Запитання-відповідь

31 января 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №63

Статьи Актуально Запитання-відповідь
Питання: Дуже хочу вирощувати гриби, особливо гливу, яка цього року у природі була на деревах Відповідь: Для цього Ви можете звернутися до фахівців фірми «Фунгі-Еко». А також надаю основні рекомендації для вирощування гливи вдома. Для вирощування гливи звичайної (вешенка обыкновенная) необхідно забезпечити себе основою для субстрата. Це може бути солома пшениці, ячменю, жита, ріпаку, рижику тощо, або це може бути тирса листяних порід дерев, відходи від соняшнику, перемолоті кукурудзяні стрижні. Існують два напрями вирощування гливи. Екстенсивний – вирощуємо гриби на пнях або на брусках. Врожай у такому випадку буде стабільним восени та навесні. Заражають пні посівним міцелієм, який можна придбати у грибівницьких центрах. На один пень достатньо 200 г міцелію, котрий необхідно закласти у попередньо просвердлені ямки. Пні перед інокуляцією потрібно замочити на тиждень. Міцелій у ямках закриваємо садовим варом або зволоженою медичною бавовниковою ватою. Посів проводять у перших числах жовтня або у перших числах березня. Особливого втручання не потрібно. Лише у літній період пні один раз на 2-3 тижні потрібно зволожувати, а у зимовий період пні накривають рядном. Інтенсивний метод вирощування гливи має більше різновидів. Промисловий спосіб ми розробляємо з кожним бажаючим індивідуально. А якщо у Вас є просто бажання виростити гриби у себе на балконі або у підвалі, тоді необхідно мати посівний міцелій, субстратний матеріал (читайте вище) та велику каструлю, в яку закладаємо промитий водою субстратний матеріал, заливаємо його чистою водою з розрахунку 3 л на 1 кг сухого субстрату та доводимо його до кипіння. Кришка повинна бути закритою. Кип’ятити субстрат достатньо 25-30 хв., після чого відключаємо та чекаємо поки субстрат охолоне до 32ºС. Протягом цього часу субстрат набере достатню кількість води та буде придатним для роботи. Тепер знадобляться поліпропіленові або поліетиленові пакети з діаметром 35-45 см, висотою не більш за 60 см. Охолоджений субстрат шарами закладаємо у пакет. Шари мають бути більше 10-12 см. Кожен шар по черзі пересипаємо зерновим міцелієм (на кожний шар по 30-40 г міцелію). Потім кожний шар міцно прижимаємо до міцелію, аби проростання міцелію було швидким та надійним. Коли пакети заповнені, обережно заклеюємо верх пакету і складаємо готові пакети у темне місце з температурою не вище 18-20ºС на перші 2-3 дні. Температуру на 4-й день доводимо до 22ºС, а в пакетах шилом пробиваємо побільше отворів для того, щоб у субстрат потрапив кисень. Пакети повинні стояти у темряві 14-16 діб, за цей час міцелий повністю обростає субстрат і вже можуть з’явитися премордії (зачатки плодових тіл). За появи перших премордіїв даємо освітлення, на 10-12 годин, з перервою на 2-3 години. Коли на мішках бачите масову кількість премордіїв, освітлення буде постійним. Температура повинна триматися на рівні 18-20ºС до повного вихода плодових тіл. Паростки, що вже повиростали, викручують з пакету, не відрізають. Коли зберете перший врожай, пакети знову замочують водою, не більше чим на 10 годин. Після чого через 4-7 діб почнеться друга хвиля врожаю. Потім буде третя, четверта хвилі, але з кожним поливом кількість грибів буде зменшуватися. Відпрацьовані пакети не викидайте. Висушений субстрат можна використовувати як мульчу для кімнатних рослин, як цінний білковий продукт. Мабуть усе. Усіх бажаючих навчитися вирощувати гливу прошу звертатися за безкоштовною консультацією до фахівців НВФ «Фунгі-Еко». Питання: які ярі культури можуть бути попередником