Опубліковано:
Витримати конкурентні ціни на світових ринках українським аграріям допоможе збільшення роботи гуманітарного коридору в Чорному морі. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, сухопутні шляхи для експорту української агропродукції значно дорожчі за морські, що, в свою чергу, зменшує експортні ціни для виробників всередині країни.
“Ціни на агропродукцію всередині країни значно нижчі за світові. Негативній тенденції сприяє дорога логістика. Сухопутні шляхи коштують значно дорожче, ніж експорт морем. Вивіз продукції з портів був певний час заблокований, а коли працював – не досягав потрібних об’ємів. Протягом майже двох років повномасштабного вторгнення аграрії часто змушені продавати власний врожай на рівні, або нижче за собівартість. Цього року ми зібрали непоганий, як для війни врожай, і тому маємо гарний потенціал для експорту. Натомість, додаткові об’єми на складах додають ще більший тиск на вартість експортних цін на агропродукцію всередині країни”, – зазначив Денис Марчук.
За його словами, Україні потрібно вивозити щомісяця близько 5 млн тонн агропродукції. А для того, щоб хоч якось зрівняти ціни, потрібно збільшити експорт гуманітарним коридором з портів Одеси до 2-2,5 млн тонн.
Водночас міністр Агрополітики Микола Сольський, виступаючи на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі зазначив, що весь експорт аграрної продукції у вересні склав 3,6 млн т. Посадовець наголосив, що таких обсягів недостатньо для вивезення всієї передбаченої до експорту агропродукції та збереження потенціалу галузі.
«Ми маємо експортувати близько 6 млн т на місяць, щоб зберегти наше сільське господарство як ключову галузь економіки. Забезпечити такий обсяг транспортування можна, лише відновивши повноцінну роботу глибоководних портів Великої Одеси. Ми бачимо тенденцію до збільшення кількості кораблів, які виходять з наших портів. Сподіваємося, вона збережеться», — підкреслив міністр агрополітики.
Вчені помітили покращення посівів після дощів у жовтні
В Україні покращився стан посівів озимих культур після того, як у другій декаді жовтня опади різної інтенсивності пройшли майже на всій території країни. Про це пише Укрінформ із посиланням на Національної академії аграрних наук України.
Зазначається, що за даними наукових установ НААН у Київській області кількість опадів становила 23 мм, за норми для другої декади жовтня – 13 мм, у Львівській – 9,7 мм, у Житомирській – 4 мм. Опади дещо збільшили запаси продуктивної вологи у 0-10 см шарі ґрунту, що найімовірніше позитивно вплине на проростання та розвиток рослин озимих культур на вже засіяних площах.
Водночас від недостатнього вологозабезпечення найбільше страждають ті посіви, де насіння висівалося на глибину від 8 до 10 см. Саме на таких полях в окремих господарствах відмічається недружність появи сходів, значна кількість різновікових рослин, а густота посіву становить близько 70% від запланованої. У подальшому бездощова погода може негативно позначитися на загальному стані рослин, на розвитку надземної частини і кореневої системи, що вплине на їх зимостійкість та продуктивність.
Проведене науковцями НААН обстеження посівів озимих зернових культур показало, що сходи отримано незалежно від попередників, за всіх рекомендованих строків сівби. Так, за сівби у ранні (5-10 вересня) та оптимальні (15-25 вересня) строки рослини пшениці озимої по чорному пару та після непарових попередників сформували 3 листки. За сівби у допустимо пізні і пізні строки (1-10 жовтня) рослини пшениці озимої утворили сходи висотою 10-12 см та налічують 1-2 листки. Загальний стан посівів добрий та задовільний.
Рослини ріпаку озимого, залежно від ґрунтово-кліматичної зони розташування, знаходяться у фазах «4-6 листків» та «утворення розетки».
Раніше повідомлялося, що українські аграрії у 2023 році посіють на 20% менше озимих, ніж у 2022 році, через нестачу фінансування. Про це заявив член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук: “Аграрії менше сіють озимих через те, що не вистачає фінансових ресурсів. Ця цифра буде на 20% менша, ніж минулого року”. Депутат зазначив, що скорочення посівних площ під озимину призведе до зменшення врожаю пшениці у наступному році.
Світові запаси зерна впадуть до 9-річного мінімуму.
Експерти IGC прогнозують зниження світових запасів зерна до 9-річного мінімуму, попри збільшення виробництва. Водночас світового експорту пшениці підвищено. Про це йдеться у повідомленні Graintrade.
Експерти IGC у жовтневому звіті знизили у порівнянні з оцінками вересня прогноз світового виробництва зерна (пшениці та фуражу) у 2023/24 МР на 2 млн т до 2292 млн т, що на 27 млн т перевищить торішній показник завдяки збільшенню урожаю сорго та кукурудзи, яке компенсує скорочення виробництва пшениці, ячменю та вівса.
Прогноз споживання залишили на рекордному рівні 2305 млн т, що на 2% перевищить торішній показник, включно з приростом для кормів, продуктів харчування та промислового використання.
Прогноз світової торгівлі знижено на 1 млн т до 409 млн т, що на 5% поступатиметься показнику 2022/23 МР, внаслідок зменшення поставок кукурудзи та сорго (зокрема й до Китаю), незважаючи на збільшення поставок пшениці.
З огляду на нижчі, ніж очікувалося, початкові запаси та зменшення прогнозу виробництва, оцінку світових кінцевих запасів у 2023/24 МР знижено на 6 млн т до 9-річного мінімуму 582 млн т, що на 2% поступатиметься показнику попереднього сезону. Причиною стане значне скорочення запасів пшениці в Індії та Китаї.
