Що впало, те не пропало: або «to be continued»

3 октября 2019 г.
Статьи Агротехнологии Що впало, те не пропало: або «to be continued»
падалиці

Практичний досвід контролю падалиці соняшнику на різних культурах


В Україні, залежно від агрокліматичної зони, вже розпочато збирання соняшнику. Окрім того, що ця культура є однією із найрентабельніших та найулюбленіших серед агровиробників, вона має зворотній бік медалі – це падалиця, яка проростає наступного року й створює низку проблем під час вирощування чергової культури в сівозміні. Тож питання її контролю стоїть традиційно гостро. 

Ми не будемо сильно надокучливими та не даватимемо з наукової точки зору поняття «падалиці», адже всі, хто займається землеробством, і так знають, що означає цей термін. А селекція соняшнику набула великого розмаху, зокрема, через неможливість вирощування культури за розвитку вовчка соняшникового. Тому соняшникова падалиця буває не лише «класичною», а й стійкою до імідазолінонової групи гербіцидів та препаратів групи «сульфонілсечовини». Тож ця її різноманітність ще більше посилює проблему боротьби з нею.

Як борються на практиці з такими видами падалиці, ми дізналися, відвідавши групу компаній ТОВ «СП «Агродім»» та поспілкувавшись з головним агрономом відділення Голінка (Бахмацького р-ну, Чернігівської обл.) Олексієм Деркачем.

Комбайн теж «висіває»

Давайте краще з’ясуємо, звідкіля ж береться падалиця. На перший погляд, питання може здатися безглуздим, проте його слід розглянути, щоб зрозуміти, як мінімізувати появу падалиці на полі. Отож, основною її причиною є втрати насіння соняшнику під час збирання врожаю комбайном. У цілому, залежно від виду жаток та комбайну і, відповідно, дотримання вимог щодо правильного налаштування їхніх параметрів, втрати можуть сягати до 10% за хорошої врожайності. Власне, жатки для збирання соняшнику різняться своєю конструкцією. Як розповів агроном господарства, ті з них, що мають ліфтери для суцільного збирання культури, не призводять до втрат насіння соняшнику. У такому разі будуть втрати лише за комбайном, а це — 2-3%, хочемо ми цього чи ні. Як правило, просипається на землю невиповнене насіння, яке під час збирання комбайном просто видувається повітряним тиском із системи сепарації комбайна. Потрапляючи в ґрунт, через певний проміжок часу за сприятливих умов, таке насіння починає проростати. Рядкові жатки для збирання соняшнику, які мають меншу кількість ліфтерів, спричиняють більші втрати врожаю через зламування стебел рослин та їхнього вилягання під час руху комбайна. В результаті кошик рослини, який упав на землю, вже не підбирається комбайном. За використання таких жаток втрати соняшнику, зрозуміло, будуть більші. У середньому, в одному кошику полеглої рослини, яку не підібрав комбайн із поля, міститься близько однієї тисячі схожих насінин.

Олексій Деркач, головний агроном ТОВ «СП Агродім» відділення Голінка

Губимо більше ніж сіємо

Для прикладу, за врожайності соняшнику 3 т/га за ідеального збирання (коли втрати сягатимуть мінімальні 2%) на одному гектарі, від висипання насіння за комбайном майже рівномірно «розподіляється» поверхнею ґрунту 60 кг/га насіння, що набагато перевищує висівну його норму. А якщо комбайнові втрати перевищуватимуть нормативно допустимі? Неважко уявити, який «посів» падалиці соняшнику ви отримаєте наступного року.

Погодні умови у вигляді буревіїв та певні види хвороб теж можуть спричинити прикореневе вилягання рослин соняшнику перед збиранням. Підняти їх комбайном і зібрати насіння технічно теж неможливо, тож фактично вони також утворять падалицю.

З чого розпочинати

Насамперед, після збирання соняшнику, як розповів головний агроном господарства, протягом 20-25 днів потрібно уникати будь-яких операцій із ґрунтообробітку. За цей період абсолютно все насіння, яке висипалося з-під комбайна, фізіологічно достигне. Лише після цього слід розпочинати обробку ґрунту як наступний крок вирішення проблеми падалиці. Проте такий метод боротьби діє ефективніше в умовах малих господарств, а в агрохолдингах та великих підприємствах він буде недоцільним через неможливість вчасно (після витримування зазначеного 20-25-денного терміну) провести ґрунтообробні операції та висівання. Тому там уникають строків очікування на полях після збирання соняшнику й борються іншим методом.

Насправді є два варіанти боротьби із соняшниковою падалицею: агротехнічний та хімічний.

Агротехнічний контроль

В чому полягає агротехнічний контроль падалиці? Відразу після збирання соняшнику потрібно провести двократне дискування поля. За словами агронома, якісно проведене перше дискування (на глибину 5-6 см) дає можливість максимально повно спровокувати появу сходів падалиці соняшнику. Вже через 14-18 днів, за допомогою другого дискування на глибину 12-15 см проблема з падалицею під наступну культуру буде вирішена на 80%. Таку технологію основного обробітку ґрунту в господарстві застосовують, як правило, під висів озимої пшениці.

Також одним із агроприйомів подолання зазначеної проблеми є глибока оранка (25-30 см). У результаті такого агротехнічного заходу ми не провокуємо сходи падалиці, а загортаємо просипане на полі соняшникове насіння глибоко в ґрунт, звідки воно не здатне прорости. Проте за такої стратегії боротьби ви матимете проблему в наступні роки. Адже, як виявляється, насіння соняшнику може зберігатися в ґрунті до п’яти років без втрати життєздатності і, потрапивши в сприятливі умови, починає проростати. І це не просто теоретичне припущення, а цілком підтверджений факт. Адже, як говорить агроном господарства, після збирання соняшнику можна зіткнутися із проблемою його проростання на інших культурах упродовж трьох-чотирьох років.

