Приціл на продуктивність

28 мая 2019 г.
Статьи Агротехнологии Приціл на продуктивність
комбайн

Комбайни середньої та високої потужності перетворюються на безальтернативний варіант підвищення рентабельності вирощування сільгоспкультур


Лічені тижні лишаються до початку збирання ранніх зернових. Спочатку на півдні України, а далі – у всіх інших регіонах. Зернозбиральні комбайни відразу ж перетворяться на найбажаніший серед аграріїв ресурс. Особливо для тих аграріїв, котрі не мають власної зернозбиральної техніки або ж недостатній за продуктивністю комбайновий парк.

Поряд з тим, впродовж останніх років в Україні з’являється дедалі більше нових моделей зернозбиральних комбайнів, з підвищеними характеристиками продуктивності. Можна говорити, що машини з характеристиками продуктивності не нижче середнього рівня сьогодні стали затребувані як ніколи раніше. Тим більш показово, що в Україні презентовано фактично усі найбільші моделі зернозбиральних комбайнів у світі. Це не є примхою виробників чи продавців техніки. Саме аграрії диктують темпи розвитку ринку.

Клієнти прагнуть купувати якомога потужніші машини, і це пояснюється передусім двома факторами.

Перший – валові показники збирання зерна зросли, причому зросли відчутно, якщо мова йде про такі високоврожайні культури як кукурудза та озима пшениця. Відповідно, збіжжя слід збирати якомога швидше, причому з мінімальними втратами.

Другий – вдосконалюється технологія власне збирання та післязбиральної доробки зерна. У багатьох господарствах прагнуть не просто зібрати вологу чи засмічену кукурудзу та відразу ж збути з рук просто у полі. Ні, сучасний український аграрій намагається отримати додатковий прибуток, здійснивши комплекс необхідних робіт з зібраним врожаєм та заклавши його на зберігання. А для цього потрібні високі темпи збирання зерна в період оптимальної вологості та до початку осипання.

комбайн

Дійсно, зростає врожайність, у зв’язку з чим використовуються жатки з максимально можливою шириною захвату, і зростає потреба у використанні більш потужних та продуктивних зернозбиральних комбайнів.

Обмежуючим фактором в конструкції традиційних типів комбайнів при збиранні врожаю на полях з високою врожайністю стає пропускна здатність зібраної маси. Відповідно, мова йде не просто про вибір машин з більшою потужністю двигуна, більш ємним бункером і т.д., а про застосування зернозбиральних комбайнів, що мають вдосконалені конструктивні особливості, які дають змогу оперативно знімати врожай на полях з урожайністю понад 5-6 т.

При цьому на другий план відходить такий, здавалося б, важливий фактор як витрата пального. Підтвердженням цьому можуть служити наші особисті спостереження, зроблені впродовж останніх років. Річ у тім, що у тих господарствах, які почали використовувати нові високопродуктивні моделі зернозбиральних комбайнів незрідка попервах нарікали на підвищену витрату пального. Однак згодом, після більш детальних обрахунків, виявлялося, що насправді такий підхід дає змогу заощадити чималі кошти.

По-перше, потребує грунтовного перегляду застаріла система обрахунку витрат палива на одиницю площі. У всьому світі враховують витрату пального у обрахунку на 1 тонну зібраного врожаю. Не може бути витрата однаковою на горбистому і рівному рельєфі, на мокрому і на сухому полі, і, нарешті, за врожайності, яка відрізняється удвічі.

По-друге, усю цю економіку потрібно рахувати в комплексі. Умовно кажучи, ми можемо зібрати пшеницю з 500 гектарів, використовуючи високопродуктивну машину, не за 12, а за 7-8 днів, витративши на 10% пального більше. Як відомо, кожен зайвий, витрачений на збирання врожаю день, надто на ранніх зернових, означає суттєві втрати внаслідок осипання, які зростають ледь не в геометричній прогресії. Не встигли вчасно – вважайте, що частина врожаю, а це можуть бути тисячі і десятки тисяч доларів, залишилася в полі. Вчасно зібрали – отже, спокійно перевезли на тік, очистили, посушили, заклали на зберігання, а також вчасно провели лущення стерні, сівбу і так далі.

