Опубліковано:
Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1076 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі». Координуватиме експериментальний проект Мінагрополітики.
Відтепер суб’єкти рибного господарства, які планують рибалити у промислових масштабах або здійснювати дослідний вилов зобов’язані щороку до 1 листопада декларувати це право шляхом подання електронної декларації.
Декларація на промислове рибальство та дослідний вилов формується, підписується та подається в автоматичному режимі до Е-Риби.
Реалізація експериментального проекту триватиме протягом двох років та забезпечить:
– зменшення адміністративного навантаження на суб’єкти рибного господарства шляхом спрощення процедури отримання ними документів дозвільного характеру
– запровадження можливості надання/отримання адміністративних та інших послуг галузі рибного господарства в електронній формі;
– мінімізацію корупційних ризиків.
Також повідомляється, що робота першого компонента Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (Е-Риба) розпочинається вже 19 жовтня 2023 року. Е-Риба працює в режимі 24/7 і передбачає можливість цілодобового подання декларацій.
Третина території країни потребує розмінування
Президент Володимир Зеленський повідомив, що майже третина території України – під небезпекою через міни та снаряди, які не розірвались. Про це глава держави сказав у відеозверненні, повідомив Укрінформ.
“Майже третина нашої території – під небезпекою через міни, снаряди, які не розірвались. Очевидно, що потрібна глобальна підтримка очищення нашої землі від російських мін”, – сказав Зеленський.
Він нагадав, що у Хорватії цього тижня відбулася конференція щодо гуманітарного розмінування, учасниками якої були понад 40 країн та міжнародних організацій.
“Є нові рішення про підтримку в розмінуванні. Я дякую кожній країні, яка долучилась!”, – зазначив Зеленський.
Раніше повідомлялося, що Україна та Хорватія підписали міжурядову угоду про співробітництво у сфері гуманітарного розмінування.
Вона передбачає співпрацю за наступними напрямками: заходи нетехнічного та технічного обстеження, розмінування, очищення територій, навчання населення ризикам, пов’язаним з вибухонебезпечними предметами, надання допомоги постраждалим від мін, розробка нормативно-правової бази та стандартних процедур у сфері протимінної діяльності, тренінги для фахівців, обмін знаннями та досвідом щодо розвитку спроможностей з виробництва засобів захисту тощо.
Карбамід від Ostchem стрімко подешевшав
Ціни на карбамід в Україні виросли на початку вересня та протягом місяця трималися на високому рівні, але з вівторка вони знизилися одразу на 17% або 4 тис грн./т до 20 тис грн./т СРТ, а загалом у 2023 р ціна впала на 47%. Про це повідомляє Graintrade з посиланням на щотижневий звіт Barvalnvest.
Останніми тижнями попит на карбамід був низьким, тому зниження цін не здивувало ринок, тим більше, що торгові компанії продавали українську продукцію за нижчими, ніж рекомендовані, цінами. Імпортери також реалізовували карбамід за низькою ціною.
Несподіваною стала величина падіння цін, оскільки світові котирування не демонстрували значних стрибків, а останнім часом навіть дещо виросли, оскільки ціни на газ в Європі після зниження минулого тижня також суттєво виросли.
При цьому ціни на інші азотні добрива Ostchem не змінив, тому на селітру ціна залишилася на рівні 20 тис грн./т СРТ, на КАС-32 – на рівні 17,5 тис грн./т СРТ. Серед азотних добрив, які виробляє Ostchem, карбамід був найдешевшим у перерахунку на діючу речовину, а зараз різниця в ціні з селітрою та КАС виросла ще більше. Зараз на ринку склалася незвична ситуація, коли ціни на селітру та карбамід у натуральному вираженні однакові, хоча зазвичай карбамід дорожчий, оскільки має більший вміст азоту.
Компанія Укртрансліт, що є ексклюзивним представником Дніпроазоту, залишила ціни на український та імпортний карбамід незмінними – на рівні 17 тис грн/т в глибах для водорозчинних потреб та 19 тис грн/т на дрібний. Імпортний продукт пропонується по 24-24,5 тис грн/т FCA/EXW.
Інші продавці та імпортери пропонують імпортний карбамід за ціною 21-22,2 тис грн/т FCA/EXW, що все одно перевищує ціни Ostchem. Після зниження цін на український карбамід імпортний став неконкурентоспроможним, тому імпортери планують зупинити поставки.
Очікується, що ціни на карбамід найближчим часом залишатимуться стабільними. Зниження світових цін сприятиме поставкам більш дешевого імпортного товару, що чинитиме тиск на вартість українського продукту.
Аналітики говорять про активізацію ринку, але масово аграрії добрива не купуватимуть через низькі ціни на агропродукцію та проблеми з її збутом. Скорочення поставок імпортерами на тлі лише одного працюючого заводу в Україні зменшить вільні обсяги добрива на ринку.
Основний врожай сої та соняшнику вже зібрано.
“Українські аграрії вже зібрали 70% від посівних площ соняшника та сої”, – зазначила аналітик УКАБ Світлана Литвин на телеканалі “Суспільне Новини”.
Водночас, цукрового буряка викопали 30%, кукурудзи зібрано не більше 10%. Якщо розглядати цукровий буряк, то цього року його посівні площі збільшились майже на третину, що пов’язано з тим, що в Україні є широкі можливості переробляти цукровий буряк та відповідно експортувати вже його продукт переробки – цукор.
Посівні площі під соняшником залишилися приблизно на тому ж самому рівні, посіви під кукурудзою зменшились на 10%. Причина полягає в тому, що кукурудза – експортоорієнтована культура й наявні проблеми з логістикою не дозволяють вирощувати її в довоєнних кількостях.
“Щодо соєвих бобів, то тут ми спостерігаємо зростання посівних площ близько 20%, оскільки олійні культури мають меншу врожайність в фізичній масі, тож їх легше експортувати”, – Світлана Литвин.
Нагадаємо, що в новому звіті Департаменту сільського господарства США (USDA) прогнози виробництва й експорту української пшениці та кукурудзи залишилися без змін, але прогнозується скорочення світового виробництва пшениці.