П’ять кроків до успіху

26 Серпня 2019 г.

Статьи Агротехнологии П’ять кроків до успіху
врожаю озимих зернових

Напередодні посівної кампанії 2019-20 р.р.


Є у аграріїв така традиція: як настане 15 серпня, вони займаються пошуком.


Бабаянц Ольга,
доктор біол.наук, ст. н. с., завідуюча відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту – НЦСС


Роботи – хоч греблю гати, в самому розпалі реалізація отриманого врожаю озимих зернових колосових, переживання про ціну і про рівень рентабельності свого господарства, майже завжди нерви з приводу очікуваного слабкого врожаю соняшнику і різнобій щодо врожаю кукурудзи. Але найголовніше – попереду вже дихаючий в спину новий біологічний рік з дуже складним пошуком самого-самого, кращого з кращих посівного матеріалу озимої пшениці і ячменю, плюс і рапс не всі сіють в кінці серпня, більш раціональні прихильники ріпаку все ж враховують чіткий часовий фактор посіву.

Зрозуміло також, що саме в другій половині серпня або продовжують, або починають підготовку ґрунту під посів. Я дуже сподіваюся на мудрість і досвід наших аграріїв і вірю, що більшість з них вже гідно підготували ґрунт до посіву, покладаючись на попередньо здійснений хіміко-біологічний аналіз ґрунту, проведений в якісній лабораторії. Саме час також подумати про агротехнології для кожної культури.

Аналізуючи аграрний 2019 рік, можу з сумом сказати, що потенційно закладений високий урожай озимих пшениці та ячменю таким не став … головним чинником цього непорозуміння вважаю кліматичні зміни. Вважаю, що на майбутнє нам необхідно орієнтуватися в ситуаціях, які підносить нам природа, тобто ювелірне відстеження всіх негативних моментів погоди, розумне ставлення до нововведень вчених-кліматологів є тим рятівним кругом, без якого, на жаль, в нинішній час людство взагалі, а аграрії зокрема, не виживуть.

Але досить песимізму! Вселенський Розум на те й існує, щоб людство не втрачало сили духу і уважно ставилося до всіх подій, що відбуваються на Землі.

врожаю озимих зернових
У цій статті хочу трохи «повчити» сільгоспвиробників, як будувати свій бізнес з урахуванням катаклізмів та інших шкідливих подій.

Як показав попередній рік, наявність або відсутність вологи в орному шарі зіграли в нинішньому врожаї значну роль. Аналізуючи найбільш строкаті картинки в степовій частині України, зазначу, що розподіл вологи по полях був настільки непередбачуваним, не залежно абсолютно від кількості внесених у ґрунт макро-, мезо – і мікроелементів, не залежало також ні від асортименту, ні від норми висіву насіння. Періодично лилися дощі, які мали форму жорстких злив, тобто навіть ця волога не утримувалася, особливо на схилах. Майже 60% засіяних площ пшениці і ячменю в Одеській Бессарабії, починаючи з дня посіву і майже до збору врожаю, не побачили ні краплі дощу. Сходи на цих територіях були отримані нерівномірно в часі, ну а самі пізні сходи отримали в березні 2019 року. Все ж слід відзначити, що там, де зрідка дощ відвідував поля, починаючи з листопада 2018 року сходи потихеньку пробивалися через посуху. Березневі сходи з’явилися всупереч усім правилам, дякувати за це треба туманам. Щоденні, не самі холодні, тумани огортали практично всю посіяну площу пшениці і ячменю в Одеській області, не так багато, але з’являлися тумани і в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях (це за моїми спостереженнями). Вибудовувати агротехнології було ну дуже складно.