Після збирання соняшнику в господарстві спочатку проводять дворазове лущення стерні,а далі, залежно від стану ґрунту, застосовують глибоку оранку. І навіть після такого агроприйому можна спостерігати типову польову картину: два роки поспіль на полі висівали кукурудзу, на якій з’являлася падалиця соняшнику. Тож «спланувати» її появу фактично неможливо: як правило, агрономи мають справу з двома хвилями падалиці (і це попри те, що було застосовано двократне внесення гербіцидів). А на деяких полях «проскакує» навіть третя хвиля падалиці, щоправда з поодинокими рослинами в посіві.

Тож, фактично, це всі агроприйоми, що сприяють зниженню падалиці. І найефективнішим із них можна вважати дворазове лущення. Після проведених агротехнічних заходів у господарстві також застосовують хімічний контроль (залежно від того, яку культуру розміщують після соняшнику).

Хімічний контроль

Традиційно в господарстві після соняшнику висівають кукурудзу. В її посівах проблему падалиці соняшнику, зазвичай, знімають унесенням у ґрунт аналогів амінної солі. Зокрема, застосовують такі препарати, як «Пріма» (в нормі 0,5 л/га), «Естерон 60» (0,6-0,8 л/га), чого цілком достатньо для зняття першої хвилі падалиці. Проте такі продукти можна використовувати до п’яти листків у культури. В разі виникнення другої хвилі падалиці по кукурудзі можна застосовувати «Таск Екстра 66,5» та «Ланцелот 450 WG», адже ці продукти технологічно допустимо вносити у фазі до семи листків у культури, а «МайсТер Пауер OD» – навіть до 11 листків. Таким чином контролюємо й другу хвилю падалиці. Пізніше на кукурудзі з’являється і третя хвиля падалиці соняшнику, але вона не впливає на якість збирання культури та основні показники засміченості посіву, оскільки рослини є поодинокими.

У посівах озимої пшениці проблему першої хвилі падалиці вирішує «Пріма Форте» у фазі кущення культури. За появи другої хвилі, у фазі виходу в трубку, застосовують «Калібр», а коли місцями прогресує третя хвиля, вибірково використовують «Гранстар» (до появи прапорцевого листка в культури).

Також у господарстві соняшник може інколи бути попередником під сою, що створює особливі проблеми контролю його падалиці. Так, та ж сама група «Базагранів», яку застосовують на сої проти дводольних бур’янів, може вирішити проблему падалиці, але на ранніх етапах її вегетації, а точніше, у фазі сім’ядоль. До того ж успішно впорається з падалицею «євролайтнінгового» соняшнику, що багатьом гербіцидам не під силу. Проте слід врахувати такий момент, якщо ви запізнитеся з терміном внесення та проґавите потрібну фазу (внесете гербіцид, наприклад,у період утворення п’яти-шести пар справжніх листків у падалиці), то «Базаграном» ви лише «припалите» її – і через деякий час вона відновить вегетацію. Також внесення гербіциду «Хармоні 75» у нормі 6-8 та навіть 10 г/га не вирішує 100%-го зняття проблеми падалиці. А наявність 20 тис. рослин падалицевого соняшнику в посівах сої створюють велику проблему зі збиранням культури – і візуально навіть буде не зрозуміло: чи ви збираєте сою, чи соняшник? Щодо застосування на сої ґрунтових гербіцидів з діючою речовиною метрибузин, то вони теж не спроможні ефективно контролювати цю проблему.

Тому під час вирощування сої після соняшнику важливо не допустити переростання падалиці. І найкращою фазою для внесення гербіцидів є поява сім’ядольних листків у соняшникових сходів. Якщо ви максимально не приберете першу хвилю падалиці у посівах сої, то другу хвилю на сої фактично «не приборкати» ніякими продуктами. А коли ви ефективно попрацювали з падалицею методом ґрунтообробітку, а також у першу хвилю її появи — гербіцидами по культурі, то в другій хвилі все одно отримаєте сходи падалиці – проте вона буде незначною і не чинитиме відчутного впливу на якість збирання.

«Особлива» падалиця

Не варто забувати, що ми розглянули контроль класичної падалиці соняшнику, яка ще піддається хімічному контролю. Проте крім класичного, є й «експресівський» соняшник, який стійкий до групи препаратів сульфонілсечовини. Така падалиця фактично не піддається контролю в посівах кукурудзи, а «кліарфілдівська» падалиця стійка до гербіцидів імідазолінонової групи. Саме такі види падалиці соняшнику дуже важко контролювати в наступних сівозмінах у посівах вирощуваних культур. Зазвичай, ці типи падалиці контролюють застосуванням препаратів, що мають ауксинову активність (наприклад, «Пріма»), а також на основі діючої речовини бентазон, які вносять у фазі до п’яти листків у культури. А препарати на основі сульфонілсечовини, які можна застосовувати в пізніші фази культури, проти такої падалиці неефективні. Тож «євролайтнінговий» соняшник потрібно контролювати лише на ранніх фазах розвитку культури. Тому в господарстві вирішили відходити від вирощування «євролайтнінгового» соняшнику, адже ця технологія призначена, в першу чергу, для застосування на територіях, де поширений вовчок. А оскільки в їхньому регіоні ця проблема не актуальна, то господарство вирішило не створювати собі зайвих труднощів.

Тож і ви не ігноруйте контроль падалиці, щоб не мати проблем при вирощуванні наступної культури.

Сергій Іваненко