для озимих пшениці та ячменю? Відповідь: Попередник для озимих пшениці та ячменю – квасоля. З кожним роком господарювати на сільськогосподарській ниві стає складніше. Одне з найбільш важливих питань – наявність попередника для озимих і ярих культур. Бобові культури, яких у світі досить багато, не дуже відомі пересічним громадянам та фермерам. Дуже цікавою є одна з бобових культур, мабуть найсмачніша, а саме – квасоля. Види квасолі поділяються на дві окремі групи: азійського і американського походження. Азійська квасоля має дрібне насіння, а американська – крупне. Крупнонасіннєва квасоля має походження з Мексики. У ХVI столітті вона потрапила у Європу, а ще через 100 років квасоля вже була в Україні. Квасоля з дрібним насінням вирощувалася в країнах Південної Азії вже 6 тис. років тому. У світі під квасолею задіяні 25,6 млн га, за не дуже високої врожайності. Так вже склалося, що за досить сприятливих умов для вирощування цієї культури займаються нею на присадибних ділянках та на фермерській землі. Цінність квасолі для організму людей полягає у наявності у зерні великої кількості білку, незамінних амінокислот та інших поживних речовин. Білок квасолі за харчовою цінністю прирівнюється до тваринного білку, так як він добре засвоюється і компенсує нестачу м’яса. У білку квасолі є усі незамінні амінокислоти – триптофан, лізин, аргінін тощо. Насіння містить до 32% білку, до 60% крохмалю, до 7% клітковини, 3.6% жиру, а також вітаміни А, групи В – В1 та В2 та ін. Вирощується квасоля як перед озимими так і після озимих зернових культур, які є добрими попередниками, так само і ярі зернові та кукурудза. Але у сівозміні квасолю не слід розміщувати раніше, ніж через 4-5 років. Квасоля дуже добре поліпшує структуру ґрунту, поліпшуючи додатково його мікробіологічну активність. Урожаї зернових після квасолі підвищуються на 20-30%. Щодо біологічних особливостей, квасоля досить вимоглива до тепла. Насіння починає проростати за температури 10ºС, сходи активуються при 12-13ºС. Погано реагує квасоля на приморозки, тому висівати насіння треба за температури 15 і вище градусів. Щодо вологи, квасоля потребує багато води за проростання насіння. Врожайність культури може зменшуватися у разі нестачі вологи під час цвітіння і зав’язування бобів. Найкращі врожаї квасолі отримують у районах, де річна кількість опадів не менша за 450-500 мм. Однак, квасоля більш посухостійка, ніж горох. Погано переносить квасоля надмірну зволоженість ґрунту, особливо за прохолодної погоди. Хворіє на антракноз і бактеріоз. Квасоля вимоглива до ґрунтів. Добре росте на легких чорноземах (рН 6,5-7,5). На важких глинистих ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод росте погано. Щодо удобрень, квасоля використовує післядію попередників, створюючи усі умови для азотфіксації бульбочкових бактерій. Мікроелементи є важливими для росту квасолі. Важливою є сірка, її недостатність впливатиме негативно на якість врожаю. Необхідними є також бор, марганець, молібден, залізо і мідь. Спосіб сівби квасолі – широкорядний, з міжряддями 45 см. Глибина сівби 3-5 см, якщо є пересихання шару, її збільшують до 6-7 см. Норма висіву коливається від 250 до 500 тис. схожих насінин на 1 га. У Степу висівають 300-350 тис. насінин/га, у Лісостепу і на Поліссі – 350-400 тис. насінин/га. Строки сівби встановлюють так, щоб сходи, що з’являються через 8-12 днів після сівби, не потрапили під згубний вплив приморозку. Середньодобова температура на 10 см повинна становити не менше 11-13ºС. Для Степу посів є добрим 20 квітня – 5 травня, на Поліссі – 5-20 травня, а у Лісостепу оптимальним календарним строком є 5-15 травня.

