Ціни на зерно з’їдає геополітика

27 Серпня 2019 г.

Статьи Агротехнологии Ціни на зерно з’їдає геополітика
Ціни на зерно

Як торгові війни США з Китаєм загрожують заробіткам українських аграріїв


Україна цього року обіцяє поставити черговий рекорд з виробництва зернових, зібравши 70 мільйонів тонн. Більшість буде продана за кордон, забезпечивши аграріїв прибутками, а країну – валютою. Однак торгове протистояння Америки з Китаєм, а також низький попит можуть суттєво збити апетити експортерів та сільгоспвиробників.

Що ставить ціни на коліна?

Розпал жнив в Україні співпав з серйозними світовими викликами. Економічне протистояння США і Китаю може невдовзі обернутися важкою торговою війною, яка спричинить нову світову кризу на кшталт кризи 2008-2009 років. Ситуацію підігрівають масові заворушення у Гонконзі. Це особливий адміністративний район Китаю, колишня британська колонія, яка перешла під врядування КНР у 1997 році. Тут не діють закони КНР, а сама територія має статус широкої автономії. Протестувальники вимагають відставки місцевої влади, яка, на їхню думку, є занадто лояльною Пекіну. Останній, в свою чергу, проводить активні військові навчання поруч з Гонконгом. І якщо він невдовзі направить свою армію для придушення заворушень, це автоматично означатиме повномасштабну санкційну війну між двома світовими гігантами – США та Китаєм. Заручником її може стати світова торгівля, в тому числі, український експорт зернових.

Вже на початку серпня ціни на пшеницю знизилися через запровадження США 10% мита на китайські товари. Падіння цін на м’яку пшеницю в Чикаго та низький експортний попит на французьку пшеницю призвели, в свою чергу, до падіння котирувань на європейських біржах. Збільшення прогнозів світового виробництва пшениці на тлі невизначеності з врожаєм в Росії продовжувало тиснути на біржові ціни протягом всього серпня. Додає інтриги розбіжність прогнозів виробництва кукурудзи в США в межах 323-352 млн тонн у порівнянні з прогнозованими в липні 347 млн тонн, що може негативно вплинути на світовий ринок пшениці, також обваливши ціну.

Ціни на зерно

Конкурентна боротьба на цьому ринку посилюється. Українські виробники активізували продажі пшениці, через що закупівельна ціна впала на 1-2 $/т – а в гривні, завдяки знеціненню долара, на 50-70 грн/т. Взагалі, раптове зміцнення гривні у пік експортної активності українських експортерів серйозно вдарило по їхнім заробіткам, адже паливо, міндобрива та ЗЗР вони закуповували за курсом майже 27 гривень, тоді як продавати зерно доводиться за курсом 25,5. Але це вже внутрішня українська кухня.

Ціни на пшеницю (доларів за бушель) протягом останніх 49 років

Рік 1970 1980 1990 2000 2008 2012 2016 2018 2019 (червень)
Дол 1,56 4 2,8 2,6 10,5 8,8 4,2 5 5

Що стосується подальших прогнозів цін на зернові, то вони стримано невтішні. Основну скрипку, як і раніше, будуть відігравати новини з США. Ф’ючерсні ціни на кукурудзу на Чікагській біржі у серпні впали до рівня 2013 року, після оприлюднення звіту Міністерством сільського господарства США, згідно з яким, кукурудзи в США висаджено значно більше, ніж очікували аналітики. 12 серпня ф’ючерси на поставку кукурудзи в грудні впали на 25 центів до $3,9275, внаслідок чого ціна впала на 6%, що стало рекордним показником для контракту і найбільш різким падінням для найбільш активних ф’ючерсів з квітня 2013 року. Експерти прогнозують, що це не межа, і ціна обвалиться до 3,3 доларів за бушель. «Найгірший день за останні шість років був для ф’ючерсів закритий, оскільки посівні площі, згідно зі звітом USDA, склали 90 млн акрів (36,42 млн га), що на 2,6% вище середньостатистичної оцінки аналітиків. Врожайність в США перевищить прогнозні значення», – зазначає Bloomberg.

Загалом, ф’ючерсні ціни на кукурудзу напряму впливають і на інші культури, тож не дивно, що кукурудзяний провал автоматично вплине і на всі інші зернові. Міністерство сільського господарства США також оприлюднило свій новий прогноз світового врожаю пшениці, згідно з яким виробництво збільшиться на 5% у порівнянні з минулим маркетинговим роком. Трохи збільшать врожай Аргентина, Україна, ЄС та Росія. Тож не дивно, що зростання прогнозів врожаю вплине на ціну не в кращу сторону.

Загалом, світові ціни заганяє в кут не стільки економіка, скільки політика. Не так страшні неврожаї, скільки дії світових керманичів. Розгорнута адміністрацією Дональда Трампа торгова війна з Китаєм під гаслом захисту національного ринку може привести до неконтрольованої кризи, яка обвалить ціни на світові товари. Однак, якщо сторони все ж досягнуть компромісу, то нашому експорту зерна нічого особливого не загрожує. Зниження цін на зернові компенсують за рахунок кількості зерна та його якості, яке у цьому році набагато краще, ніж торік.

За останні 10 років світова ціна на пшеницю, хоч і сильно коливалась, однак у розумних межах, і якогось катастрофічного обвалу не було навіть у тяжкі 2008-2009 роки. Так, в серпні 2009 року ціна на бушель пшениці дорівнювала 4,6 доларів, тоді як в серпні 2019 – 4,7 доларів. Найбільший пік цінового попиту на культуру був у липні 2012 року – 9,4 долара, найбільший спад у серпні 2016 року – 3,8 доларів. Загалом, пшениця за останні 10 років показала себе як відносно стабільна цінова культура. Світові ціни коливалися в межах 5 доларів за бушель.

