Урожайність та якісні показники нових сортів пшениці озимої в умовах півдня України

27 августа 2019 г.
Статьи Агротехнологии Урожайність та якісні показники нових сортів пшениці озимої в умовах півдня України
пшениці озимої

В ринкових умовах сьогодення основою ефективного господарювання є використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на використанні високопродуктивних сортів та раціональному застосуванні оптимальних елементів технології.


У зерновому балансі нашої країни провідне місце належить пшениці. В цілому, сприятливі погодно-кліматичні умови півдня України дозволяють вирощувати озиму форму культури, яка більш врожайна, ніж яра. Вирішальна роль в підвищенні врожайності та якості зерна культури в умовах даного регіону належить впровадженню у виробництво нових сортів, адаптованих до зони вирощування та удосконаленню технологій їх вирощування.

Пшениця озима вимоглива до ґрунтових умов та агротехнічних прийомів. Урожайність і якість зерна значною мірою залежить від забезпечення рослин елементами мінерального живлення впродовж вегетаційного періоду. Інтенсивні сорти характеризуються більш високими вимогами до умов живлення і тільки за повної збалансованості забезпечення поживними речовинами можуть формувати високу врожайність.

Отримання великої і сталої врожайності культури високої якості можливе лише за повної взаємодії рослинних угрупувань з умовами навколишнього середовища. Головні групи факторів, які визначають продуктивність пшениці озимої – це умови вирощування: рівень агротехніки, забезпеченість рослин усіма необхідними елементами живлення, високоякісний посівний матеріал та погодні умови вегетаційного періоду. Тому наукова основа застосування добрив у сівозмінах повинна бути складовою частиною системи ведення сільського господарства.

Найінтенсивніше посіви культури засвоюють поживні речовини в період від початку виходу в трубку до початку колосіння. У рослин пшениці озимої науковці виділяють два критичні періоди:

■ перший період – від появи сходів до припинення осінньої вегетації, коли рослини досить чутливі до нестачі фосфору; забезпечення рослин фосфором у цей період (за оптимальних умов азотного живлення) позитивно впливає на засвоєння калію та підвищення їх зимостійкості;

■ другий критичний період починається під час відновлення вегетації навесні й закінчується у фазі виходу в трубку; нестача поживних речовин у цей період призводить до затримки росту і значного зниження врожайності та його якості.

Мінеральне живлення даної зернової культури є одним з головних чинників, які зумовлюють обсяг і якість врожаю зерна. При цьому провідна роль, внаслідок специфічних особливостей динаміки азотного режиму ґрунту у часі і просторі, належить азотним мінеральним добривам. Азотні добрива мають величезне самостійне значення не тільки у живленні рослин, вони виконують роль активаторів процесів мобілізації ґрунтового азоту та інших елементів живлення.

Задля отримання максимальних урожаїв нових сортів пшениці озимої необхідно удосконалювати елементи технології вирощування культури. У зв’язку з цим метою наших досліджень було встановлення оптимального фону мінерального живлення для різних сортів пшениці озимої.

Таблиця 1. Урожайність насіння нових сортів пшениці озимої залежно від фону мінерального живлення

Сорт,
фактор
А
Фон мінерального живлення,

фактор В

Середня урожайність
за 2017­2019 рр. за фактором
А
за фактором
В
Конка без добрив 5,45 6,06 5,52
N30P15 5,99 6,05
N60P30 6,17 6,24
N90P45 6,42 6,52
N120P60 6,26 6,37
Анатолія без добрив 5,80 6,47
N30P15 6,36
N60P30 6,58
N90P45 6,89
N120P60 6,72
Бургунка без добрив 5,32 5,89
N30P15 5,81
N60P30 5,97
N90P45 6,24
N120P60 6,13
Оцінка суттєвості часткових відмінностей
НІР05 А 1,02
В 0,83
Оцінка суттєвості середніх ефектів
НІР05 А 0,78
В 0,81

Дослідження проводили протягом 2016-2019 рр. в умовах дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН. У польовому досліді використовували сорти пшениці озимої (репродукція супереліта) – Конку, Анатолію, Бургунку (фактор А) та фони мінерального живлення – без добрив, N30P15, N60P30, N90P45, N120P60 (фактор В), що мають вирішальний вплив на рівень врожайності насіння. Дослід був закладений у чотирикратній повторності, розміщення ділянок систематичне.

