Названі ключові фактори, необхідні для повноцінної роботи олійно-жирової галузі

Новини Украина Названі ключові фактори, необхідні для повноцінної роботи олійно-жирової галузі

Опубліковано:


Про складну ситуацію в олійно-жирової галузі галузі та про шляхи виходу з кризи розповів в ефірі «Супільне. Спротив» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. В Мінагрополітики розраховують на створення передумов для відновлення галузі в 2023 році.

Криза олійно-жирової галузі України, яка була спричинена війною, створила дефіцит олійної продукції на світових полицях у перші місяці повномасштабного вторгнення росії. Серед ключових аспектів, які

  • Зменшення виробництва потенційної сировини, тобто соняшникового насіння, в Східній частині України. Через це наша держава недоотримала для переробки приблизно ⅓ насіння. «Це досить суттєві втрати, адже в абсолютних значеннях вартість цієї сировини становить $2–2,5 млрд», – пояснив Тарас Висоцький. 
  • Тимчасова окупація Запорізької, Донецької, частини Херсонської областей. Там залишилися підприємства, які безпосередньо переробляли сировину та виробляли олію. Вони досить потужні і наразі недоступні. “Не треба також забувати, що росіяни нахабно розстрілювали Миколаївський порт, де також є термінали, одні з найбільших виробників олії. Усі факти призвели до того, що можливість переробки сировини в Україні майже удвічі зменшилася”, – сказав перший заступник Міністра. 
  • Закриття усіх морських портів. Українська олія є топовою для світового експортного ринку, оскільки понад 90% олії експортується. А покупцями здебільшого є країни Південно-Східної Азії, куди експорт  був можливий виключно морським шляхом. За словами Тараса Висоцького, з початком війни ця логістика була неможливою і період до відкриття “зернової ініціативи” виявився для галузі найкризовішим. 

«У перші п’ять місяців блокади чорноморських портів у світі дійсно був дефіцит нашої олії. Частково він був перекритий завдяки тому, що ми вивозили насіння соняшнику в інші країни, які самостійно його переробляли на олію та збували на світові ринки. У цій ситуації Україна виступила традиційно гарантом продовольчої безпеки. Вона не обмежила свій експорт і дала можливість іншим країнам мати нашу продукцію. Наразі світовий дефіцит вже не є настільки критичним», – пояснив урядовець. Водночас Україна через це понесла втрати на доданій вартості, не змігши самостійно переробити свою сировину.

Тарас Висоцький підкреслив, що є декілька критично важливих моментів, аби відновити діяльність олійно-жирової галузі: 

  • Продовження безмитної, безквотної зони вільної торгівлі з ЄС.
  • Пролонгація або безстрокова дія «зернової ініціативи», що дає можливість експортувати олійно-жирову продукцію через чорноморські порти. «Нам дуже важливо її продовжити і розширити, долучивши потужності Миколаївського порту», – зазначив урядовець, нагадавши, що чинна угода завершується 20 березня.
  • Фінансова підтримка с/г виробників у рамках урядової ініціативи 5-7-9%. «Якщо нам вдасться всі ці моменти врегулювати, то можна розрахувати на старт відновлення олійно-жирової галузі в 2023 році», – резюмував перший заступник Міністра. 

Новости: Украина

все новости


Читайте также:

все актуальные материалы