Велика загроза від малих комах

30 июля 2019 г.
Статьи Агротехнологии Велика загроза від малих комах
комах

Чому українські аграрії потерпають від навали шкідників?


Цього року аграрії всі зусилля направляють на захист посівів. Їм загрожує то негода, то відсутність вологи…  І не лише вони. Сільгоспвиробники зізнаються, що цього літа зіштовхнулися зі справжнім нашестям паразитів та шкідників, причому до недавнього часу невідомих чи маловідомих в Україні. Всьому виною дорожнеча інсектицидів та глобальне потепління, яке стало причиною нової навали комах-шкідників.

Економія на обробці посівів навесні призводить до значних втрат врожаю влітку, тим паче що в останні роки аграрії зіштовхуються з новими видами комах, які раніше проживали в більш теплих широтах, тому традиційні методи боротьби для них неефективні. За даними експертів, аграрії останніми роками щорічно втрачають до 10-20% врожаю внаслідок поширення шкідників. В окремих випадках втрати можуть становити і значно більше.

Але зокрема, через діяльність Державної митної служби, яка часто блокує імпорт хімічних препаратів, вартість інсектицидів суттєво зросла. Цим користуються китайські імпортери, які намагаються витіснити європейські препарати за допомогою демпінгу, пропонуючи дешеві продукти. Вони далеко не завжди допомагають боротися зі шкідниками, але отруюють підземні води, рослини та спричиняють загибель корисних комах. Цього року, як і минулого, спостерігається масова загибель бджіл, яка здебільшого викликана використанням фермерами китайських пестицидів. Через загибель бджіл страждає місцева флора, в тому числі садові господарства, які також залежать від опилювання бджіл. Ну а найбільше страждають виробники меду.

Новий клімат – нові шкідники

Ситуацію ускладнює також слабкий фітосанітарний контроль міжнародних перевезень, внаслідок чого на автомобілях, потягах та літаках до нас завітали не кращі представники європейських, азійських та американських комах. Вони полюбили не лише Південь, але й Північ та Захід країни, які до недавнього часу були не так сильно вражені навалами шкідників.

За даними місцевої влади, Рівненську область атакує карантинний шкідник – американський метелик. «В області цей шкідник з’явився в 2017 році. Швидше за все він потрапив з півдня під час перевезення сільськогосподарської продукції та промислових вантажів. З огляду на кліматичні зміни, в області склалися сприятливі умови для розмноження», – заявили у фітосанітарній службі області під час спеціальної наради в ОДА. За словами фахівців, гусениці шкідника об’їдають листя на деревах, утворюють гнізда, обплітаючи гілки павутиною. Внаслідок цього знижується врожайність плодових культур або дерева повністю гинуть.

комах

Водночас, посіви цукрових буряків на заході України активно заселяє бурякова листкова попелиця. Як стверджують спеціалісти обласного фітосанітарного управління, при масовому заселенні плодово-декоративних насаджень шкідник може привести не лише до повної втрати врожаю, а й до загибелі дерев. До того ж, під час контакту з гусеницями можуть виникнути алергічні реакції у людей.

«Не слід нехтувати потенційною небезпекою і при виявленні павутинних гнізд гусениць необхідно з відповідальністю ставитися до проведення знищувальних заходів, зокрема, зрізування гілок з гніздами та подальшого їх спалювання. Застосування хімічних і біологічних препаратів можливе за дотримання вимог Державних санітарних правил – за межами населених пунктів, спортивних майданчиків, лікувально-профілактичних установ та підприємств харчової промисловості», – зазначається в повідомленні управління.

Наразі осередки карантинних захворювань зафіксовано у семи областях України. Основну загрозу плодовим культурам несе вищезгаданий американських білий метелик, який стрімко розповсюджується по областям.

У Запорізькій області лютує гусениця сонцевика будякового або ріпейниці, яка зараз вже пошкодила 60-83% рослин соняшнику. Загалом, у степових областях сонцевиком пошкоджено 2-25% рослин. В західних областях гусеницями були пошкоджені 5-16% рослин сої, вибірково у Волинській та Львівській області шкідником уражено 20-30% рослин. У Чернівецькій області ріпейниця пошкодила в середньому 55% рослин сої. За даними біологів, масовий зліт метелика сонцевика будякового або ріпейниці є наслідком м’якої зими і доброї перезимівлі. Характерною рисою гусениці є її надзвичайна мобільність, вона здатна швидко мігрувати в найближчі поля сої та соняшнику.

Недавній моніторинг виноградників Півдня України, який здійснили спеціалісти Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова, також виявив не лише численні осередки розмноження шкідників і активізації хвороб, а й нові види шкідливих організмів. Наприклад, у виноградниках виявлено зміну видового складу шкідників і зростання їхніх популяцій. Особливо чітко це простежується на прикладі сисних комах – трипсів, цикадок і чотириногих кліщів.

Раніше вони мешкали невеликими осередками й не завдавали відчутної шкоди. Однак останніми роками трипси, цикадки й чотириногі кліщі стали одними з основних шкідників виноградників та інших плодових дерев. У зв’язку з високими адаптивними здібностями сисних шкідників, сучасна система захисту потребує корекції, передусім оновлення асортименту пестицидів. Зокрема, вона має враховувати вплив як відомих шкідників, так і нових видів.

комах

Сарана повертається?

Потепління впливає і на міграції сарани, яка останнім часом оминала територію України. Раніше сарана здебільшого атакувала поля Півдня Росії, але зараз все частіше з’являється і на Сході України. На нашій території зустрічається сарана азійська та сарана середньоруська. Основні резервації сарани середньоруської знаходяться в плавнях річок Дунаю, Дніпра, Дністра, Прута.

