КЛЕПС-технологія: переваги, особливості, рекомендації

Будь яка сучасна агротехнологія це вирішення дилеми «гроші – якість довкілля». Здавалося б, зрозуміло, соціальне та економічне благополуччя повинні бути пріоритетними для людини. Та ось парадокс, досягнувши певного рівня статків, людина починає надавати перевагу не грошам, а якості довкілля. Та, на жаль, часто деградація екосистем незворотна… Шкідливість такого споживацького підходу щодо агроценозу виливається у прагнення отримати максимальний урожай, застосовуючи «жорсткі» методи впливу на його продуктивність – потужні норми хімічних макродобрив, хімічні пестициди, регулятори росту тощо. Альтернативою є застосування біотехнологічних продуктів, засобів біологічного та мікробіологічного захисту рослин, які, за умови успішної економічної конкуренції із традиційною «хімією», цілком спроможні отримати визнання аграріїв та зайняти певну нішу на ринку. Останній на сьогодні пропонує досить широкий асортимент рішень таких проблем як протруєння, підживлення рослин у період вегетації, захист від шкідників та хвороб, але упевнено утриматися на ньому із перспективою сталого розвитку можуть лише технології, побудовані на використанні препаратів, здатних балансувати між витратами та додатковою урожайністю на фоні мінімалізації антропічного тиску на агроекосистеми. Про один з таких вдалих проектів, а саме про препарат Клепс та клепс-технологію й буде йтися у цій статті.

Розглянемо основні три питання: які проблеми вирішує клепс-технологія, за рахунок чого ці проблеми вирішуються і яка ефективність цієї технології, економічні її переваги.

По-перше – основна проблема, яка вирішується – насичення агроекосистеми азотфіксуючими мікроорганізмами, що досягається шляхом внесення культури живих ендофітних бактерій (титр 1 млрд клітин/мл), ефективність яких полягає у забезпеченні рослин біологічним азотом, адже відомо, що застосування лише мінеральних добрив інтенсифікує мінералізаційні процеси, застосування ж Клепсу формує сприятливий трофічний режим ґрунту за рахунок збільшення до 70% від загальної чисельності мікрофлори індикаторних спороутворюючих форм мікроорганізмів утилізаторів органічного та мінерального азоту.

По-друге – оптимізація функції живлення рослин за рахунок зменшення стресу у рослин, який супроводжує застосування хімічних пестицидів – нівелювання стрес-ефекту відбувається за рахунок продукування полісахаридів та синтезу БАР (фітогормони, вітаміни).

По-третє – протруєння насіння – після обробки насіння фунгіцидний ефект досягається поєднанням впливу на ризосферу стимуляторів росту, вітамінів, амінокислот з біологічним азотом.

Реалізація клепс-технології можлива шляхом обробки насіння та застосуванням по вегетації.

Інокуляція насіння розчином дає можливість бактеріям препарату проникнути всередину кореневої системи рослини, дати їй біологічний азот, імуногени та стимулювати ріст. Інокуляція може забезпечити до 100% потреби рослини у азоті, але такий показник досягається не завжди – корективи вносять температурний режим ґрунту, його кислотність, рівень зволоження. Тому необхідно обов’язково вводити до технології дворазову обробку водним розчином препарату по листу у найбільш відповідальні періоди росту рослини (фон 30 кг азоту д.р.), що підвищує імунітет рослини, підсилює енергію росту, покращує кущіння та якісні показники урожаю. «Вегетаційна» складова клепс-технології передбачає застосування препарату у суміші, а саме: карбамід 5-7 кг/га + гербіцид + Клепс 30-40 мл/га + мікроелементи.

Ефект від Клепсу – пролонгований, подібний до діїї КАСу – культура живих бактерій з часом підвищує свою ефективність, бактерії разом із елементами мінералу цеоліт стимулюють розвиток рослини впродовж усього вегетаційного періоду, вони також продукують метаболіти, які беруть участь у перетворенні складних органічних і мінеральних сполук ґрунту на доступні для рослини форми. Обробка по вегетації це і відповідь на виклики кліматичних змін, негативний вплив посухи на розвиток ендофітних бактерій у ризосфері. Крім того, одночасне застосування препарату з гербіцидом та мікроелементами на 30% зменшує кількість технологічних операцій, що теж дає значний економічний ефект.

Від застосування Клепсу у ту чи іншу фазу розвитку культури залежить і підсумкова економіка технології.

Так, за дворазової обробки 30-40 мл/га на зернових колосових у фази початок-кінець цвітіння та кінець трубкування урожайність зростає на 15-25%. Таку ж прибавку маємо на кукурудзі за обробки у фази 3-5 та 7-9 листків при нормі 40-60 мл/га та сої – у фази 3-4 листків і бутонізації, норма 30-40 мл/га. Збільшення урожайності на 20-30% цілком реальне для соняшнику, цукрових буряків та ріпаку. Ефект досягається двократною обробкою у нормі 40-60 мл/га у фази 2-4 та 7-10 листків (соняшник) та змикання листків у рядах та змикання листків у міжряддях (цукрові буряки), ріпак варто обробляти у фази 3-4 листки та на початку цвітіння, при цьому достатньо норми 30-40 мл/га. Застосування клепс-технології на озимому ріпаку за 10-15 днів до настання морозів цінне тим, що формує оптимальні умови для успішної зимівлі, адже у цей період закладається до 70% майбутнього урожаю. На сої, ріпаку, соняшнику крім карбаміду до Клепсу рекомендується додавати і хелатовані мікроелементи ОЕДФ.

Порівняння економіки клепс-технології до традиційної дає досить обнадійливі результати. У перерахунку на селітру обробка гектарної норми насіння Клепсом відповідає внесенню 200 кг селітри на гектар, кожна обробка по вегетації у суміші з карбамідом – 107 кг. Тобто, загалом, застосування усіх складових клепс-технології протягом сезону еквівалентне внесенню 414 кг аміачної селітри на гектар, що на 25% більше ніж за традиційною технологією, а за вартістю майже у 6,5-10 разів нижча за неї і складає 604-928 грн/га (залежно від культури), якщо ж урахувати необхідність застосовування за традиційною технологією ще й хімічних протруйників, то ця різниця ще вища.

Економіка застосування клепс-технології порівняно до традиційної, на основі аміачної селітри

ЯКЩО ВАМ ПОТРІБНА 30%-ВА ПРИБАВКА УРОЖАЮ – ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА КЛЕПС-ТЕХНОЛОГІЮ.