Соняшник: турбота на початку розвитку

27 мая 2019 г.
Статьи Агротехнологии Соняшник: турбота на початку розвитку
Соняшник

Важливість якісного догляду за посівами соняшнику розуміє кожен фермер і агроном. Але як правильно це робити? Чи обов’язково, наприклад, вносити пестициди, і які технології захисту доречніше застосовувати? Як найбільш оптимально провести боронування і підгодівлю? Спробуємо відповісти на ці питання, враховуючи практичний досвід кращих господарств нашої країни і експертів.


Відразу після посіву

Для розробки оптимальної системи догляду за соняшником визначають такі показники, як густота стояння рослин соняшнику, ступінь і характер засміченості кожного поля.

Багато агрономів кажуть, що зараз переоцінюється роль гербіцидів і недооцінюється значення агротехнічних прийомів. А досліди вчених лише підтверджують це. Так, дані, отримані Інститутом зернового господарства України показують, що результат післясходового боронування – знищення понад 80% однорічних бур’янів і більше 50% сходів і проростаючих пізніх бур’янів. В цілому, зменшення засміченості полів завдяки правильному поєднанню агротехнічних прийомів економічно доцільніше і знижує хімічне навантаження на ґрунт.

Отже, що робити фермеру або агроному, коли посів закінчився? У суху погоду, особливо якщо посівний шар ґрунту пухкий, після сівби ґрунт прикочують. Фактично, цей агротехнічний прийом сприяє зменшенню втрат ґрунтової вологи і підвищує якість наступних обробок. Одним з основних прийомів догляду за посівами є також до – і післясходове боронування. Але його застосовують з огляду на специфіку місцевих ґрунтів.

До – і післясходове боронування доцільно проводити широкозахватними знаряддями і гусеничними тракторами.

Швидкість руху агрегату:

■ при досходовому боронуванні – не більше 6 км/год.

■ при післясходовому – 4,5-5 км/год.

■ Глибина обробки – 2-3 см.

■ Боронування – поперек посіву.

■ Ступінь знищення соняшнику – не більше 10%.

Для очищення поля від бур’янів одного досходового боронування може не вистачити, бо проростання бур’янів на поле розтягується надовго. Для більш повного знищення бур’янів і попередження утворення ґрунтової кірки проводять дворазове досходове боронування. Перший візит на поле здійснюють через 5-6 днів після сівби, а другий – за 3-4 дні до появи сходів. Щоб не пошкодити перші паростки культури, заглиблення зубів борони роблять менше середньої глибини залягання верхівок паростків на 0,5-0,8 см.

Після того, як сходи з’явилися, боронування може бути ще раз повторено у фазі 2-3-х пар справжніх листків при швидкості руху агрегату 4-5 км/год. Ефективність боронування залежить від заглиблення зубів борони. При надмірному заглибленні вони знищують не тільки бур’яни, а й рослини соняшнику. Кращі результати дає боронування на глибину 4-5 см. Зменшення заглиблення до 3,5 см призводить до недостатньої стійкості борони в роботі і до збільшення пошкоджень соняшнику. Чи потрібно робити міжрядний обробіток?

Можлива культивація міжрядь починаючи з глибини 10-12 см з поступовим її зменшенням, на тих посівах, де ґрунт знаходиться у пухкому стані. Там, де він ущільнений, розпушування призводить до утворення брил, порушення вологозабезпечення. Зрозуміло, що це може негативно вплинути на врожайність культури.

Соняшник

Вибираємо систему захисту

Пестицидний догляд за посівами і захист соняшнику від бур’янів і хвороб – це технології вищого пілотажу для багатьох агрономів. Серед найбільш популярних технологій відзначимо наступні: страхове внесення пестицидів, системи Clearfield (Евро-Лайтнінг) і Clearfield Plus (Евро-Лайтнінг Плюс), система Express (Гранстар).

Технологія вирощування соняшнику під Евро-Лайтнінг знайшла багатьох прихильників. Завдяки наявності гібридів соняшнику, стійких до гербіциду, вона надає можливість контролю дводольних бур’янів, у тому числі багаторічних, вже після сходів соняшнику. Але звичайний соняшник повністю гине після обробки і це потрібно враховувати в роботі.