Очікується, що світове виробництво пшениці у 2023/24 МР сягне 784,9 млн т (803,4 млн т у 2022/23 МР), що стане другим за величиною показником в історії. Так, у порівнянні з оцінками вересня підвищено прогноз виробництва пшениці в рф – з 87,4 до 89 млн т (95,4 млн т у 2022/23 МР), Україні – з 25,9 до 27,4 (26,3) млн т, США – з 47,2 до 49,3 (44,9) млн т, тоді як знижено прогноз для Аргентини – з 16,6 до 15,6 (12,6) млн т, Австралії – з 25,4 до 24,4 (39,7) млн т, та Казахстану – з 13 до 12,5 (16,4) млн т внаслідок тривалої посухи влітку та надмірних опадів восени.
Прогноз світового експорту пшениці підвищено з 195,9 до 196,6 (207,7) млн т, зокрема для рф – з 48,6 до 49,1 (48,2) млн т, України – з 12 до 12,5 (17,1) млн т, США – з 19,1 до 19,6 (20,9) млн т, тоді як знижено оцінку для Аргентини з 11,5 до 10,9 (4,5) млн т, Австралії – з 19 до 18 (31,5) млн т та ЄС – з 36,2 до 36,1 (35) млн т.
Прогноз світових запасів пшениці у 2023/24 МР залишили на рівні 262,6 млн т у порівнянні з 281,5 млн т у 2022/23 МР.
Раніше повідомлялося, що відставання у темпах експорту українського зерна збільшилося до 3,5 млн тонн. Як інформує АПК-Інформ, станом на 23 жовтня з початку 2023/24 МР Україна експортувала 8,333 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,58 млн тонн було відвантажено в жовтні.
Вказаний показник сезонного експорту поступається минулорічному, коли станом на 24 жовтня було відвантажено 11,851 млн тонн, у т.ч. в жовтні – 3,159 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано:
– пшениці – 4,158 млн тонн (у жовтні – 824 тис. тонн);
– ячменю – 663 тис. тонн (4 тис. тонн);
– жита – 0,9 тис. тонн (0,2 тис. тонн);
– кукурудзи – 3,391 млн тонн (706 тис. тонн).
По високоолеїновому соняшнику Україна поступилась лише Франції.
На високоолеїновий соняшник припадає 7-10% від загальних посівних площ культури в Україні. Цей сегмент все ще вважається нішевим, але має великі перспективи. Таку оцінку озвучив генеральний директор «MAS Seeds-Україна» Сергій Тимошенко на ХХІ Міжнародній конференції «Fat&Oil Industry-2023», про що повідомляє “АПК-Інформ”.
«У довоєнні роки на піку посівні площі соняшнику в Україні сягали 6,5 млн га. У поточному році посіяли 5,3 млн га. Зниження зумовлено війною (окуповані території, військові дії, зруйнована або втрачена військова техніка, обстріли та заміновані території, високі ціни на добрива та енергоносії тощо). Високоолеїновий сегмент – здебільшого це 7-10% від загальної площі. Він ще вважається нішевим напрямком, але деякі виробники уже так не думають. В цьому році, за нашими оцінками, насіння було продано на 420 тис. га. Скільки зберуть з цієї площі високоолеїнового соняшнику – велике питання. Може бути 70%, а може і 50% від загальної кількості, бо брали деякі гібриди просто як високоврожайні. Є певна тенденція до зменшення, якщо порівняти з минулими роками, але це не так погано, тому що ми розуміємо, що це впливає на загальну ціну високоолеїнової олії», – розказав спікер.
Він додав, що на сьогодні Україна посідає друге місце у світі за виробництвом ВО соняшнику після Франції. У цьому році площі дещо зменшилися через зниження премії, але світовий попит на ВО олію перевищує виробництво.
«Світовий попит на ВО олію складає 2 млн тонн, а виробництво всього – 1,85 млн тонн. Тобто очікується дефіцит ВО олії – він почнеться з листопада-грудня. І це приведе до збільшення ціни. Зростання премії до її максимальних значень очікується до кінця 2024 р. Основний драйвер збільшення попиту на цю продукцію – галузь HoReCa», – уточнив спікер.
За прогнозами компанії, у наступному році Україна засіє соняшником близько 5,5 млн га, якщо окуповані території не буде повернуто.
Соняшник все ще залишається однією з найприбутковіших культур на ринку, підкреслив експерт.
«Давайте порівняємо… Ціна на соняшник Україна (EXW) – 250 EUR/т, ціна DAP Італія – 395 EUR/т. Навіть з урахуванням високої ціни логістики прибуток фермера зростає у випадку експорту авто в Італію в порівнянні з продажем з поля», – зауважив С. Тимошенко.
За його словами, фермери вагаються, сіяти чи ні ВО соняшник через нестабільність цього сегменту.
«Я вважаю, що краще – сіяти. У гіршому випадку ви зможете продати ВО соняшник як звичайний. Витрати на гектар однакові, але якщо буде премія – отримаєте додаткову маржу. Є дуже великі надії, що премія буде досить суттєва у поточному році», – вважає експерт.
Раніше асоціація «Укроліяпром» повідомляла, що за 8 місяців 2023 р. експорт насіння соняшнику з України скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58% Але це дало змогу значно збільшити переробку всередині країни, наростити виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.