Питання: Дуже хочу вирощувати гриби, особливо гливу, яка цього року у природі була на деревах

Відповідь:  Для цього Ви можете звернутися до фахівців фірми «Фунгі-Еко». А також надаю основні рекомендації для вирощування гливи вдома. Для вирощування гливи звичайної (вешенка обыкновенная) необхідно забезпечити себе основою для субстрата. Це може бути солома пшениці, ячменю, жита, ріпаку, рижику тощо, або це може бути тирса листяних порід дерев, відходи від соняшнику, перемолоті кукурудзяні стрижні.

Існують два напрями вирощування гливи.

Екстенсивний – вирощуємо гриби на пнях або на брусках. Врожай у такому випадку буде стабільним восени та навесні. Заражають пні посівним міцелієм, який можна придбати у грибівницьких центрах. На один пень достатньо 200 г міцелію, котрий необхідно закласти у попередньо просвердлені ямки. Пні перед інокуляцією потрібно замочити на тиждень. Міцелій у ямках закриваємо садовим варом або зволоженою медичною бавовниковою ватою. Посів проводять у перших числах жовтня або у перших числах березня. Особливого втручання не потрібно. Лише у літній період пні один раз на 2-3 тижні потрібно зволожувати, а у зимовий період пні накривають рядном.

Інтенсивний метод вирощування гливи має більше різновидів. Промисловий спосіб ми розробляємо з кожним бажаючим індивідуально.

А якщо у Вас є просто бажання виростити гриби у себе на балконі або у підвалі, тоді необхідно мати посівний міцелій, субстратний матеріал (читайте вище) та велику каструлю, в яку закладаємо промитий водою субстратний матеріал, заливаємо його чистою водою з розрахунку 3 л на 1 кг сухого субстрату та доводимо його до кипіння. Кришка повинна бути закритою. Кип’ятити субстрат достатньо 25-30 хв., після чого відключаємо та чекаємо поки субстрат охолоне до 32ºС.

Протягом цього часу субстрат набере достатню кількість води та буде придатним для роботи.

Тепер знадобляться поліпропіленові або поліетиленові пакети з діаметром 35-45 см, висотою не більш за 60 см. Охолоджений субстрат шарами закладаємо у пакет. Шари мають бути більше 10-12 см. Кожен шар по черзі пересипаємо зерновим міцелієм (на кожний шар по 30-40 г міцелію). Потім кожний шар міцно прижимаємо до міцелію, аби проростання міцелію було швидким та надійним. Коли пакети заповнені, обережно заклеюємо верх пакету і складаємо готові пакети у темне місце з температурою не вище 18-20ºС на перші 2-3 дні. Температуру на 4-й день доводимо до 22ºС, а в пакетах шилом пробиваємо побільше отворів для того, щоб у субстрат потрапив кисень. Пакети повинні стояти у темряві 14-16 діб, за цей час міцелий повністю обростає субстрат і вже можуть з’явитися премордії (зачатки плодових тіл). За появи перших премордіїв даємо освітлення, на 10-12 годин, з перервою на 2-3 години. Коли на мішках бачите масову кількість премордіїв, освітлення буде постійним. Температура повинна триматися на рівні 18-20ºС до повного вихода плодових тіл. Паростки, що вже повиростали, викручують з пакету, не відрізають. Коли зберете перший врожай, пакети знову замочують водою, не більше чим на 10 годин. Після чого через 4-7 діб почнеться друга хвиля врожаю. Потім буде третя, четверта хвилі, але з кожним поливом кількість грибів буде зменшуватися. Відпрацьовані пакети не викидайте. Висушений субстрат можна використовувати як мульчу для кімнатних рослин, як цінний білковий продукт.

Мабуть усе. Усіх бажаючих навчитися вирощувати гливу прошу звертатися за безкоштовною консультацією до фахівців НВФ «Фунгі-Еко».


