Потрібна установа-оператор, яка б гарантувала продовольчу безпеку держави

Новости Законодательство Потрібна установа-оператор, яка б гарантувала продовольчу безпеку держави
продовольчу

Добавлено:


У 2019 році Україна мала черговий рекордний урожай в 75 млн тонн зерна, а от прогнози на цей рік — невтішні. Якщо на початок серпня 2020ого прогноз був на рівні 70−72 млн тонн, то на початок вересня цифри “просіли” до 68 млн тонн. Про це розповів Микола Кучер, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

“Та й фермери “на місцях” бідкаються, що в цьому році збирають з гектару максимум 3 тонни зерна, хоча в минулому році – усі 5 тонн. Попри те, що про остаточні результати збору врожаю можна буде говорити всередині грудня, але схоже, що фінальний результат таки впаде нижче позначки у 68 млн тонн зерна.

А ще, за даними експертів, до кінця серпня посуха в Україні охопила близько 50% площ під озимі врожаю 2021 року. Це все прямо вказує, що держава мусить підготуватися і вжити необхідних заходів для забезпечення продовольчої безпеки”, – зазначив Микола Кучер.

“До цього часу вдавалось обходитись “традиційним” інструментом, таким як Меморандум між профільним міністерством та аграріями про узгоджені обсяги експорту продовольства. Він працював як “запобіжник” по агроекспорту так, щоби Україна гарантовано мала необхідні для себе 5−6 млн тонн продовольчого зерна. Однак в нинішніх умовах Меморандум як “запобіжник” може вже не бути таким ефективним, як це було в попередні роки.

На тлі пандемії Covid-19 та економічної кризи потреба українців у доступних продовольчих товарах стала гостріша. Але при цьому і зерно стали вивозити із портів інтенсивніше. Наприклад, за січень-квітень 2020 року експорт зернових через порти виріс на 5% або до 18,72 млн тонн, хоча зазвичай І половина поточного року — це “штиль” експортного сезону, обсяги вивозу стабільно падають.

За неофіційними даними, у серпні цього року через порти вивезли зерна на 7% більше, ніж у серпні минулого року. І схоже, що так ми ризикуємо повторити ситуацію зразка 2003−2004 років, коли з нашої країни спочатку безконтрольно вивезли усе продовольче зерно, а потім його ж довелось імпортувати для потреб населення, однак вже значно дорожче”, – зазначає член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

“Щоб не допустити такого сценарію, державі потрібна спеціальна уповноважена установа-оператор, який би гарантував продовольчу безпеку. Створити “з нуля” таку установу не вийде — не варіант при дефіциті держбюджету в 300 мільярдів гривень. Тому функцію гарантування продовольчої безпеки держави потрібно покласти на вже існуючу установу чи держкомпанію аграрного профілю. Але на яку саме?

Першим на думку спадає Держрезерв. Тим більш, що у нього на балансі є 10 КХП і хлібних баз, що одночасно можуть зберігати 500−700 тисяч тонн зерна — це для потреб країни цілком достатньо. Але там завжди були проблеми зі зберіганням продовольчого резерву. Нагадаю, що в червні МВС встановило, що із складів установи зникли 2700 вагонів зерна вартістю 800 млн грн, і це зерно якраз складало “недоторканний запас держави”.

Так, це було при минулому керівництві. Але нове керівництво установи ставить перед собою інші цілі – створення “мінімального запасу пального та нафтопродуктів” (МЗПН), як цього вимагає Угода про Асоціацію із ЄС”, – пропонує Микола Кучер.

“Інший “претендент” на роль гаранта продовольчої безпеки України — “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, вона ж — ДПЗКУ. Корпорація має на балансі 55 хлібоприймальних та зернопереробних філій, їх потужність — близько 4 млн тонн зерна при одночасному зберіганні. Для потреб держави наче більш, ніж досить.

Але проблема в тому, що ДПЗКУ зараз — фактично на межі дефолту. За результатами 2019 року чистий збиток корпорації виріс на 30% або до 1,9 млрд гривень. При цьому керівництво ДПЗКУ досі не оприлюднило результати роботи хоча б за І квартал 2020 року. Проблему із реструктуризацією виплат по “китайському кредиту” керівники ДПЗКУ досі не вирішили, тому в наступному році корпорація буде вимушена оголосити “технічний дефолт”. Тобто — взагалі “заморозити” свою діяльність”, – каже експерт.

“Доручити продовольчу безпеку країни уряд може і Аграрному фонду — тому, що акціонерне товариство. Так, у цієї держкомпанії теж є свої проблеми — за І півріччя 2020 року збиток склав 205 млн гривень. Але разом з тим Аграрний фонд продовжує працювати і виконувати свої функції по підтримці сільгоспвиробників.

Наприклад, у І півріччі компанія передала 31,4 тисячу тонн зерна для переробки на борошно, і це в чомусь допомогло утримати ціни на хліб для українців. “Аграрний фонд” профінансував за своєю форвардною програмою майбутній врожай вітчизняних середніх та малих фермерів на 233 млн грн. Тобто, в чомусь Аграрний фонд уже працює як оператор продовольчої безпеки.

Але тут все ж доведеться Кабміну прийняти відповідні рішення. Тобто — присвоїти “Аграрному фонду” спеціальний статус установи — оператора продовольчої безпеки. А також — передати в управління цій аграрній держкомпанії хоча б декілька КХП, що простоюють, перебуваючи на приватизації. Таким чином і потужності запрацюють і Аграрний фонд не витрачатиме зайвих грошей на переробку та зберігання.

Тим більш, що вже є схожий досвід, коли для забезпечення енергетичної безпеки країни Кабмін передав “Нафтогазу” 6 ТЕЦ, які до цього були на балансі Фонду держмайна. Можливо це і буде сценарій, виграшний для всіх”, – додає Микола Кучер.

Новости: Законодательство

все новости


Читайте также:

все актуальные материалы