Орендна плата–2019: нарахування та виплата

Акценти статті:
– строки і форма виплати орендної плати;
– строки сплати податків з орендних платежів;
– відображення орендної плати у формі №1ДФ;
– бухгалтерський облік оренди.

---

За договором оренди землі орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону від 06.10.98 р. №161-XIV «Про оренду землі», далі – Закон №161).

Тобто договір оренди має передбачати орендну плату за землю – платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону №161). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу, далі – ПК).

Від строків та форми виплати орендної плати орендодавцеві істотно залежить порядок її оподаткування.

Строки виплати орендної плати

Граничні строки нарахування та виплати орендної плати мають бути чітко прописані в договорі оренди.

Визначені договором строки є датою нарахування орендної плати в бухгалтерському і податковому обліку. Наприклад, нарахування орендної плати можуть проводити:

■ на 31 грудня звітного року;

■ на дату виплати, але не пізніше 31 грудня кожного звітного року.

■ на кінець кожного місяця, кварталу або півріччя у розмірі відповідно 1/12, 1/4 або 1/2 річної суми.

Фактична виплата може здійснюватися в інші строки, якщо сплата проводиться наперед авансом або в разі прострочення сплати орендного платежу. Якщо ж виплату здійснено в межах установленого строку, то дата виплати може вважатися й датою нарахування. Наприклад, якщо договором передбачено сплату орендних платежів щокварталу в розмірі 1/4 річної суми орендної плати, то виплата орендної плати за III квартал 20 серпня буде підставою для відображення нарахування 30 вересня. Якщо виплату не буде здійснено до кінця кварталу, нарахування слід все одно відобразити 30 вересня.

Форму акту наданих послуг з оренди як підставу для нарахування орендної плати нормативно не затверджено, тож використовують його довільну форму з дотриманням вимог щодо обов’язкових реквізитів первинного документа.

Також можна скористатися примірною формою Відомості нарахування та виплати орендної плати за майно та землю, наведеної в додатку 2 до Методичних рекомендацій про бухгалтерський облік операцій з розрахунків з власниками земельних та майнових паїв сільськогосподарських підприємств (див. лист Мінагрополітики від 04.12.03 р. №37-27-12/14024) з урахуванням власних особливостей та змін законодавства.

І ще раз зверніть увагу: строки виплати орендної плати мають бути зафіксовані в договорі, адже від них залежить вчасна сплата податків.

Форма виплати орендної плати

За загальним правилом, орендна плата виплачується у грошовій формі, але договором оренди може передбачатися також виплата в натуральній формі (ст. 22 Закону №161).

Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (докладніше у «БАЛАНС-АГРО», 2019, №30-31, с.23).

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються лише у грошовій формі.

За згодою сторін виплата орендної плати може проводитись і в грошово-натуральній формі. Хоча Закон №161 не виділяє такої форми окремо, але й не забороняє.

Бухгалтерський облік

Орендна плата за користування земельною ділянкою в бухобліку орендаря визнається витратами звітного періоду, а саме (п. 9 П(С)БО 14 «Оренда»):

■ відноситься до собівартості конкретної сільськогосподарської продукції та узагальнюється на окремому субрахунку рахунка 23 «Виробництво», якщо використання земельної ділянки безпосередньо пов’язане з відповідним об’єктом обліку витрат;

■ узагальнюється на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», якщо використання земельної ділянки пов’язане з різними об’єктами обліку витрат.

Отже, на загальну суму нарахованої орендної плати за користування земельним паєм дебетуються зазначені вище рахунки витрат у кореспонденції з Кт субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Нарахування та утримання ПДФО та ВЗ здійснюється за загальним порядком: Дт 685 – Кт 641 «Розрахунки за податками»/ПДВ, 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»/ВЗ.

Згідно з п. 26 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. №148 (далі – Положення №148), виплату орендної плати готівкою підприємство може здійснювати (за власним вибором):

■ або за видатковими касовими ордерами (далі – ВКО, типова форма №КО-2, наведена в додатку 3 до Положення №148), і в такому разі касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування та номер, ким і коли він виданий, а фізособа розписується у ВКО про одержання готівки з зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами);

■ або за відомістю на виплату готівки (додаток 1 до Положення №148). У такому разі одержувачі готівки також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. У кінці робочого дня касир підсумовує фактично виплачену суму та засвідчує її своїм підписом, а на загальну фактично видану за видатковою відомістю суму здійснює відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним ВКО.

Наголошуємо, що орендні платежі не належать ні до фонду оплати праці, ні до дивідендів (та прирівняних до них платежів), тому на них не поширюється дія п.18 Положення №148 щодо зберігання готівки в касі понад установлений ліміт.

