Ріпак озимий – обираємо сорта

30 июля 2019 г.
Статьи Агротехнологии Ріпак озимий – обираємо сорта
рипак

За останні роки значно збільшилася роль ріпаку озимого не лише як кормової та сидеральної, а також як універсальної культури для отримання олії харчового і промислового значення. Завдяки економічній привабливості та стабільному попиту, ріпак займає гідне місце серед лідерів. Головні експортери культури – Європа, Канада та Австралія; імпортери – Китай, Мексика, Японія, Пакистан.


В Україні стримуючим фактором розширення посівних площ ріпаку озимого раніше були низькі якісні показники насіння через вміст в них ерукової кислоти і глюкозинолатів, що заважало використанню масла на харчові цілі, а шроту – на корм тваринам. У сучасних умовах ці чинники практично усунені. Вітчизняними селекціонерами створені нові високоврожайні сорти, масло яких не містить ерукової кислоти, а в шроті знаходиться незначний відсоток глюкозинолатів. Підбір високопродуктивних нових сортів цієї олійної культури з використанням біологічних особливостей виду в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах вирощування не тільки підвищує врожайність насіння, а й покращує його якість.

Більшість посівів цієї культури розміщено в зонах недостатнього та нестійкого зволоження, в яких основним лімітуючим фактором формування високих врожаїв є недостатня кількість опадів.

На формування насіннєвої врожайності ріпаку впливають погодні умови вирощування, зокрема відсутність опадів, і, відповідно, недостатня кількість продуктивної вологи у ґрунті, що часто не дозволяє отримати повноцінні й дружні сходи. Літературні джерела по технології вирощування культури містять інформацію загального характеру, а не для конкретної зони вирощування. Останнім часом мало враховується тенденція зміни клімату та особливості нових вітчизняних сортів ріпаку озимого, які за своїми біологічно цінними показниками і адаптаційними властивостями можуть вирощуватися в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

У різних регіонах нашої країни посів культури проводять з 1 серпня по 20 вересня. Період сівби повинен бути індивідуальним для кожної зони вирощування, де товаровиробник повинен враховувати погодно-кліматичні умови, так як вплив температурного режиму і вологозабезпеченість повинні враховуватися в процесі удосконалення агротехніки культури.

Відомо, що в загущених посівах знижується кількість стручків на рослині і, відповідно, середня маса насіння з 1 м2. Прискорене впровадження нових вітчизняних сортів ріпаку озимого стримується недостатньою кількістю високоякісного посівного матеріалу. Відпрацювання технологічних способів прискореного відтворення сертифікованого насіння нових сортів є актуальним завданням наукових досліджень.

Таблиця 1. Врожайність насіння ріпаку озимого, 2013-2015 рр.

 

Фактор А
(строк сівби)
Фактор
В
(сорт)
Фактор С
(норма висіву, млн шт./га)
Урожайність, т/га
середня за фактором
А
за фактором
В
за фактором
С
І Антарія 0,9 2,45 2,33 2,13 1,96
1,1 2,54 1,99
1,3 2,35 1,98
Сенатор Люкс 0,9 2,17 1,87  
1,1 2,25
1,3 2,22
Анна 0,9 2,35 2,01
1,1 2,51
1,3 2,37
Черемош 0,9 2,28 1,85
1,1 2,19
1,3 2,25
ІІ Антарія 0,9 2,10 1,91  
1,1 2,10
1,3 2,22
Сенатор  Люкс 0,9 1,83
1,1 1,90
1,3 2,35
Анна 0,9 1,86
1,1 2,05
1,3 1,86
Черемош 0,9 1,66
1,1 1,72
1,3 1,75
ІІІ Антарія 0,9 1,87 1,69
1,1 1,76
1,3 1,75
Сенатор  Люкс 0,9 1,45
1,1 1,50
1,3 1,63
Анна 0,9 1,79
1,1 1,91
1,3 1,90
Черемош 0,9 1,58
1,1 1,51
1,3 1,65
Оцінка суттєвості часткових відмінностей  
  Фактор среднее
НІР05 А 0,07
В 0,08
С 0,09
Оцінка суттєвості середніх ефектів
НІР05 А 0,02
В 0,03
С 0,02

Тому метою наших досліджень було вивчення особливостей формування продуктивності та врожайності кондиційного насіння нових сортів ріпаку озимого вітчизняної селекції в залежності від біологічного потенціалу досліджуваних генотипів, строків сівби і норм висіву в умовах Південного Степу України.

