Опубліковано:
Україна експортувала 41 тис. тонн ячменю станом на 23 жовтня. Аналітики «ПУСК» (ВАР) говорять про певне пожвавлення експортного попиту на зернову, що пов’язано з покращенням роботи одеських портів. Проте основний попит фокусується на внутрішньому ринку.
“Експортний попит на ячмінь активізувався. В Одесі фіксується попит на ячмінь з сертифікацією для поставок до Китаю за ціною близько $118-120 за тонну. Такі ціни озвучуються з поставкою до Одеси до 10 листопада. На листопад продано вже 50 тис. тонн ячменю з поставкою до Китаю. Тому можна очікувати подальшого руху зернової через одеські порти. Великого зростання цін не буде, але позначки можуть піднятися на $5 за тонну”, – вважають в аналітичному департаменті кооперативу “ПУСК”.
За словами аналітиків, дунайські порти не торгують наразі ячменем. Хоча індикативна ціна становить $125-130 за тонну, але реального руху нема.
Вища ліквідність фіксується на західних кордонах (ЧОП) – $135-140 за тонну на умовах DAP, але попит по цьому напрямку є невеликим.
“Основний попит фокусується на внутрішньому ринку, головними покупцями ячменю стають переробні заводи. Наразі закупівельні ціни знаходяться на рівні 4500-4800 грн/т, у найближчі тижні суттєвих змін не очікується”, – зазначають у “ПУСК”.
Нагадаємо, що у жовтневому звіті експерти USDA знизили прогноз світового виробництва ячменю у 2023/24 МР. Водночас прогноз виробництва українського ячменю збільшили на 0,1 млн т – до 5,8 млн т, залишивши обсяги експорту на рівні 1,8 млн т.
На заваді осінній посівній брак коштів та опадів.
“Перешкодами цьогорічної осінньої посівної є не лише брак коштів через низьку ціну на внутрішньому ринку та дорогу логістику, а й відсутність опадів”, – наголосила аналітик УКАБ Світлана Литвин в коментарі для “ФОКУС”.
Через недостатню кількість вологи в ґрунті та очікування дощів, осіння посівна цього року суттєво розтягнулася в часі, і станом на 16 жовтня 2023 року поки що посіяно лише 3 млн га під основною озимою культурою – пшеницею. Зазвичай в цей час посівна вже закінчувалася.
Минулого року під пшеницею було засіяно 4,5 млн га, тоді як перед війною – близько 7 млн га. Поточні 3 млн га під посівами озимої пшениці – це ще не фінальна цифра, але, скоріш за все, посівні площі будуть меншими, ніж рік тому.
Цих посівів повністю вистачить під задоволення власних потреб нашої країни, але постраждають обсяги експортних відвантажень.
Аналогічна ситуація з ячменем, в той же час посівні площі під ріпаком зберігаються на рівні минулого року.
“Цьому сприяв сталий попит на ріпак на світовому ринку, а також більш ранній старт посіву цієї культури, що дозволив застати період, коли в ґрунті ще було достатньо вологи”, – Світлана Литвин.
Нагадаємо, що по даним профільного міністерства українські аграрії посіяли 4 985 тис. га озимих культур. А Волинь, Закарпаття, Запоріжжя та Полтавщина повністю завершили сівбу озимини. Також агровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, його посіяно 1 136 тис. га.
У решті областей продовжується сівба пшениці, проса та жита. Всього аграрії вже посіяли 3 849 тис. га озимих зернових, зокрема: пшениці – 3 456 тис. га, ячменю – 322 тис. га, жита – 71 тис. га.
Малі фермери готові платити як мінімум 5-7% річних за кредит.
Де малим агровиробникам брати гроші на підтримку діяльності та відновлення? Цьому питанню присвячене нове дослідження KSE Агроцентр, підготовлене за підтримки Програма USAID АГРО в рамках проєкту “Земля незламності”.
Одним з інструментів розширення доступу аграріїв до фінансування є Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (ФЧГК), який вже незабаром розпочне надавати часткові гарантії на залучені кредитні ресурси сільгоспвиробникам, що мають до 500 га земельного банку.
За даними опитування, проведеного Світовим банком та Мінагрополітики, орієнтовно 63% зацікавлених у кредитах малих сільгоспвиробників готові сплачувати як мінімум 5% річних, а 37% готові сплачувати як мінімум 7% річних за користування кредитом.
Відтак, за оцінками KSE Агроцентр, якщо Фонд співпрацюватиме з державною програмою «5-7-9», потенційно 6,5-11,1 тис. малих сільгоспвиробників зможуть скористатись гарантіями Фонду.
Потенційний обсяг кредитів, виданих дрібним фермерам під гарантії Фонду може досягти 25,4 – 43,3 млрд грн. Проте цей результат можливий лише за умови поєднання державних гарантій із програмою доступних кредитів.
Раніше повідомлялося, що галузеві об’єднання аграріїв просять владу залишити пільгове фінансування галузі, повернути кредитну ставку 5% замість поточних 13% за програмою “5-7-9”, а також збільшити ліміти кредитування до оптимальної позначки у 150 млн грн.
В Європейському союзі стане ще менше груш та яблук.
Всесвітня асоціація яблук і груш (WAPA) переглянула прогноз урожаю яблук і груш у Північній півкулі в сторону його суттєвого зменшення через кліматичні виклики.
У зв’язку з першою частиною цьогорічного збору врожаю WAPA оновлює свій щорічний прогноз врожаю яблук і груш на основі останніх відгуків своїх учасників про перебіг сезону. Перші оцінки врожаю яблук в ЄС, які були опубліковані в серпні на конференції Prognosfruit Conference, показали зниження на 3,3% порівняно з минулим роком до загального 11 410 681 т. Урожай груші в ЄС у 2023 році, за оцінками, зменшиться на 12,9% порівняно з урожаєм минулого року із загальним показником 1 745 632 т.
Ранній прогноз публікується під час Prognosfruit, коли збирання врожаю тільки починається. Таким чином, аж до кінця жовтня на врожай можуть впливати природні та кліматичні фактори, що позитивно чи негативно впливає на кількість і якість врожаю. Історично ці коригування прогнозу зводилися до невеликих відхилень у відсотках.
Зазначається, що перші оновлення від мережі національних виробничих асоціацій Prognosfruit показують, що умови, пов’язані зі зміною клімату, негативно вплинули на врожай протягом кількох тижнів після публікації початкових оцінок. Кліматичний хаос включав посухи, повені, град, теплі ночі та підвищений ризик шкідників у всьому ЄС. В інших випадках дощі та холодні ночі позитивно вплинули на розвиток розміру та забарвлення відповідно в деяких регіонах виробництва.
Щодо цього сезону, хоча очікується, що збір яблук триватиме ще кілька тижнів, на основі перших регіональних коригувань (як у бік підвищення, так і в бік зменшення), WAPA оцінює, що врожай яблук у 2023 році очікується на рівні трохи нижче 11 мільйонів тонн (приблизно 4 % нижче початкового прогнозу).
Що стосується груш, подальше зниження прогнозу в Італії, Іспанії, Бельгії та Нідерландах призведе до зниження врожаю, навіть нижчого, ніж у 2021 році. Очікується, що кінцевий урожай груш становитиме близько 1 720 000 т, приблизно 6 % нижче початкового прогнозу.