Звертаємо увагу: виплату орендних платежів не варто оформлювати видатковими (розрахунково-платіжними) відомостями довільної форми. Такою є думка НБУ (див. лист НБУ від 11.05.18 р. №50-0007/26419 та коментарі до нього в «БАЛАНС-АГРО», 2018, №21, с. 6). Тож краще дотримуватися такої позиції, адже за виконанням підприємством вимог касового законодавства, у тому числі й щодо оформлення операцій з приймання та видачі готівки з каси, стежить ДФС (п. 58 Положення №148).

Оподаткування орендної плати

Орендар-СПД є податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю (пп. 170.1.1 ПК).

Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менш як мінімальна сума орендного платежу, установлена законодавством з питань оренди землі.

Орендна плата входить до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу орендодавця з метою справляння ПДФО та оподатковується податковим агентом під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ПК, тобто 18 % (пп. 164.2.5, 170.1.4 ПК).

Такий дохід є об’єктом обкладення військовим збором (далі – ВЗ), тому з орендної плати утримується також ВЗ за ставкою 1,5 % (пп. 1.2, 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Оподаткування доходів здійснюється під час їх нарахування або кожної виплати. Якщо договором передбачено виплату орендної плати частинами, то податки утримуються під час виплати кожної частини. Податки стягуються під час виплати й у разі, якщо платіж здійснюється наперед.

Для визначення строків сплати податків важливий спосіб розрахунку: безготівковий (перерахування на рахунок орендодавця) або готівковий (виплата з каси сільгосппідприємства), а також строки виплати орендної плати відповідно до договору (раз на рік, оплата частинами протягом року, авансова сплата, терміни виплати) та умови її виплати (повністю, частково).

ПДФО та ВЗ сплачують (перераховують) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету (п. 168.1 ПК). Тож у разі виплати орендної плати в безготівковій формі податки сплачують одночасно з її перерахуванням орендодавцеві.

Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податки слід перерахувати до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПК).

У разі якщо орендну плату нараховано, але не виплачено, ПДФО та ВЗ утримуються та перераховуються до бюджету у строки, установлені для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПК), тобто протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1 ПК).

Відповідно до пп. 168.4.9 ПК суми ПДФО, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Податковий агент сплачує (перераховує) ВЗ, утриманий з орендної плати, до держбюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрацією) (див. ЗІР, підкатегорія 132.05).

ПДФО сплачують до бюджету за місцезнаходженням землі, ВЗ – за місцем реєстрації.

Із суми орендної плати, що виплачується фізособі, ЄСВ не стягується, оскільки відповідно до ч. 1 ст.7 Закону від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» винагорода за цивільно-правовими договорами потрапляє в базу для справляння ЄСВ лише в разі, якщо такий договір передбачає виконання робіт (ст. 837 Цивільного кодексу, далі – ЦК) або надання послуг (ст. 901 ЦК). Відносини за договором оренди земельних ділянок (паїв) не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Тому ЄСВ на орендну плату не нараховують (див. ЗІР, підкатегорія 301.03).

Відображення орендної плати у формі №1ДФ

Податкові агенти зобов’язані подавати щокварталу податковий розрахунок за формою №1ДФ до ДФС за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ПК). Також вони підлягають взяттю на облік у ДФС за своїм місцезнаходженням, а також у ДФС за місцем розташування, зокрема, нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, установленому наказом Мінфіну від 09.12.11 р. №1588. Тож якщо орендну плату орендодавцеві виплачує податковий агент, який територіально розташований в іншому ніж об’єкт оренди місці, він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в ДФС, де розташований об’єкт оренди. Форму №1ДФ слід подати у вигляді окремої порції до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та надіслати копію до ДФС за місцезнаходженням об’єкта оренди (неосновне місце обліку) (див. ЗІР, підкатегорія 103.25).

У формі №1ДФ нарахована та виплачена орендна плата відображається за кодом ознаки доходу «106».

У графі 3а розд. I форми №1ДФ зазначається нарахована у звітному кварталі орендна плата за землю повністю, без вирахування ПДФО та ВЗ; у графі 3 – сума фактично виплаченої орендної плати за землю, також повністю.

У графі 4а відображається сума ПДФО, нарахованого та утриманого з доходу, у графі 4 – сума фактично перерахованого ПДФО до бюджету.

У розд. II форми №1ДФ показують лише загальну суму доходу, з якого утримано ВЗ за звітний період, без відображення персоніфікованих даних орендодавця.

---