Передбачати кожен майбутній день і ловити моменти можливості внесення добрив, мікро – і мезоелементів, по-можливості годувати рослини, стежити за можливістю внесення засобів захисту від хвороб, бур’янів, шкідників намагалися всі ми, і вчені, і аграрії. Як би там не було, урожай озимих зернових колосових був отриманий. Не можу сказати, що дуже високий, але досить високої якості. Постраждав тільки показник натури, правда, натура підв`язана до експорту, на жаль… Наше прагнення до підвищення врожаю завжди похвально, але нинішній рік показав, що іноді треба порадіти і не найвищим врожаям і на рік наступний з новими знаннями кинути всі можливості на виправлення помилок і компенсувати втрати року попереднього.

Тепер про головне. Я сподіваюся, що вологоутримання ґрунту стало для наших сільгоспвиробників ключовим моментом. У цьому випадку навіть спорадичне спалювання стерні вважаю злочином перед майбутнім. Але трагізм в тому, що спалені поля за кількістю побили зараз десятирічні рекорди… 

І якщо цей прийом в регіонах з більш ніж достатнім вологозабезпеченням ще так-сяк можна виправдати, то на Півдні, Сході України це шлях в нікуди, а ще гірше – в прірву. До мене в період передпосівної компанії звертаються аграрії зі всілякими питаннями, що стосуються посіву озимих зернових культур.

врожаю озимих зернових

Я завжди готова дати максимум інформації про підготовку ґрунту, про вибір посівного матеріалу, про тонкощі посіву та підготовки насіння до нього, про застосування та біологічну ефективність добрив, ростових і морфорегулюючих речовин. Окремі питання щодо застосування засобів захисту рослин, як хімічних, так і біологічних, адже не секрет, що зі 100% пропонованих всілякими агрохімічними компаніями препаратів (гербіциди, фунгіциди, інсектициди і, особливе питання – протруйники) лише 10-15% представляють справжню якість і  абсолютну біологічну ефективність.

Саме відповідей на перераховані питання я присвячую подальшу розповідь.

Питання: роль попередника в майбутньому врожаї. Насправді питання дуже серйозне. Вірно обраний попередник – вже 10% + до якісного врожаю. За моїми спостереженнями такий обов’язковий попередник як пар іде в Лету. Усього 5% аграрних господарств використовують пар як попередник. Для селекційних установ, для насінницьких господарств пар в сівозміні повинен бути присутнім. Тема сівозмін зараз на слуху. Про семипольні, п´ятипольні сівозміни мова вже не йде. Насилу я намагаюся пояснювати те, що очевидно.

Сіяти монокультуру (пшениця по пшениці, наприклад) це свідомо скорочувати використання того чи іншого сорту, це порушувати структуру ґрунту і створювати прекрасний майданчик для розвитку і накопичення фітопатогенів. Монокультура також призводить до зміни структури бур’янів на полях, при цьому роль гербіцидів в такій ситуації стає менш ефективною.

Звичні вже сівозміни «пшениця по соняшнику», «ячмінь по соняшнику» також не є ідеальними. Для використання біологічного потенціалу сортів пшениці правило вірного попередника обов’язково! Недобір урожаю при ігноруванні цього правила може коливатися в межах 10-30%, що дуже істотно. Так що нехай мої слова виявляться «гласом волаючого у пустелі», але маю віру на те, що наші мудрі аграрії прислухаються до них.

врожаю озимих зернових

Питання внесення основних добрив. Для отримання високого врожаю без основних добрив не обійтися. Але я завжди нагадую нашим аграріям про те, що перед тим, як насичувати ґрунт макроелементами (NPK), мезо – і мікроелементами слід провести хіміко-біологічний аналіз ґрунту, призначеного під посів.

Вартість аналізу бюджетна, але призводить до великої економії коштів, тому що за результатами аналізу можна скласти формулу внесення всіх поживних речовин і не замислюватися про це протягом всієї вегетації. Павда, змушена зізнатися, що таких якісних лабораторій у нас обмаль, тому будьте пильні і не витрачайте свої гроші на бездарну продукцію.

