскохітоз. Значного поширення набуває аскохітоз (Ascochyta phaseolorum Sacc.), що уражує сім’ядолі, стебла, боби і насіння. Проявляється у вигляді плям з геометрично розташованими дрібними чорними цятками – пікнідами. Розвиток хвороби посилюється восени: уражуються боби нижнього ярусу середньопізніх і пізньостиглих сортів. Зимує гриб на рослинних рештках і у ґрунті. Інфекція передається насінням, зараженість може сягати 10-15% і більше, а втрати вражаю сягають 25-40%.

Церкоспороз. Найбільшої шкоди церкоспороз (Cercospora daizu Miura) завдає при зараженні насіння, коли гриб проникає через стулки бобів або проїдені шкідниками отвори та виразки. На поверхні насінини утворюються фіолетово-сірі плями відмерлої тканини. Збудник є вузькоспеціалізованим патогеном сої, він дуже розповсюджений у різних регіонах вирощування культури. Оптимальні умови для розвитку хвороби виникають при різких коливаннях температури у межах від 10 до 20оС та інтенсивних опадах у період наливання насіння. Інфекція зберігається на рослинних рештках і передається насінням. Менше уражуються скоростиглі сорти, які встигають сформувати урожай до настання холодів.

сої

Пероноспороз. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз (збудник — Peronospora manshurica), уражує багато важливих сільськогосподарських культур, зокрема сою. Патоген у природних умовах є досить мінливим, у США описано понад 30 його фізіологічних рас. Гриб уражує насіннєву оболонку і сім’ядолі, а також листя сої у процесі вегетації. Унаслідок сильного розвитку хвороби врожайність знижується на 50-60%, схожість насіння — на 30%, маса 1000 насінин – на 6-10%. Первинним джерелом інфекції є ооспори та міцелій гриба, які містяться на поверхні насіння або під шаром клітин насіннєвої оболонки. Заражене насіння стає матовим, білуватим, втрачає притаманний йому блиск. Спочатку ознаки хвороби проявляються на сходах у вигляді кутастих блідо-зелених або жовтуватих плям на листках, які поступово буріють. На місцях цих плям на нижньому боці листків формується сірувато-фіолетовий павутинний наліт. Уражені листки поступово відмирають. На зелених бобах також з’являються блідо-зелені плями, які з часом біліють. Хвороба особливо шкодочинна на зрошуваних посівах, оскільки інтенсивно поширюється за наявності краплин вологи.

Септоріоз. Із розширенням посівних площ сої все більшого поширення і шкодочинності набуває септоріоз, або іржава плямистість (Septoria glycines T. Hemmi), що уражує вегетативні органи рослин та насіння, спричиняючи найбільшу шкоду листовому апарату. Дрібні чисельні плями іржасто-бурого кольору зливаються у великі суцільні бурі плями. Хвороба розвивається у липні за температури повітря вище 25оС та відносній вологості 85-90%. Джерелом інфекції служать рештки сої. Збудник зимує на рослинних рештках, зберігається на насінні.

Склеротиніоз. Біла гниль, або склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum D.B.) – проявляється у фазі наливання бобів, уражує надземні частини рослини. Стебла вкриваються білим войлочним нальотом, загнивають, рослини в’януть; гілки, листки та боби засихають. На уражених органах грибниця потовщується у склероції. Захворювання є особливо шкодочинним в умовах прохолодного вологого клімату. Збудник зберігається на рослинних рештках, насінні; склероціями – у ґрунті, стеблах, насіннєвій масі (як шкідливий домішок). Сильніше уражуються загущені посіви при холодній сирій погоді у серпні, зокрема, фуражні сорти сої.

Бактеріоз, або бура кутаста плямистість (Pseudomonas glycinea Coerper) уражує сім’ядолі, стебла, рідше боби. На листках проявляється у вигляді дрібних кутаcтих плям, які збільшуються у розмірах. Бактерії переносяться на культурну сою вітром, дощами з різних бобових рослин. Збудник зберігається на рослинних рештках протягом одного року.

За насичення сівозмін посівами сої, зокрема, короткоротаційних, окрім перерахованих все більшого поширення набуватимуть такі хвороби як: чорна або літня гниль (Macrophomina phaseoli Syn., Sclerotium bataticola), антракноз (Colletotrichum truncatum Schw.), фітофтороз (Phytophthora megasperma var. sojae Hild.), оливкова плямистість (Phyllosticta sojaecola Massal), бактеріальний опік або кутова плямистість (Pseudomonas glycinea), пустульна плямистість (Xanthomonas phaseoli var. sojense Hed.), бактеріальне в’янення (Pseudomonas solanacearum), бактеріальний вілт (Corynebacterium flaccumfaciens Hed.), сіра гниль (Botrytis cinerea Pers. ex Fr.), вірусні хвороби (різні види мозаїки, затримки росту, кільцевої плямистості) та ін.