Питання: Дуже хочу вирощувати гриби, особливо гливу, яка цього року  у природі була на деревах Відповідь:  Для цього Ви можете звернутися до фахівців фірми «Фунгі-Еко». А також надаю основні рекомендації для вирощування гливи вдома. Для вирощування гливи звичайної (вешенка обыкновенная) необхідно забезпечити себе основою для субстрата. Це може бути солома пшениці, ячменю, жита, ріпаку, рижику тощо, або це може бути тирса листяних порід дерев, відходи від соняшнику, перемолоті кукурудзяні стрижні. Існують два напрями вирощування гливи.  Екстенсивний – вирощуємо гриби на пнях або на брусках. Врожай у такому випадку буде стабільним восени та навесні. Заражають пні посівним міцелієм, який можна придбати у грибівницьких центрах. На один пень достатньо 200 г міцелію, котрий необхідно закласти у попередньо просвердлені ямки. Пні перед інокуляцією потрібно замочити на тиждень. Міцелій у ямках закриваємо садовим варом або зволоженою медичною бавовниковою ватою. Посів проводять у перших числах жовтня або у перших числах березня. Особливого втручання не потрібно. Лише у літній період пні один раз на 2-3 тижні потрібно зволожувати, а у зимовий період пні накривають рядном. Інтенсивний метод вирощування гливи має більше різновидів. Промисловий спосіб ми розробляємо з кожним бажаючим індивідуально. А якщо у Вас є просто бажання виростити гриби у себе на балконі або у підвалі, тоді необхідно мати посівний міцелій, субстратний матеріал (читайте вище) та велику каструлю, в яку закладаємо промитий водою субстратний матеріал, заливаємо його чистою водою з розрахунку 3 л на 1 кг сухого субстрату та доводимо його до кипіння. Кришка повинна бути закритою. Кип’ятити субстрат достатньо 25-30 хв., після чого відключаємо та чекаємо поки субстрат охолоне до 32ºС.  Протягом цього часу субстрат набере достатню кількість води та буде придатним для роботи. Тепер знадобляться поліпропіленові або поліетиленові пакети з діаметром 35-45 см, висотою не більш за 60 см. Охолоджений субстрат шарами закладаємо у пакет. Шари мають бути більше 10-12 см. Кожен шар по черзі пересипаємо зерновим міцелієм (на кожний шар по 30-40 г міцелію). Потім кожний шар міцно прижимаємо до міцелію, аби проростання міцелію було швидким та надійним. Коли пакети заповнені, обережно заклеюємо верх пакету і складаємо готові пакети у темне місце з температурою не вище 18-20ºС на перші 2-3 дні. Температуру на 4-й день доводимо до 22ºС, а в пакетах шилом пробиваємо побільше отворів для того, щоб у субстрат потрапив кисень. Пакети повинні стояти у темряві 14-16 діб, за цей час міцелий повністю обростає субстрат і вже можуть з’явитися премордії (зачатки плодових тіл). За появи перших премордіїв даємо освітлення, на 10-12 годин, з перервою на 2-3 години. Коли на мішках бачите масову кількість премордіїв, освітлення буде постійним. Температура повинна триматися на рівні 18-20ºС до повного вихода плодових тіл. Паростки, що вже повиростали, викручують з пакету, не відрізають. Коли зберете перший врожай, пакети знову замочують водою, не більше чим на 10 годин. Після чого через 4-7 діб почнеться друга хвиля врожаю. Потім буде третя, четверта хвилі, але з кожним поливом кількість грибів буде зменшуватися. Відпрацьовані пакети не викидайте. Висушений субстрат можна використовувати як мульчу для кімнатних рослин, як цінний білковий продукт. Мабуть усе. Усіх бажаючих навчитися вирощувати гливу прошу звертатися за безкоштовною консультацією до фахівців НВФ «Фунгі-Еко». Питання: які ярі культури можуть бути попередником для озимих пшениці та ячменю? Відповідь:  Попередник для озимих пшениці та ячменю – квасоля. З кожним роком господарювати на сільськогосподарській ниві стає складніше. Одне з найбільш важливих питань – наявність попередника для озимих і ярих культур. Бобові культури, яких у світі досить багато, не дуже відомі пересічним громадянам та фермерам. Дуже цікавою є одна з бобових культур, мабуть найсмачніша, а саме – квасоля.  