Чисто технічно нагадаю, що під час основної культивації або дискування (в залежності від технології господарства) восени необхідно внести фосфор і калій, так як саме ці елементи впливають на початкові фази розвитку рослин, покращують кущіння і впливають на осіннє накопичення цукрів для якісної перезимівлі. Закладення в ґрунт амофосу на глибину 18-20 см допоможе при наявності вологи отримати повноцінні і дружні сходи. Азот восени вноситься на третину від норми, решту його кількісті поділяють на весну. Нагадаю, що передозування азоту восени, особливо у південній частині України може спровокувати розм’якшення тканин прикореневої зони рослин, призвести до прискорення зростання, що призведе до вилягання і загибелі навіть від слабкого морозу. Норми внесення добрив підбирають з урахуванням рівня врожайності, яку планують отримати і складу рухомих форм поживних речовин у ґрунті.

Питання: Оптимальні строки сівби, контроль якості насіння, фітосанітарна експертиза насіння.

Багато років строки сівби пшениці і ячменю вписували у певні рамки. Я наполягаю на тому, що в залежності від кліматичних умов дата посіву повинна зміщуватися. Але важливо, щоб насіння могло лягти у вологий ґрунт. Пріоритетними датами посівів в тому чи іншому регіоні є такі. У південних регіонах вони обмежуються 25 вересня – 5 жовтня для озимої пшениці і 5-20 жовтня для ячменю. У решті регіонів посів в цьому році має бути проведений трохи раніше. Оптимально – з 15-20 до 30 вересня. Не можна ігнорувати накопичення ґрунтових шкідників і розвиток вірусних захворювань у ранні строки посіву. Пізній посів може привести до зниження рівня толерантності проростків до морозу.

врожаю озимих зернових

Якість посівного матеріалу озимої пшениці в цьому році має особливості. Зверніть увагу на дуже знижену масу 1000 зерен.

Але від крупності і чистоти насіння буде прямо залежати рівень майбутнього врожаю, тому рекомендую чітко відкалібрувати насіння, не допускаючи до посіву щуплі. Великі насінини, як показав попередній рік, можуть значно довше витримувати період посухи після посіву. Не нехтуйте цією властивістю. Глибина посіву насіння пшениці і ячменю повинна бути в межах 3.5-4.5 см з прикатуванням. Глибина посіву, що перевищує 6 см, позначається гальмуванням енергії проростання і деформацією проростків, особливо у разі недостатнього вологозабезпечення.

Коренева система розвивається найбільш ефективно при глибині загортання 3-4 см. Стосовно норми висіву насіння озимої пшениці обов’язково враховуємо фізіологічні особливості сорту, який висівається. Сорти, які володіють високим індексом кущіння, як приклад можу навести зовсім нові сорти – Пані Оля, ОСПІ пріор і відомі давно – Княгиня Ольга, Ластівка Одеська та Вихованка, вимагають норму висіву в межах 2.5-3.2 млн схожих насінин на га. Сорти цього екотипу формують від 12-18 до 25-30 стебел, причому продуктивних. Для інших сортів норма може бути збільшена в залежності від рекомендацій селекціонерів.

Посів озимого ячменю у південних регіонах потрібно починати з 1-5 до 18-20 жовтня.

Якщо ж у ці терміни господарство не вкладається, посів після 20 жовтня припиняють і зможуть досіяти його після 20 листопада і до 10-15 грудня, якщо складуться всі умови для цього. Необхідно враховувати, що озимий ячмінь має досить слабку фізіологічно кореневу систему, тому необхідно подбати про її зміцнення. Настійно рекомендую до традиційного біологічно ефективного протруйника додавати ростові речовини. Ідеальний для цього Атонік Плюс з нормою використання 0,25 л/т насіння, можливо додавати і Хелафіт з н.в. 1,0 л/т. Ще одна особливість – фунгіцидний протруйник не повинен проявляти фітотоксичності. Якщо пшениця може відреагувати на цей показник достатньо спокійно, ячмінь до фітотоксичності надзвичайно чутливий. Норма висіву насіння ячменю коливається в межах 3.2-4.0 млн схожих насінин на гектар. Але за моїми 5-річним спостереженнями можу впевнено стверджувати, що ряд сортів озимого ячменю, особливо це важливо для голозерного, дають найвищий урожай при нормі висіву від 1.5 до 2.5 млн схожих насінин/га. В цьому випадку отримуємо високий рівень кущистості і достатню площу живлення для рослини.