Дослідження проводили на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. Досвід закладався у відповідності до методики проведення польових досліджень. Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий, середньосуглинистий. В орному шарі міститься гумусу – 2,2%. Середній вміст в шарі 0-50 см нітратного азоту – 1,3 мг/100 г, рухомого фосфору – 3,1 мг, і обмінного калію – 33,2 мг/100 г ґрунту.

Досвід трифакторний, польовий, повторність чотириразова. Закладку варіантів досліду проводили методом розщеплених ділянок. Площа посівної ділянки I порядку — 432 м², II порядку — 168 м², III порядку — 36 м². Розміщення варіантів рендомізоване.

У досліді вивчали сорти ріпаку озимого: Антарія (Вінницька державна дослідна станція УААН), Сенатор Люкс (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), Анна (Інститут олійних культур НААН), Черемош (Прикарпатська державна дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН). Сорти ріпаку озимого висівали в три строки: І декада вересня, ІІ декада вересня та ІІІ декада вересня.

За нашими спостереженнями найбільш сприятливі умови для зростання і розвитку рослин культури в осінній вегетаційний період склалися за сівби в І та ІІ декади вересня за використання норми висіву 1,1 млн шт./га. За даний період сума ефективних температур коливалася від 873 до 538°С. Пізня сівба в ІІІ декаді вересня призводила до зменшення ефективних температур, і, відповідно, кількості днів вегетації.

Результатами проведених досліджень встановлено, що середня врожайність по фактору А (термін сівби) в перший строк сівби, в середньому за 2013-2015 рр. склала 2,33 т/га, у другій – 1,91 т/га, в третій – 1,69 т/га (табл. 1).

Серед сортів (фактор В) найбільш урожайним виявився сорт Антарія – в середньому за 3 роки врожайність насіння становила 2,13 т/га. У решти сортів культури насіннєва продуктивність була нижчою і склала: у сорту Сенатор Люкс – 1,87, Анна – 2,01, Черемош – 1,85 т/га.

Щодо фактора С (норма висіву), за сівби з нормою 0,9 млн шт. насіння середня врожайність за 3 роки за цим фактором склала 1,96 т/га, за норм 1,1 млн шт. та 1,3 млн шт. – 1,99 т/га та 1,98 т/га, відповідно.

За результатами проведених досліджень встановлено, що для південної степової зони України в умовах без уроження посів ріпаку озимого Антарія в І декаду вересня нормою висіву 1,1 млн шт./га гарантовано забезпечує високу насіннєву продуктивність і найбільший вихід кондиційного насіння з 1 га. В середньому за 2013-2015 рр. максимальний урожай насіння культури – 2,54 т/га було отримано за сівби в І декаду вересня сорту Антарія нормою висіву 1,1 млн шт./га. Згідно результатів проведеного дисперсійного аналізу, серед чинників, що вивчали в даному досліді, переважний вплив на формування насіннєвої продуктивності і вихід кондиційного насіння мав термін сівби, частка впливу якого склала 73,3%, сортів – 16,2%, норм висіву – 0,5%.

У разі виникнення загрози переростання рослин культури, в осінній період потрібно застосовувати фунгіциди-ретарданти – Фолікур 250 EW, Карамба Турбо, Унікаль та інші.

Раїса Вожегова,
доктор с.-г. наук, професор; член-кореспондент
Анатолій Влащук,
к. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Олеся Дробіт, к. с.-г. наук
Людмила Шапар, к. с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства
НААН України, м. Херсон