Українським аграріям активно пропонують гібриди соняшнику, стійкі до імідазолінонів (гербіцид Евро-Лайтнінг). В їх посівах можна боротися по сходам культури, як з дводольними, так і злаковими бур’янами, включаючи і вовчка. Але уточнимо, що імідазолінонам властива післядія на озиму пшеницю, ярий та озимий ячмінь протягом першого року після застосування препарату. Тому в сівозміні це обов’язково враховують.

Технологія ExpressSun також дозволяє позбутися від бур’янів в період вегетації рослин. Вона включає в себе гербіцид Експрес (Гранстар) і гібриди соняшнику, стійкі до нього. Але не варто боротися з бур’янами за допомогою цього гербіциду в посівах гібридів, які не мають стійкості до трибенурон-метилу. Вони можуть не тільки постраждати, але й загинути повністю. До переваг даної технології відносяться висока ефективність проти найбільш злісних дводольних бур’янів, відсутність жорстких обмежень для наступних культур в сівозміні.

Якщо гербіциди з тих чи інших причин не застосовувалися, то під час вегетації проводять одну або дві міжрядні культивації для боротьби з бур’янами, розпушування ґрунту та підгортання. Культивацію міжрядь поєднують з внесенням комплексних добрив при наявності спеціальної техніки.

Годуємо і балуємо культуру

Слід пам’ятати, що вегетація соняшнику відбувається нерівномірно і при цьому елементи живлення також будуть засвоюватися по-різному. На початку росту посівів вони вимагають трохи поживних речовин, але засвоєння їх випереджає темпи збільшення сухої речовини.

За перший місяць вегетації культура використовує 15% азоту, 10% фосфору і 10% калію. Але в початковій стадії розвитку (2-3 листка) посіви розвиваються повільно, саме в цей період проходить закладка кошика.

Далі протягом 1,5 місяця, коли відбувається формування кошиків і до кінця цвітіння, культура інтенсивно споживає елементи живлення, засвоюючи 80% азоту, 70% фосфору і 50% калію. Решта речовини надходять в рослини від фази наливу насіння до початку дозрівання. Після завершення формування кошиків засвоєння елементів живлення соняшником зменшується.

Підживлення для соняшника роблять у такий спосіб. Доза рядкового добрива становить N10-15, P15-30, К15-30 у вигляді комплексних добрив.

Це збільшує врожайність насіння соняшнику на 0,2-0,3 т/га. Грунтові підгодівлі проводять на тих полях, які добре забезпечені вологою. Під час цього агротехнічного заходу вносять азот (30 кг/га), додають фосфор і калій (20-30 кг/га) у фазі 2-3-х пар листків посівів. Позакореневе підживлення азотними добривами застосовують рідко, тільки в разі уповільненого росту рослин (холодний період), а фосфорні добрива ефективні на початку вегетаційного періоду для поліпшення розвитку кореневої системи.

Через недотримання обґрунтованого чергування сільгоспкультур в сівозміні з’являються симптоми дефіциту мікроелементів, що призводить до зниження врожайності соняшнику. Критичними в цьому відношенні є фази 2-3 пар листя і бутонізації (8-10 пар листя). Тоді потрібно подумати про поповнення, в першу чергу, нестачі бору, цинку і марганцю. Іншими важливими мікроелементами для соняшника є молібден, мідь і залізо. Позакореневі підживлення ефективні, якщо їх проводять кілька разів на початку вегетації посівів. Першу підгодівлю виконують в фазі 3-4-х пар листя, другу – перед цвітінням, використовуючи 6%-й водний розчин карбаміду з додаванням 200-600 г/га бору. Поширене застосування бору і під час передпосівної обробки насіння.

І на солодке

Є ще один важливий технологічний прийом, який також бажано використовувати. Це запилення за допомогою бджіл (вивозять пасіки з розрахунку один вулик на 1 га посіву соняшнику). Завдяки такому рішенню врожайність насіння підвищується в середньому на 3-4%, ну і мед теж буде не зайвим!

Іларіон Радченко