Види квасолі поділяються на дві окремі групи: азійського і американського походження.  Азійська квасоля має дрібне насіння, а американська – крупне. Крупнонасіннєва квасоля має походження з Мексики. У ХVI столітті вона потрапила у Європу, а ще через 100 років квасоля вже була в Україні. Квасоля з дрібним насінням вирощувалася в країнах Південної Азії вже 6 тис. років тому. У світі під квасолею задіяні 25,6 млн га, за не дуже високої врожайності. Так вже склалося, що за досить сприятливих умов для вирощування цієї культури займаються нею на присадибних ділянках та на фермерській землі. Цінність квасолі для організму людей полягає у наявності у зерні великої кількості білку, незамінних амінокислот та інших поживних речовин. Білок квасолі за харчовою цінністю прирівнюється до тваринного білку, так як він добре засвоюється і компенсує нестачу м’яса. У білку квасолі є усі незамінні амінокислоти – триптофан, лізин, аргінін тощо. Насіння містить до 32% білку, до 60% крохмалю, до 7% клітковини, 3.6% жиру, а також вітаміни А, групи В – В1 та В2 та ін. Вирощується квасоля як перед озимими так і після озимих зернових культур, які є добрими попередниками, так само і ярі зернові та кукурудза. Але у сівозміні квасолю не слід розміщувати раніше, ніж через 4-5 років. Квасоля дуже добре поліпшує структуру ґрунту, поліпшуючи додатково його мікробіологічну активність. Урожаї зернових після квасолі підвищуються на 20-30%. Щодо біологічних особливостей, квасоля досить вимоглива до тепла. Насіння починає проростати за температури 10ºС, сходи активуються при 12-13ºС.  Погано реагує квасоля на приморозки, тому висівати насіння треба за температури 15 і вище градусів. Щодо вологи, квасоля потребує багато води за проростання насіння. Врожайність культури може зменшуватися у разі нестачі вологи під час цвітіння і зав’язування бобів. Найкращі врожаї квасолі отримують у районах, де річна кількість опадів не менша за 450-500 мм. Однак, квасоля більш посухостійка, ніж горох. Погано переносить квасоля надмірну зволоженість ґрунту, особливо за прохолодної погоди. Хворіє на антракноз і бактеріоз. Квасоля вимоглива до ґрунтів. Добре росте на легких чорноземах (рН 6,5-7,5). На важких глинистих ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод росте погано. Щодо удобрень, квасоля використовує післядію попередників, створюючи усі умови для азотфіксації бульбочкових бактерій. Мікроелементи є важливими для росту квасолі. Важливою є сірка, її недостатність впливатиме негативно на якість врожаю. Необхідними є також бор, марганець, молібден, залізо і мідь. Спосіб сівби квасолі – широкорядний, з міжряддями 45 см. Глибина сівби 3-5 см, якщо є пересихання шару, її збільшують до 6-7 см. Норма висіву коливається від 250 до 500 тис. схожих насінин на 1 га. У Степу висівають 300-350 тис. насінин/га, у Лісостепу і на Поліссі – 350-400 тис. насінин/га. Строки сівби встановлюють так, щоб сходи, що з’являються через 8-12 днів після сівби, не потрапили під згубний вплив приморозку. Середньодобова температура на 10 см повинна становити не менше 11-13ºС. Для Степу посів є добрим 20 квітня – 5 травня, на Поліссі – 5-20 травня, а у Лісостепу оптимальним календарним строком є 5-15 травня.