врожаю озимих зернових

Фітосанітарний стан партій насіння озимої пшениці та ячменю відрізняється по регіонах вирощування. Південне і східне насіння стосовно фітосанітарного стану досить чисте. Майже 100% не несуть сажкової інфекції. З патогенів переважають види альтернарії, але теж в незначних кількостях. Види фузаріїв зустрічаються в посівному матеріалі названих зон вирощування спорадично і особливих загроз не несуть. Абсолютно інше насіння західного і центрального регіонів. Найчастіше в зразках зустрічається сажкова інфекція. Це в основному тверда сажка (Tilletia levis, T.caries), хоча при 25% зразків з сажкою рівень заспорення не перевищує 0,2-0,5%. Летюча сажка виявлялася в зразках поодинично. Значне зниження кількості ураженої сажкових грибами озимої пшениці стало можливим завдяки створенню сортів, стійких до збудників. Тому слід робити вибір посівного матеріалу пшениці з урахуванням стійкості до сажки.

Насіння озимого ячменю по інфікованості розрізняється регіонально. Але спільним є наявність на насінні збудників темно-бурої плямистості Bipolaris sorokiniana. Об’єкт досить патогенний, що слід враховувати при виборі ефективного протруйника насіння. Також слід зазначити, що фізіологічно насіння ячменю часто щупле, я рекомендую для посіву ретельно відбирати кращу фракцію.

Фітосанітарна експертиза насіння перед посівом повинна бути проведена обов’язково. Мій досвід показує, що завдяки отриманню чіткої характеристики якості насіння можна підібрати найбільш прийнятну систему передпосівної підготовки насіння. Після вибору сорту, який володіє всіма якісними характеристиками, приступаємо до обробки насіння фунгіцидом, інсектицидом і рострегулюючим препаратом.

Питання. Як вибрати якісний протруйник? Чи можна застосовувати один і той же протруйник з року в рік. Чи не втрачають діючі речовини ефективність?

Протруйники насіння можуть бути фунгіцидними, інсектицидними і комплексними, фунго-інсектицидними.

При виборі протруйника для озимої пшениці і ячменю насамперед треба враховувати рівень біологічної ефективності до збудників сажкових захворювань. Хочу нагадати, що сажка якщо вона присутня в насіннєвому матеріалі, протруйником повинна бути знищена на рівні 100%. Необхідно розуміти, що наявність всього 0,01% сажки в зразку може привести до отримання 5-7% сажки в майбутньому врожаї.

Як я вже зазначала, насіння цього року по інфікованості збудниками захворювань не уявляють жаху і катастрофи. Але все ж таки деякі партії насіння можуть мати інфікованість збудником «чорного зародка», тобто грибами роду Alternaria, 15% насіння іфіковано групою грибів роду Fusarium Lk. з рівнем ураження від 0.05 до 6.5%. Не часто, в межах 2-4% виділяються збудники пліснявіння насіння. Насіння озимого ячменю вражене збудниками темно-бурого гельмінтоспоріозу (збудник – Bipolaris sorokiniana) – найбільш небезпечним патогеном на рівні 5-45% ураження в 25% зразків.

врожаю озимих зернових

Вибір протруйника – це найбільш важлива дія, яка має бути проведена. Щорічно насіння змінюють свою характеристику по ураженості патогенами. Також завжди враховуємо і той інфекційний потенціал, який залишається в орному шарі після збирання врожаю.

Протруєнням насіння ми вирішуємо питання захисту насіння від патогенів, котрі можуть бути власне на насінні, а також протруйник, нанесений на здорове насіння, повинен захистити його від ґрунтової інфекції.

Таким чином, вибираємо протруйник, який відповідає таким позиціям.