Фунгіциди, що перевірені практикою

Спостереження за фітосанітарним станом зрошуваних посівів сої у господарствах Південного Степу останніми роками переконливо свідчать про щорічне збільшення площ, уражених грибковими (фузаріоз, іржа, септоріоз, борошниста роса, сіра гниль, антракноз, альтернаріоз, фомопсис та ін.), бактеріальними (бактеріальний опік, бактеріальне в’янення) та вірусними (жовта і зморшкувата мозаїки) хворобами. Ураженість посівів хворобами в окремі роки коливалась від 10,5 до 67,0%. Патогени погіршують розвиток рослин основної культури, зменшуючи її врожайність і погіршують якість зерна.

Широкий спектр захисту. Одним з перспективних фунгіцидів широкого спектра захисної дії є Абакус. У ньому поєднані дві діючі речовини – піраклостробін та епоксиконазол (по 62,5 г/л кожного), які успішно контролюють більшість грибкових захворювань зернових, зернобобових та інших культур. У цьому переконалися науковці Інституту зрошуваного землеробства дослідного господарства «Каховське» та інших господарств. Одержані дані свідчать, що Абакус має сильну лікувальну та профілактичну дію. Зокрема, ураженість насіння збудниками патогенних грибів Fusarium, Alternaria не перевищувала 1%, а схожість одержаного насіння становила 94,2-96,9%. За результатами виробничих дослідів, на зрошуваній сої в ДП ДГ «Каховське» Каховського району, ТОВ «Лана Подове 1» — Новотроїцького, ТОВ «Сіна» Чаплинського району Херсонської області одноразове застосування Абакус (1,5 л/га) у фазі цвітіння сприяло збереженню зерна на рівні від 0,18 до 0,3 т/га, надійно захистивши його від патогенних грибів Fusarium і Alternaria та ін.

Оптимізація фітосанітарного стану. У ТОВ «Дніпро Білогір’я» (Новотроїцький р-н, Херсонська обл.) застосування Аканто Плюс на зрошуваній сої на фоні подвійного внесення інсектициду Кораген сприяло оптимізації фітосанітарного стану посівів до кінця вегетації рослин, кращому розвитку та одержанню урожаю на рівні 4,0-4,72 т/га на площі 1937 га. Те саме спостерігали у ПП «Дивна Україна» (Новотроїцький р-н, Херсонська обл.). Поєднання двох діючих речовин (пікоксистробін, 200 г/л і ципроконазол, 80 г/л) з різним механізмом дії забезпечує потужну профілактичну та лікувальну дію проти фузаріозу, септоріозу, іржі, переноспорозу, альтернаріозу, що гарантує збереження урожаю.

сої

Зокрема, в господарстві було одержано 4,5 т/га зерна.

У ТОВ «Лана Подове» (Новотроїцький р-н, Херсонська обл.) на площі 150 га посіви сої обробляли Аканто Плюс (0,7 л/га) на початку фази цвітіння. Оброблені рослини візуально мали потужний ріст і розвиток, формували більшу фотосинтезуючу поверхню листкового апарату, а також були надійно захищені від комплексу грибних хвороб. Це сприяло збереженню від втрати до 0,56 т/га зерна. Ефективність дії проти фузаріозу становила 91,7, септоріозу – 95,4, пероноспорозу – 93,8, альтернаріозу – 97,6%. Кожна гривня, витрачена на захист сої від грибних хвороб, окупилась у 5 разів.

Контроль патогенів та підтримка рослини. Позаторік на сої особливого прояву набула така хвороба, як церкоспороз. Попри те, що це «спеціалізоване» захворювання цукрових буряків, у вологі роки воно може уражувати й сою. Також спостерігались іржа, септоріоз та інші характерні хвороби, що проявляються у період вегетації сої. Найкращим рішенням у такому разі буде застосування Амістар Екстра у нормі 0,5-0,75 л/га. Перше внесення фунгіциду рекомендується у фазі бутонізації (перед цвітінням), друге — після цвітіння. Окрім фунгіцидної дії, Амістар Екстра проявляє чудовий фізіологічний ефект, який втілюється у прибавку урожаю. Таким чином, застосування інноваційних препаратів на сої є запорукою того, що ваші посіви будуть здоровими та забезпечать планову врожайність.

Взагалі, портфоліо якісних фунгіцидів для захисту цієї прибуткової культури достатньо широке. І ефект від їх застосування очевидний.

Так, по оцінкам фахівців, фунгіцидний захист зрошуваної сої у Південному Степу оптимізує фітосанітарний стан посівів, що сприяє збереженню від втрат від 0,14 до 0,7 т/га урожаю. Тому, вирощуючи сою, не варто економити на фунгіцидних обробках, адже у залежності від того, як складуться умови розвитку хвороб, втратити ви можете набагато більше.

Сергій Іваненко