Добрива з пестицидами на озимих

29 июля 2019 г.
Статьи Агротехнологии Добрива з пестицидами на озимих
пестицидами

Як оптимальне живлення та захист восени формують урожайність навесні


Початок осінньої посівної кампанії вимагає оптимізації багатьох технологічних процесів, зокрема, і розуміння особливостей у внесенні бакових сумішей. Мова йде про внесення пестицидів одночасно з мінеральними добривами перед або під час сівби озимих зернових культур.

Частіше за все це стосується саме пшениці, котра має значну кількість проблем під час перших фаз розвитку посівів культури. Особливо це стосується саме проростання та появи 2-3 листків рослини, коли бур’яни та шкодочинні організми можуть суттєво вплинути на її розвиток. То як краще вносити добрива і пестициди? Класичним способом чи в бакових сумішах? Спробуємо з’ясувати в експертів галузі та досвідчених фахівців.

Потреба в основних елементах

Результати багатьох практичних дослідів, що проводяться українськими агрокомпаніями спільно з науковцями, засвідчили, що найкращий ефект дає комплексне забезпечення потреб озимої пшениці усіма елементами живлення. Наступна урожайність зерна залежить від лімітуючого фактора, тобто від того елемента, якого менше всього в ґрунті, причому у доступному для використання посівами вигляді. Відповідно має бути правильне співвідношення азоту, фосфору і калію, щоб не зменшувати продуктивності рослин, запобігати ураженню хворобами, зниженню якості зерна та інше. Нагадаємо, що за традиційними рекомендаціями спеціалістів, співвідношення азоту, фосфору і калію має складати 1:1:1. Але дослідження останніх років, а також практика вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією засвідчили, що для отримання максимального врожаю зерна високої якості, при високих нормах внесення добрив, необхідно переважання азоту. Потреба у внесенні його підвищених норм обумовлюється високим виносом з ґрунту. Так, відповідно до результатів досліджень Миронівського інституту пшениці, найкращим співвідношенням елементів живлення N:P:K є 1,5:1:1.

Загалом мінеральні добрива вносять під основний обробіток восени, оптимальним вважається внесення в рядки при посіві. Повну норму фосфорних і калійних добрив краще застосовувати під основний обробіток. Наприклад, якщо господарство працює за класичною технологією, то краще вносити добрива під оранку, бо тоді вони перемішуються з шаром ґрунту на глибину оранки 5-25 см. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на велику глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості. При цьому важливо, що кущіння посівів пшениці відбувається на початкових фазах росту, коли її коренева система ще малорозвинена. Тому за відносно невисоких температур повітря, тобто в умовах, коли засвоєння поживних речовин ще є незначним, важливо застосовувати основне добриво.

пестицидами

Куди та як вносити

Якщо застосовується мінімальна технологія обробітку ґрунту, то під передпосівний обробіток добрива вносять у верхній шар. Після їх внесення культиватором і боронами 50-80% гранул залишається в шарі ґрунту 0-2 см, а 81-100% – в шарі 0-6 см. Якщо господарство використовує культивацію в два сліди 75%, то частина внесеної кількості добрив може залишатися в шарі 0-4 см, що сильно зменшує ефект від них. А при нестачі вологи їх віддача дорівнює нулю внаслідок пересихання верхнього шару ґрунту.

Коли використовується класична технологія обробітку ґрунту, то за внесення Р90-120К90-120 під оранку насіння пшениці буде забезпечене фосфором і калієм протягом наступної вегетації. Відповідно, немає необхідності вносити мінеральні добрива в рядки під час сівби. Гранули добрив, що розміщуються поруч з висіяним насінням, розчиняючись, підвищують концентрацію ґрунтового розчину і можуть навіть на 3-6% зменшити їхню польову схожість.

Водночас підкреслимо, що озима пшениця негативно реагує на осінню нестачу фосфору. Тому тільки внесення фосфору і калію в цей період дає можливість отримати рослини з розвиненою кореневою системою. Ці посіви пшениці «закладають» високий потенціал майбутньої врожайності, краще використовують азот з весняних підкормок.

Норми внесення міндобрив

Для різних агрокліматичних зон України застосовують неоднакові норми внесення добрив. Так, у Лісостепу на світло-сірих опідзолених ґрунтах звично вносити по 50-60 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію. Але з впровадженням сучасних технологій, норми внесення добрив значно підвищилися. Для використання потенціалу високопродуктивних сортів озимої пшениці за інтенсивною технологією рекомендується заробляти у ґрунт по 90-120 кг/га діючої речовини кожного елемента. Узагальнюючи дані науковців і досвід господарств, можна говорити про орієнтовні норми внесення мінеральних добрив в межах N60Р40К60 – N200Р100К140, у залежності від ґрунтових умов і попередників.

Ці норми необхідно уточнювати в кожному конкретному випадку, враховуючи особливості технології, метеорологічні умови року й дані діагностики. У тому ж Степу на чорноземах високий приріст врожаю отримують від азотних добрив, причому фосфорні і калійні добрива в цій зоні менш ефективні.

Якщо вести мову про важкі глинисті і суглинні ґрунти, то вимивання азоту на них за межі кореневого шару не виявлено. Азот рухається та може переміщатися в більш глибокі шари ґрунту. Тому в Степу краще вносити його саме в осінній період, що, за даними багатьох дослідників, є більш ефективним ніж весняне. При пересиханні верхнього шару ґрунту підживлення рекомендується проводити прикореневим способом.

Також наголосимо, що восени на бідних ґрунтах і після гірших попередників вносять не більше N30. За таких умов внесення азоту дозволяє краще розвиватися пшениці восени, внаслідок чого відбувається формування більшої кількості пластичних речовин, підвищується зимостійкість.

Бакові суміші восени

Серед рекомендованих до внесення восени на пшениці препаратів відзначимо, що за небезпеки переростання можна обробити сходи препаратом типу трінексапак-етил 250 г/л у фазі кущіння. Це сприяє збільшенню обсягу кореневої системи і поліпшенню перезимівлі, а також запобігає переростанню посівів ранніх строків сівби. Така обробка значно сповільнить ріст рослин, підвищить їх зимостійкість. Також можливе внесення при великій засміченості бур’янами будь-яких сучасних гербіцидів: 2,4 Д. (0,6-0,8 кг/га д.р. амінної солі), Діален (2,5 кг/га), Базагран (3-4 кг/га), Лонтрел (0,3 кг/га) тощо. Для захисту від борошнистої роси в фазу кущіння посіви обприскують фунгіцидами. При цьому наголосимо, що не виявлено якихось негативних впливів на бакові суміші та на рослини, в кінцевому рахунку.

Юрій Петровенко