1-а позиція: діючі речовини протруйника повинні мати біологічну ефективність до сажки на 100%, до групи збудників фузаріозу та гельмінтоспоріозу – на 85-100%, до цвілевих грибів – на 60-100%, до збудників кореневих і прикореневих гнилей – на 45-70%.

2-я позиція: діючі речовини протруйника не можуть проявляти фітотоксичності, тобто при використанні протруйника насіння не повинно знижувати енергію проростання, схожість, виявляти пригнічення проростків у зв´язку з високим рівнем токсичності д.р. протруйника.

3-тя позиція: діючі речовини протруйника, якщо їх в складі препарату два або більше, повинні мати пролонгований синергічний ефект, тобто якість д.р. має бути на такому рівні, щоб протруйник міг стримувати зростання інфекції протягом не менше 27-30 і більше днів.

4-я позиція: у протруйнику не повинно бути діючих речовин, які можуть викликати резистентність до них у культури, тобто при явному зниженні біологічної ефективності протруйника використовувати його не слід.

Можу з упевненістю повідомити, що такі діючі речовини, як тебуконазол, протіоконазол, флутріафол, пропіконазол, тритіконазол, тіабендазол, флудіоксоніл і деякі інші (поки в дослідженні) ні в жодному разі не призводять до прояву резистентності на пшеницю й ячмінь. У всякому разі, вже багато років випробувань показують такі результати. Також вибір протруйника повинен бути в бік комлексу 2-4-х діючих речовин з різноспрямованими діями на патогени. Протруйники з однією діючою речовиною іноді можуть не дотягувати до 90-100% біологічної ефективності.

Тепер обговоримо застосування протруйників в різних ситуаціях. Якщо буде крайня необхідність в ранніх або дуже ранніх посівах, насіння, незалежно від попередника, захищають комплексним фунго-інсектицидним протруйником, або створюють протравлювальну суміш з фунгіцидного та інсектицидного протруйника. Це призведе до зниження пошкоджень ґрунтовими шкідниками і при появі вірофорної попелиці зменшить ризик розвитку вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ).

За оптимальних строків сівби можна обробляти і фунгіцидом з інсектицидом, але цілком можна обмежитися хорошим фунгіцидом. Є ризик, однак, що в умовах теплої і сухої осені буде можливий пізній або розірваний у часі політ цикадок, попелиць , злакових мух, пильщиків. У такому випадку застосування протруйника-інсектициду гарантуватиме відсутність пошкоджень від цих шкідників. При посіві по стерньових попередниках або по соняшнику, суміш фунгіциду і інсектициду обов’язкова, особливо на полях з запасами совки, дротяників та хлібної жужелиці.

Насіння для пізніх строків сівби вимагає обов’язкової обробки найбільш ефективними фунгіцидними протруйниками, ефективними до сажкових. В умовах холодної осені (зниження температури повітря до 5.0-10.0ºС), сажкова інфекція розвивається дуже швидко і випадання сходів буде фатальним.

У всіх ситуаціях при посіві я крім протруйників рекомендую додавати ще й так звані морфо – або рострегулятори, які посилять розвиток кореневої сістемви проростків та створять комфортні умови для старту розвитку рослин.

На завершення зазначу, що вибір протруйника – це свого роду мистецтво. Самі подумайте, з 110 позицій, наведених в «Переліку 2018 р.» Потрібно вибрати ті, які не підведуть і ті, які ефективні.

Я маю можливість привести перелік тих протруйників, які були і залишаються найнадійнішими і найефективнішими.

Дивіться і запам’ятовуйте!

Таблиця 1. Протруйники для насіння пшениці і ячменю, що рекомендовані на 2019-2020 рр.

