Опубліковано:
Найближчим часом буде перенесено ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону в порт Клайпеди (Литва), для всіх аграрних вантажів, які прямують в даний порт. Це пришвидшить транзит територією Польщі.
Про це домовилися Міністр агрополітики Микола Сольський, міністр сільського господарства Республіки Польща Роберт Телус та міністр сільського господарства Литовської Республіки Кястутіс Навіцкас під час чергової онлайн зустрічі.
Микола Сольський повідомив, що Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту.
Роберт Телус та Кястутіс Навіцкас зазначили, що їхні уряди підтримують такий механізм контролю і вважають це конструктивним кроком.
Також Литва погодила коридор для транзиту українського зерна в порти Балтії. «Росія знищує продовольство, Литва його доставляє. Було ухвалено й погоджено коридор для транзиту зерна в порти Балтії, що послаблює тиск на українському кордоні та збільшує постачання в Африку та за її межі. Співпраця дає результат!» — повідомив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у Twitter. Три чверті зібраного врожаю мають піти на експорт.
Україні для внутрішніх потреб достатньо близько 25% зібраного зерна, а решту потрібно експортувати. Про це заявив прем”єр міністр України Денис Шмигаль на засіданні Кабміну.
«На нашому західному кордоні вже нині слід будувати мости, а не зводити стіни. Це насамперед стосується українського аграрного експорту. Нам потрібні широкі транзитні шляхи для експорту продовольства. Це важливо для стійкості нашої економіки. Це важливо для світу, адже це глобальна продовольча безпека», — сказав він.
За словами прем’єра, Міністерство аграрної політики прогнозує врожай цього року на рівні понад 79 млн т, що на 10% більше, ніж торік.
«Це результат не лише сприятливої погоди, але й послідовної підтримки аграріїв. У 2023 році вони отримали більше 33 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9», а за всіма кредитними програмами — понад 56 млрд грн», – наголосив посадовець.
Гарний врожай означає, що Україна збереже своє стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки. Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують.
«Тут ми розраховуємо на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації та контролю українського агроекспорту. На транзитні шляхи солідарності від ЄС, на розширення можливостей дунайських портів і на нові зернові коридори», – зазначив Шмигаль.
Раніше повідомлялося, що Європейська комісія знизила свої оцінки цьогорічного врожаю пшениці та кукурудзи в ЄС та різко збільшила очікуваний імпорт.
Зокрема, виробництво звичайної або м’якої пшениці в ЄС оцінюється в 125,3 млн тонн, що в порівнянні зі 126,1 млн тонн, прогнозованими місяць тому, і зараз трохи нижче торішнього врожаю в 125,7 млн тонн.
ЄК також знизила свій прогноз виробництва кукурудзи до 59,8 млн тонн з 61,7 млн тонн, прогнозованих місяць тому, хоча він залишався значно вищим за минулорічний урожай 52,1 млн тонн.
Щодо імпорту, прогнозований імпорт м’якої пшениці в ЄС у сезоні 2023/24 рр. збільшився до 6,5 млн тонн з 4 млн, тоді як прогнозований імпорт кукурудзи в ЄС у сезоні 2023/24 рр. зріс з 17 млн тонн до 20 млн тонн. Фермери на деокупованих територіях отримають безповоротну підтримку.
У 2024 році передбачена безповоротна фінансова допомога українським аграріям на деокупованих територіях. Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький на круглому столі «18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення галузі».
Як зазначив Тарас Висоцький, на сьогодні підтримка фермерів включає безпосереднє фінансування та ресурсну допомогу насінням, добривами т. ін. Найбільш дієвою для фермерів є фінансова підтримка з розрахунку на гектар. Така допомога планується з наступного року за кошти Європейського Союзу.
«В проекті Держбюджету на 2024 рік заплановані виплати на підтримку аграріїв на деокупованих територіях – майже 800 млн гривень. Це 20 млн євро, наданих Україні ЄС. Це безповоротна допомога для сільгосппідприємців», – зазначив Тарас Висоцький.
Він відзначив, що оформити таку допомогу фермери можуть через Державний аграрний реєстр. Основна умова – зареєстровані права власності або оренди на землю.
Крім того, посадовець повідомив, що в проекті Державного бюджету 2024 року передбачено 2 млрд гривень компенсації за послуги з розмінування с/г земель.
Також вступили в силу зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9», які передбачають спецумови фінансування для підприємців з деокупованих територій. Зокрема, чітко визначені категорії деокупованих територій, щоб зробити кредити для аграріїв більш доступними.
«Оновлені пільгові умови за програмою «Доступні кредити 5-7-9» передбачають ставку 1% річних протягом перших двох років і 3%, починаючи з третього року кредитування. Решта компенсується з держбюджету. Фактично – це безкоштовний кредит, який допоможе аграріям на деокупованих територіях відновити своє виробництво», – наголосив Тарас Висоцький.
Раніше повідомлялося, що Уряд ухвалив розпорядження № 873-р та № 874-р, які дозволять розпочати переговори про підписання Угоди між Урядом України та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Мета Угоди – реалізація проекту «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», в рамках якого Україна зможе отримати 700 млн доларів США на підтримку сільського господарства.
Ці кошти будуть спрямовані на реалізацію двох компонентів проекту ARISE:
- фінансове забезпечення програми «Доступні кредити 5-7-9» для с/г виробництва та харчової переробки;
- надання грантової допомоги малим сільськогосподарським виробникам, а саме користувачам земельних ділянок та тим, хто спеціалізується на розведенні корів, кіз або овець.
Попри посуху, засіяно 3 млн га озимих культур.
Аграрії всіх областей України проводять сівбу озимих культур. Станом на початок жовтня засіяно вже 2 992 тис. га. Зокрема, ріпаком — 1087 тис. га, зерновими — 1 906 тис. га (пшениці — 1743 тис. га, ячменю — 109 тис. га, жита — 53,6 тис. га). Такі дані наводить Мінагрополітики.
За попередній тиждень посіяно 764,7 тис. га озимих зернових та 49 тис. га озимого ріпаку.
Найбільше озимих зернових посіяли аграрії Сумщини — 87% до прогнозу. У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку.
Водночас експерти зазначають, що через осінню посуху вже частково втрачені посіви озимини в деяких регіонах. Проте тривала відсутність опадів сприяє активному темпу збиральної кампанії та високим показникам якості зерна кукурудзи.