Тобто, попри постійні коливання, ціни на зернові не так сильно скачуть та падають, як приміром, на овочі та фрукти. Тому аграрії будуть і надалі займатися переважно експортом зернових, бо це не лише вигідно, але й надійно. Безумовно, вони будуть намагатися виторгувати з цього більший зиск, тому вирощуватимуть більш якісне зерно або будуть продавати більше борошна. Однак протягом найближчих 5 років структура українського аграрного експорту суттєво не зміниться.

Виклики для експортерів

За словами експертів, цього року частка борошномельної пшениці у врожаї виросте з 55 до 70%, загалом, через спекотну суху погоду. І це українське зерно в липні виросло в ціні на $3-4 за FOB у зв’язку зі сплеском експортної активності. «Наша пшениця цього року майже ідеальна, можливо, навіть краща за російську – і покупці надають перевагу нашому зерну. Можливо, затримка з постачанням зерна з боку російських виробників є додатковим фактором переваги української продукції», – зазначають українські трейдери.

За результатами 2018-2019 маркетингового року Україна встановила рекорд, експортувавши аж 50,4 мільйонів тонн зернових, зернобобових і борошна. Це на 10,5 млн тонн більше, ніж роком раніше. Цього маркетингового року експорт зернових йде ще вищими темпами.

Але штучне зміцнення гривні може негативно вплинути на торгівельну активність зерновиків.

Справа в тім, що Мінфін з початку року вів активні спекулятивні дії, продаючи облігації під дуже високі проценти, чим привабив значну кількість іноземних фондів, які стали скупляти гривню для покупки цінних паперів. Це викликало штучний ажіотаж на нашу валюту, внаслідок чого вона стала зміцнюватися, однак в будь-який момент може обвалитися, оскільки це зміцнення ніяк не обґрунтовано економічно. Однак подібне зростання курсу гривні може негативно вплинути на торгівлю, бо трейдери можуть затримувати контракти в очікуванні вигідного курсу, не розраховуючись з сільгоспвиробниками, а ті, в свою чергу, можуть скоротити посіви під зернові на наступний рік, якщо подібні спекуляції триватимуть і надалі.

Ще один фактор – це низький рівень підготовки аграріїв до викликів світового ринку. Виробникам гостро не вистачає коштів на технічне оснащення, закупівлю нових сортів, захист рослин та ефективне збирання врожаю. Внаслідок цього вони несуть значні збитки, які жодним чином не можуть мінімізувати.

«Втрати аграріїв можуть досягти 5 млн т зернових і олійних культур. Страждають пшениця, ячмінь, гречка, втрати яких можуть становити до 1% на день, за рахунок того, що вони просто не можуть бути своєчасно перевезені на повністю завантажені елеватори, залишаються в полях не обмолочені, при цьому обсипаються з колосків або гниють, вивантажені на відкриті майданчики через відсутність можливості транспортування», – зазначив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

На його думку, якщо врахувати середню вартість тонни зернових (близько $160), то збитки агровиробників можуть обчислюватися сотнями мільйонів доларів. У цьому році очікується рекордний урожай зернових. Але значна частина врожаю може бути втрачена. Головна причина – проблеми з логістикою, і, зокрема, з залізничним транспортом, який є головним перевізником аграрної продукції з часткою близько 63%. Проблема – в серйозному дефіциті локомотивної тяги, через що багато виробників сільгосппродукції не встигають перевезти її у потрібні строки.

Ціни на зерно

Великий врожай – велика проблема?

Рекордно високий врожай, яким так вихваляються чиновники (які не мають до цього жодного відношення) в умовах не дуже значного попиту на світовому ринку – не дуже добре явище.

Майже всі наші конкуренти мають непогані перспективи щодо експорту. Щоправда, ЄС має проблеми з врожайністю внаслідок аномальної спеки, Росія не справляється зі своєчасним транспортуванням зерна, а Казахстан та США мають складнощі через погодні умови. Але ситуація в них не критична – і вони готові конкурувати з українськими експортерами. Тому нашим трейдерам потрібно активізуватися на перспективних ринках, приміром, Латинської Америки, Азії та Африки.

На жаль, попри високі перспективи по врожайності, отримати великий виторг буде вельми складно. Тож не дивно, що рентабельність сільського виробництва (де превалює вирощування зерна) падає з року-в-рік. Так, рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського господарства в 2018 році склала 17,9% – найнижчий показник з 2014 року і на 4,5 процентних пунктів менший, ніж у 2017 році (22,4%). Не виключено, що цього року рентабельність впаде ще більше через низький попит та надмірну пропозицію, а також низьку ефективність виробництва.

Вже в найближчі місяці українські виробники кукурудзи, які цього року виростили рекордний врожай, відчують на собі вплив цін на Чикагській біржі, яка розташована за десятки тисяч кілометрів від нас. «Зараз ми зовсім в новій реальності. Фізичний ринок в Україні ще не повністю відбив падіння на Чикаго і залишається більше номінальним ніж реальним. Однак індикації більшості трейдерів відразу «схудли» на $7-10 за т до $150-153 за т на період жовтень-грудень», – заявив трейдер Юрій Гаврилюк.

Таким чином, помилки в розрахунках американських аналітиків та міністерства сільського господарства США, а також розпал американсько-китайської війни впливають на заробітки українських аграріїв набагато більше, ніж град, посуха та шкідники разом узяті.

До цієї реальності нам доведеться звикати.

Сергій Чигир