Площа дослідної ділянки – 100 м2, облікової – 50 м2.

Агротехніка – загальноприйнята для зрошуваних умов півдня України. Попередник – картопля.

Середні дані врожайності показують, що сортовий склад (фактор А) істотно вплинув на рівень врожайності. В середньому за три роки проведення досліджень, сорт Анатолія забезпечив найвищу врожайність насіння – 6,47 т/га, Конка – 6,06, Бургунка – 5,89 т/га (табл. 1).

Фон мінерального живлення (фактор В) також в значній мірі мав вплив на показники врожайності – зі збільшенням доз мінеральних добрив, урожайність, в середньому по фактору підвищувалась від 0,53 до 0,85 т/га.

За зразками зерна кожного з вивчаємих в досліді сортів в лабораторії агрохімічного аналізу ІЗЗ НААН встановили основні якісні показники насіння (табл. 2).

Результати проведених досліджень свідчать, що підвищення дози добрив сприяло не лише збільшенню врожайності зерна пшениці озимої, а й поліпшенню його якості.

Таблиця 2. Показники якості насіння нових сортів пшениці озимої залежно від фону мінерального живлення (середнє за 2017-2019 рр.)

Сорт, фактор А Фон мінерального живлення,

фактор В

Натура зерна, г/л Маса 1000 зерен, г Клейковина, % Білок, %
Конка без добрив 748 39,7 24,0 11,9
N30P15 752 41,0 26,2 12,4
N60P30 759 41,4 27,1 12,7
N90P45 776 42,0 28,9 13,5
N120P60 763 42,1 29,6 13,6
Анатолія без добрив 767 39,4 24,1 12,5
N30P15 770 41,1 26,0 12,8
N60P30 781 41,3 27,2 13,5
N90P45 795 41,7 29,3 14,7
N120P60 787 41,9 29,8 14,9
Бургунка без добрив 769 39,6 24,7 12,0
N30P15 775 41,0 27,1 12,3
N60P30 783 41,2 29,4 12,8
N90P45 802 41,8 31,5 13,4
N120P60 794 42,1 29,8 13,7

Згідно даних табл. 2, підвищення фону мінерального живлення суттєво вплинуло на основні якісні показники: натуру зерна, масу 1000 зерен, клейковину та білок. Оптимальним фоном удобрення, згідно отриманих якісних показників для всіх сортів вивчаємої культури, була доза добрив N90P45. Зерно за цього варіанту характеризувалось максимальною натурою – 776-802 г/л та клейковини – 29,3-31,5%, що є дуже важливим в процесі забезпечення населення якісним хлібом – клейковина впливає на пористість, пишність та пропеченість хлібобулочних виробів.

Відомо, що домінуючим фактором збільшення кількості білка в зерні пшениці є саме застосування азотних добрив, за оптимального співвідношення з фосфорними елементами. Так, наші дослідження показали, що внесення добрив сприяло підвищенню вмісту білка в зерні культури, в середньому на 0,36-1,93% порівняно з контролем.

Виробникам для отримання високого врожаю зерна культури підвищеної з поліпшеною якістю рекомендується використовувати фон мінерального живлення N90P45.


РАЇСА ВОЖЕГОВА,
доктор с.-г. наук, професор; член-кор.
АНАТОЛІЙ ВЛАЩУК,
кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник
ОЛЕСЯ ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
КОНАЩУК ОЛЕНА
Інститут зрошуваного землеробства НААН України, м. Херсон