Саме тому сьогодні критично необхідно переглянути власне ставлення до забезпечення господарств збиральною технікою.

Дуже важливо мати можливість вчасно зібрати ту чи іншу культуру. Так, це потребує чималих інвестицій, і всі ми знаємо, що більшу частину року зернозбиральні комбайни не використовуються.

Проте нехай краще машини постоять в ангарі, ніж «надриваються» в полі, не встигаючи зібрати урожай вчасно, допускаючи втрати і не даючи вчасно підготувати площі під наступну культуру. До того ж, довговічність експлуатації зернозбиральних машин суттєво зросте, що з часом також виллється в певну економію.

Ми рекомендуємо в цьому плані звернути увагу на підхід окремих агрохолдингів, де подібні питання зазвичай доведені до автоматизму. Річ у тім, що якщо власник експлуатує велику кількість невеликих і середніх комбайнів, то він цілковито залежить від людського фактора. Потрібно знайти і утримувати великий штат механізаторів, забезпечити всім умови праці, якісне оперативне сервісне обслуговування машин – суцільний головний біль. Та й пального використовується не менше, тим більш, що чим більше машин та людей, тим складніше усе проконтролювати.

Натомість провідні агрохолдинги роблять ставку на потужні машини з широкозахватними жатками для того, щоб якомога швидше і спокійніше зібрати урожай на полях конкретного підрозділу – і забути про проблему.

Додаткові бонуси використання високопродуктивних машин є очевидними. Потрібно проводити обслуговування не двох комбайнів, а тільки одного, а також утримувати і контролювати меншу кількість механізаторів. Окрім цього, експлуатація високопродуктивної машини дає змогу скоротити кількість дозаправок, тобто істотно заощадити на обслуговуванні і експлуатації.

Як відомо, у радянські часи акцент робився не на продуктивність, а на кількість одиниць зернозбиральної техніки. Чим більше в колгоспі було комбайнів, тим краще. Половина поламалася – інші працюють. Звісно, що набагато краще мати одну або дві надійні високопродуктивні машини, аніж чотири комбайни з порівняно невеликою продуктивністю роботи та високим ризиком виходу з ладу і зупинки в роботі.

комбайн

Однак і до цього питання слід підходити з особливою обережністю. Оскільки і досі, на жаль, не у всіх регіонах України налагоджена сервісна мережа, що дозволяє запустити комбайн в полі впродовж 24 годин після виникнення несправності.

Дійсно, цей аспект може перетворитися на серйозну проблему в тому випадку, якщо господарство робить ставку на одну або дві зернозбиральні машини, не маючи адекватних варіантів підстраховки. Таких господарств досить багато. Колись довелося побувати в господарстві в Запорізькій області, де зі збиранням врожаю на площі 2000 га повністю справляється одна-єдина потужна машина. Аж тріщить, але збирає! В ідеалі для цієї площі потрібен, як мінімум один високопродуктивний комбайн, і ще один-два трохи нижчої потужності. Та на жаль, питання впирається в гроші, і тут розрахунки зовсім інші.

Різниця між вартістю великих і середніх комбайнів є досить таки відчутною, хоча можливо її теж можна спробувати пом’якшити з допомогою детальних сезонних розрахунків.

Скажімо, якщо нам вдасться убезпечити від осипання 5% врожаю озимої пшениці за врожайності 40 ц/га, ми додатково «заробимо» по 2 ц збіжжя на 1 гектарі, до 100000 грн. – на 100 гектарах поля. Якщо ж врожайність озимої пшениці буде 60, 70 чи тим більш 100 ц/га, ці цифри додаткового прибутку будуть набагато більш відчутними. Так і новий комбайн окупиться!

Іван Бойко