Один з осередків цієї сарани відомий на території Чернігівської області. Він пошкоджує усі польові, городні, овочеві, баштанні, садові та лісові культури. Чисельність їх зазвичай збільшується в посушливі роки з низькими паводками. Азійська та середньоруська сарана хоч і наносять значної шкоди сільському господарству, однак їхня чисельність регулюється природним чином. Частіше за все вона зникає також раптово, як і з’являється. Пік зростання популяції чергується кожні 5-7 років.

Однак на територію Україні залітають і підвиди сарани, які до недавнього часу тут були в рідкість. Зокрема, на території Запорізької області, в Зіньківському районі біля села Устименки виявлено значний розвиток італійського пруса (сарани). За даними фахівців ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, втрати врожаю від поширення шкідника можуть сягати від 25 до 100%. «Це небезпечний багатоїдний шкідник, який обгризає листки i навіть дocить тoвcтi cтeблa coняшникa, кapтoплi, бoбoвиx, кyкypyдзи, piзнoмaнiтниx oвoчeвиx, бaштaнниx i тexнiчниx кyльтyp. У xлiбниx злaкiв чacтo вигpизaє зepнo i «пiдcтpигaє» колоски», — зазначають фахівці.

Найбільш ефективними способами боротьби з італійським прусом є: боронування, дисковка, оранка.

Враховуючи, що місцем розмноження сарани є пустирі і прилеглі до полів території, то одним з дієвих способів боротьби є обробка цих площ. Це дозволяє знищити значну частину сарани і уберегти посіви від шкідника. Фахівці нагадують, що захисні обробки рекомендується проводити з появою личинок першого віку.

На території Криму вже лютує марокканська сарана, яка в Італії спустошила острів Сардинію. За даними місцевих фітосанітарних служб, втрати острова від сарани – найбільші за останні 60 років.

Фальсифікований захист

Нашестя комах-шкідників відбувається в умовах зростання в Україні споживання пестицидів, які іноді є неефективними для протидії загрозі. За даними статистики, ринок ЗЗР в Україні щороку зростає на 5% і нині сягає близько 900 млн доларів. Причому, за даними Європейської Бізнес Асоціації, близько 30% цього ринку, або 300 мільйонів доларів – це дешеві китайські генерики, офіційно зареєстровані та легально завезені в Україну. Куди більша проблема – величезний ринок контрабанди та фальсифікат, який оцінюється в 300 мільйонів доларів, або 30% ринку агрохімічних препаратів в Україні.

Тобто, значна частина аграріїв через брак коштів змушена закупати фальсифіковані або контрабандні хімікати, які малоефективні проти шкідників, але негативно впливають на екологію довкілля. «Але якщо до фермера в господарство приїжджає «дядя Вася», і продає йому з багажника щось без документів, за ціною наполовину меншою, ніж у офіційних дистриб’юторів, то всім, і йому в тому числі зрозуміло, що він купив просто підробку, – зазначив голова агрохімічного комітету Європейської бізнес-асоціації Віктор Погорілий. – Доходить це все до абсурду. У нас було багато випадків, коли дзвонять люди і кажуть, що купили дешевий гербіцид, але сумніваються, що він спрацює, і просять до нього хороший «прилипач», щоб хоч це допомогло спрацювати гербіциду «з багажника». Фахівці наполягають, що з огляду на шкоду для довкілля та людей, має бути законодавчо закріплена відповідальність фермера за застосування фальсифікованих пестицидів.

комах

Дієві методи контролю

Основним ефективним методом боротьби є використання сучасних оригінальних інсектицидів. Це хоч і дорого, але дієво. Важливо, що саме якісні препарати дозволяють обробляти найновіші сорти рослин, врожайність яких на 40-50% залежить від правильного використання пестицидів. На жаль, нерідкою є ситуація, коли аграрій закуповує дорогий посівний матеріал, який обіцяє високий врожай, але не забезпечує посіви інсектицидами, внаслідок чого всі витрати виявляються марними.

Другим методом боротьби є використання тварин та комах, які є природними ворогами шкідників. Зокрема, традиційним ворогом клопа черепашки є кури, які із задоволенням поїдають дорослих клопів як у місцях зимівлі, так і на полях. Одна курка протягом дня може з’їсти 800-900 клопів. Ще за радянських часів були розроблені спеціальні рекомендації для ефективного використання курей. Для знищення клопа черепашки в умовах промислового рослинництва використовують й різні мікроорганізми, цвілеві грибки та ентомофагів. Наприклад, використання яйцеїдів-теленомусів дозволяє знищити більшість яєць черепашки у перші ж дні після оброблення полів.

Слід також звернути увагу на так званих паразитоїдів – комах, які знищують паразитів агрокультур. Дорослі паразитоїди можуть добувати нектар з квітучих культур. Але багато культур або не розквітають, або у них коротке вікно цвітіння. «І це фактично порушує життєвий цикл паразитоїда, якщо у нього немає джерела нектару до або після цвітіння посівів», – звертає увагу у своїй книзі про паразитоїдів експерт-біолог В. Хервет. – Канави і огорожі є притулками для корисних комах, коли фермери розбризкують інсектициди. Але якщо ви обприскуєте ці огорожі та канави, то ви прибираєте корисних комах, які могли би захищати ваше поле».

І, нарешті, дрібні фермери для захисту свого врожаю можуть піти на крайні заходи – змінити тип вирощування рослин, а саме перейти на гідропоніку. В умовах правильно організованої гідропоніки практично відпадає потреба у боротьбі з бур’янами, хворобами та комахами-шкідниками, адже процес вирощування відбувається в абсолютно штучних умовах без використання природного ґрунту.

Сергій Чигир