Питання: які ярі культури можуть бути попередником для озимих пшениці та ячменю?

Відповідь:  Попередник для озимих пшениці та ячменю – квасоля. З кожним роком господарювати на сільськогосподарській ниві стає складніше. Одне з найбільш важливих питань – наявність попередника для озимих і ярих культур. Бобові культури, яких у світі досить багато, не дуже відомі пересічним громадянам та фермерам. Дуже цікавою є одна з бобових культур, мабуть найсмачніша, а саме – квасоля.

Види квасолі поділяються на дві окремі групи: азійського і американського походження.

Азійська квасоля має дрібне насіння, а американська – крупне. Крупнонасіннєва квасоля має походження з Мексики. У ХVI столітті вона потрапила у Європу, а ще через 100 років квасоля вже була в Україні. Квасоля з дрібним насінням вирощувалася в країнах Південної Азії вже 6 тис. років тому. У світі під квасолею задіяні 25,6 млн га, за не дуже високої врожайності. Так вже склалося, що за досить сприятливих умов для вирощування цієї культури займаються нею на присадибних ділянках та на фермерській землі. Цінність квасолі для організму людей полягає у наявності у зерні великої кількості білку, незамінних амінокислот та інших поживних речовин. Білок квасолі за харчовою цінністю прирівнюється до тваринного білку, так як він добре засвоюється і компенсує нестачу м’яса. У білку квасолі є усі незамінні амінокислоти – триптофан, лізин, аргінін тощо. Насіння містить до 32% білку, до 60% крохмалю, до 7% клітковини, 3.6% жиру, а також вітаміни А, групи В – В1 та В2 та ін.

Вирощується квасоля як перед озимими так і після озимих зернових культур, які є добрими попередниками, так само і ярі зернові та кукурудза. Але у сівозміні квасолю не слід розміщувати раніше, ніж через 4-5 років. Квасоля дуже добре поліпшує структуру ґрунту, поліпшуючи додатково його мікробіологічну активність. Урожаї зернових після квасолі підвищуються на 20-30%. Щодо біологічних особливостей, квасоля досить вимоглива до тепла. Насіння починає проростати за температури 10ºС, сходи активуються при 12-13ºС.

Погано реагує квасоля на приморозки, тому висівати насіння треба за температури 15 і вище градусів. Щодо вологи, квасоля потребує багато води за проростання насіння. Врожайність культури може зменшуватися у разі нестачі вологи під час цвітіння і зав’язування бобів. Найкращі врожаї квасолі отримують у районах, де річна кількість опадів не менша за 450-500 мм. Однак, квасоля більш посухостійка, ніж горох. Погано переносить квасоля надмірну зволоженість ґрунту, особливо за прохолодної погоди. Хворіє на антракноз і бактеріоз. Квасоля вимоглива до ґрунтів. Добре росте на легких чорноземах (рН 6,5-7,5). На важких глинистих ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод росте погано. Щодо удобрень, квасоля використовує післядію попередників, створюючи усі умови для азотфіксації бульбочкових бактерій. Мікроелементи є важливими для росту квасолі. Важливою є сірка, її недостатність впливатиме негативно на якість врожаю. Необхідними є також бор, марганець, молібден, залізо і мідь.

Спосіб сівби квасолі – широкорядний, з міжряддями 45 см. Глибина сівби 3-5 см, якщо є пересихання шару, її збільшують до 6-7 см. Норма висіву коливається від 250 до 500 тис. схожих насінин на 1 га. У Степу висівають 300-350 тис. насінин/га, у Лісостепу і на Поліссі – 350-400 тис. насінин/га. Строки сівби встановлюють так, щоб сходи, що з’являються через 8-12 днів після сівби, не потрапили під згубний вплив приморозку. Середньодобова температура на 10 см повинна становити не менше 11-13ºС. Для Степу посів є добрим 20 квітня – 5 травня, на Поліссі – 5-20 травня, а у Лісостепу оптимальним календарним строком є 5-15 травня.

Відповіді від Бабаянц Ольги,
докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології
Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.