Виробник: Виноградники тримати економічно невигідно

9 сентября 2019 г.
Агроновости Украина Виробник: Виноградники тримати економічно невигідно

Фермери з Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей цього року скаржаться на погані погодні умови для дозрівання винограду. Про це пише «Урядовий кур’єр».


«Торік була ціна, але не було ягоди. Дуже багато винограду зіпсувалося. Цього року ситуація трохи краща. Та погода зіпсувала загальну ситуацію. Наприклад, цього року ми поїхали на оптовий ринок до Кривого Рогу, де добре розпродали. Знайомі поїхали наступного дня. Продали виноград фактично собі у збиток. І так у багатьох. Ціна опустилася до 12 грн. Люди навіть у нуль не вийшли. Попит невеликий, ціна впала», — розповів представник ТОВ «Виноградник Юліних» з Дніпропетровської області.

За його словами, селекція стрімко розвивається, рік у рік з’являються нові сорти. Також є гарні перспективи і для тих, хто бажає займатися автентичними винами.

Для фермерського господарства «Панченко» в Новоодеському районі Миколаївської області рік був не найвдалішим. Як розповідає Руслан Панченко, найголовніша проблема — дощі.

«Втрачаємо 40% винограду, бо ягоди тріснули, багато часу витрачаємо на обробіток вручну цих ягід, — зазначає він. — Робимо ставку на товарність, гарний вигляд і смак. Через вал продукції ціна надто низька. Слід вигравати або надто раннім терміном дозрівання, або великою товарною ягодою».

А голова ФГ «Надія» (Запорізька обл.) Єгор Чувільський розчарувався у винограді. Каже, що вже бульдозер стоїть напоготові, щоб усе зрівняти із землею.

«Два роки поспіль на виноград немає ціни, закупівельна ціна — 5 грн за кілограм, навіть не виходимо на собівартість, — скаржиться пан Євген. — Економічно невигідно тримати виноградники».

У свою чергу, керівник проекту ринку «Шувар» «Зона української продукції» Андрій Мельничук зазначає, що сучасний споживчий ринок не потребує такої різноманітності сортів, досить кількох, які б вирізнялися хорошим товарним виглядом і смаковими якостями, здатністю зберігатися під час переміщення на великі відстані.

«Адже товарна партія передбачає однорідність продукції не лише за сортом, а й за калібром та якістю. Сучасні виноградарі, маючи на плантаціях по кілька десятків і навіть сотень сортів, сформувати таку партію не в змозі. Єдиний вихід — кооперація та консолідація товару для складання партії, яка зацікавить оптові мережі й супермаркети», — пояснив експерт.

Крім того, в кооперативі простіше доопрацювати продукцію, наприклад охолодити, щоб продовжити термін її придатності. Одному виноградареві придбати камеру для охолодження та нетривалого зберігання проблематично, разом — можливо, тим більше що в країні працюють міжнародні проекти, які підтримують кооперативи і надають донорські кошти на післяврожайне доопрацювання продукції.