Опубліковано:
Наразі найбільша проблема для вітчизняних агровиробників – це розрив між світовими та внутрішніми цінами. Про це говориться в матеріалі УКАБ «Рік війни в цифрах для агросектору»
Повномасштабна війна росії на території України болюче вплинула на кожного українця та зачепила всі галузі нашої економіки. Зокрема, наслідки війни відчула кожна сфера сільського господарства нашої країни.
- Виробництво продукції рослинництва. За результатами 2022 року виробництво зернових культур скоротилося на 37% в порівнянні з попередніми рекордними показниками 2021 року і становить близько 53,9 млн т. Водночас, виробництво олійних культур зазнало скорочення на 24% і становить 17,5 млн т.
- Виробництво продукції тваринництва. Галузь тваринництва постраждала менше, порівнюючи з рослинництвом, але тут також спостерігаються значні негативні наслідки. За результатами 2022 року виробництво м’яса всіх видів скоротилося на 11% в порівнянні з 2021 роком та було на рівні 3,0 млн т, молока – 7,7 млн т (-12%) та яєць – 11,6 млрд шт (-18%).
- Скорочення експорту. Цілком логічним наслідком скорочення обсягів виробництва є скорочення експорту. Однак, головна причина не в виробництві, а в блокуванні морських портів російськими військами, котрі були традиційним експортним шляхом для України. Лише за рахунок значних відвантажень на початку року напередодні війни, клопітким старанням у побудові альтернативних маршрутів через західні кордони та роботі «зернового коридору» вдалося досягти порівняно непоганих результатів в поточних умовах.
За результатами 2022 року було експортовано 38,4 млн т зернових культур, що на 24% менше аналогічного показника минулого року, 7,9 млн т олійних культур (в 2,1 рази більше) та 4,6 млн т рослинних олій (-17%). Динаміка зростання експорту олійних культур пояснюється зменшенням експорту продуктів їх переробки (олії й макухи) та необхідністю аграріїв отримувати кошти для здійснення своєї подальшої діяльності. В основному це стосується насіння соняшнику. Однак, ця тенденція є негативною для української економіки, оскільки зменшується виробництво продуктів з доданою вартістю.
- Ціновий дисбаланс. Втім, найбільш болючою та вагомою проблемою для подальшої діяльності аграріїв є збільшення розриву між світовою та внутрішніми цінами. Якщо до початку війни цей розрив становив близько 40 USD на тонні, то зараз близько 150 USD на тонні для зернових. А це додаткові витрати виробника, які включають логістичні затрати, страхування та всі ризики, котрі тепер несе лише українська сторона. В таких умовах важко говорити про рентабельність виробництва і це напряму впливає на наступну посівну, яка буде надзвичайно складна через обмеження фінансових ресурсів.