Препарат

(а.р., г/л, г/кг)

Норма витрати,

л/т; кг/т

Шкідливі організми,

що контролюються препаратом

Юнта Квадро

(клотіанідин, 166.7 + імідаклоприд, 166.7 + протіоконазол, 33.3 + тебуконазол, 6.7)

1,4­1,6 Коренева гниль (фузарії, біполярис), сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна, чорна – ячм.), пліснявіння насіння; злакові мухи, цикадки, попелиці, хлібний турун, совка, блішки, дротяники
Ламардор ПРО

(протіоконазол, 100 + тебуконазол, 60 + флуопірам, 20)

0,5­0,6 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (комплекс), пліснявіння насіння
Вінцит Форте  (флутріафол, 37.5 + тіабендазол, 25 + імазаліл, 15) 1,0­1,25 Сажкові, кореневі гнилі (фузарії, біполярис, офіоболюс, пітіум, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Кінто Плюс

(тритіконазол, 33,3 + флудіоксонил, 33,3 + Ксеміум (флуксапіроксад), 33,3

1,0­1,5 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис, псевдоцеркоспорелла, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Кінто Дуо

(тритіконазол, 20 + прохлораз, 60)

2,0­2,5 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис, псевдоцеркоспорелла, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Ламардор

(протіоконазол, 250 + тебуконазол, 150)

0,2­0,25 Сажкові (тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (комплекс), пліснявіння насіння
*Систіва

(флуксапіроксад, 333)

0,5­1,5 Ячмінь – кореневі гнилі (фузарії, біполярис,
снігова пліснява), пліснявіння насіння, іржа,
борошниста роса
Вінцит

(флутріафол,25 + тіабендазол, 25)

1,5­2,0 Сажкові, кореневі гнилі (фузарії, біполярис, офіоболюс, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Іншур Перформ

(піраклостробін, 40 + тритіконазол, 80)

0,5 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (+ пітіум), пліснявіння насіння
Ранкона І­Мікс

(іпконазол, 20 + імазаліл, 50)

1,0 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис, псевдоцеркоспорелла), пліснявіння насіння
Скарлет

(імазаліл, 100 + тебуконазол, 25, біоактив)

0,3­0,4 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна, чорна –ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис, ризоктонія, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Бенефіс

(імазаліл, 50 + металаксіл,40 + тебуконазол, 30 +  РР

0,6­0,8 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис, ризоктонія, псевдоцеркоспорелла, пітіум, снігова пліснява), пліснявіння насіння
Вітавакс 200фф

(карбоксин, 200 + тирам, 200)

2.5­3,0 Кореневі гнилі (фузарії, біполярис, пітіум), сажкові (летюча, терда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), пліснявіння насіння
Сценік

(флуоксастробін, 37,5 + протіоконазол, 37,5 + тебуконазол, 5)

1,0­1,6 Кореневі гнилі (фузарії, біполярис, снігова пліснява), пліснявіння насіння, сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.)
Оріус Універсал

(тебуконазол, 15 + прохлораз, 60 )

1,75­2,0 Кореневі гнилі (фузарії, біполярис, снігова пліснява), сажкові, пліснявіння насіння
Віал Траст

(тебуконазол, 60 + тіабендазол, 80 + антистрес)

0,3­0,5 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис), пліснявіння насіння
Віал Тріо (ципроконазол, 5 + тіабендазол, 30 + прохлораз, 120) 0,8­1,25 Сажкові (летюча, тверда – пш., летюча, кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис), пліснявіння насіння
ТМТД

(тирам, 400)

3,0­4,0 Пліснявіння насіння, сажкові (тверда – пш., кам’яна – ячм.), кореневі гнилі (фузарії, біполярис)
Пікус (імідаклоприд, 600 г/л) 0,3­0,9 Хлібний турун, злакові мухи, цикадки, попелиці
Гаучо плюс

(імідаклоприд 233 + клотіанідин, 233)

0,3­0,6 Комплекс шкідників
Сідопрід (імідаклоприд, 600) 0,5­0,85 Злакові мухи, совки, цикадки
Табу (імідаклоприд, 500) 0,4­0,5 Комплекс шкідників
Імідор ПРО (200 імідаклоприд + біоактив) 0,75­1,25 Хлібний турун, злакові мухи, цикадки, попелиці