Опубліковано:
У жовтні 2023 року Україні вдалося експортувати 4,8 млн т продукції АПК, що на 15% більше аналогічного показника попереднього місяця. Потрібно врахувати, що не вся продукція встигла фізично перетнути кордон і значна кількість транспорту ще стоїть в чергах на виїзд. Про це йдеться в повідомленні УКАБ.
Зростання обсягів експорту, що спостерігається в жовтні 2023 року, вдалося досягти незважаючи на проблеми з маршрутами через річкові порти Дунаю – традиційне сезонне мілководдя, яке перешкоджає заходженню суден більшої тоннажності та зменшує навантаження на баржі. Зокрема, частково в збільшені експорту допомогло долучення ще одного каналу експорту – морських портів Одеської області, які зараз функціонують в межах тимчасового морського коридору. Однак, обсяги експорту цим каналом дуже далекі від довоєнних показників.
Щодо структури експорту продукції в жовтні 2023 року, то вона виглядала наступним чином:
зернові культури: 2,5 млн т (пшениця – 52%, кукурудза – 45%, ячмінь – %). Зростання до показника минулого місяця: +20%;
олійних культур – 914,0 тис. т (ріпак – 48%, соєві боби – 48% та насіння соняшнику – 3%). Зростання: +4%.
рослинні олії – 508,7 тис. т (соняшникова олія – 80%, ріпакова – 14% та соєва – 6%). Зростання: +6%.
макухи після вилучення рослинних олій – 491,5 тис. т (соняшникова – 86%, соєва – 14%). Зростання: +18%.
Порівняно з попереднім місяцем зріс експорт кукурудзи та соєвих бобів, збір яких зараз активно триває.
Хоч і спостерігається зростання обсягів експорту, вони залишаються недостатніми для вивезення того врожаю, який цього року зібрала Україна. Для відносно нормального функціонування аграрного ринку за місяць Україна має експортувати близько 6 млн т продовольства, бажано морськими шляхами, де менш дорога логістика.
Раніше повідомлялося, що міністри торгівлі G7 (міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу) заявили, що вони рішуче засуджують атаки рф по зерновій інфраструктурі України.
G7 також підтримала право України продовжувати експортувати свою аграрну продукцію найбільш оптимальними маршрутами.
В Україні розпочався сезон турецьких та румунських огірків.
На цьому тижні в Україну почали надходити великі партії огірків виробництва Туреччини. Як зазначають аналітики EastFruit, різке збільшення пропозиції імпортного огірка стало причиною падіння цін на внутрішньому ринку.
Сезон імпорту огірка почався раніше, ніж торік, і фактично збігся із завершенням сезону цієї продукції в українських стаціонарних комбінатах. Якість імпортного огірка, за словами продавців, задовільна, а ціни дещо нижчі, ніж на місцеву продукцію.
Так, на сьогодні огірок із Туреччини та Румунії на українському ринку відвантажують по 55-60 грн/кг ($1,52-1,65/кг). Тим часом із місцевих комбінатів огірок надходить дрібними партіями, і відпускні ціни в даному сегменті озвучуються в межах 60-70 грн/кг ($1,65-1,93/кг), що в середньому на 12% дешевше, ніж попереднього тижня. Основною причиною зниження цін у цьому сегменті ключові гравці ринку називають різке збільшення пропозиції імпортного огірка, тоді як попит на ринку залишається помірним.
За словами самих виробників, сезон тепличних огірків місцевого виробництва триватиме ще максимум тиждень, оскільки більшість стаціонарних тепличних комбінатів уже відвантажують останні великі партії цієї продукції.
Зазначимо, що сьогодні ціна на тепличні огірки в Україні вже в середньому на 13% нижча, ніж на початку листопада минулого року.
Нагадаємо, що згідно прогнозам Мінагрополітики, ціни на овочі в Україні будуть демонструвати тенденцію до зниження і навесні завдяки державній підтримці будівництва теплиць. Повідомляється, що вітчизняні аграрії отримали близько 500 млн грн у вигляді грантів на закладку садів, ягідників, виноградників і будівництво теплиць, з яких понад 130 заявок надійшло на отримання грантів із садівництва, 30 – теплиць.
Найбільша аграрна країна Європи має ввійти в ЄС, попри усі витрати.
В Парижі відбулась конференція “Виклики вступу в ЄС: українські перспективи”, на якій розглянули політичні, дипломатичні, економічні та соціальні питання вступу України до ЄС. Навіть якщо це потребує соціальних та економічних ресурсів, то вони залишаються відносно нульовими порівняно з великими втратами через війну.
Сільськогосподарська галузь України також потрапила в фокус дискусії. Зокрема, було наголошено, що Україна є найбільшою аграрною країною Європи та до лютого 2022 року експортувала понад 50 мільйонів тонн с/г продукції щорічно на міжнародні ринки, особливо до країн Середземномор’я, Африки та Перської затоки. Наразі ж вагомою проблемою є доступ до Чорного моря, що змушує перебудовувати логістичні маршрути. Однак, це лише одна серед багатьох проблем галузі, що намагається продовжувати функціонувати в умовах війни.
Крім цього, український агросектор чекають виклики, що пов’язані зі вступом до ЄС, зокрема реформи відповідно до “Спільної сільськогосподарської політики ЄС”, котра стане обов’язковою та надасть Україні як можливості, так і додаткові витрати.
“Український АПК переживає одну з найсильніших криз за останні 20 років. Ми вдячні європейським партнерам за ініціативи, що були запроваджені з початку війни, серед яких «Шляхи Солідарності» та тимчасове запровадження безмитної торгівлі з Україною. Ці заходи стали рятівними як для українського аграрного сектору, так і економіки в цілому, а тому, ми наголошуємо на важливості продовження цих ініціатив для подальшої успішної євроінтеграції та відновлення України”, – зазначила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.
Нагадаємо, що початок переговорів щодо вступу України до Європейського союзу очікують в грудні 2023 року. На європейській конференції у Берліні щодо розширення і внутрішню реформу ЄС глава МЗС України Дмитро Кулеба висловив оптимізм щодо позитивного рішення Єврокомісії.
Поляки відстрочили блокаду руху вантажівок на кордоні.
Польські перевізники перенесли початок блокади руху вантажного транспорту поблизу трьох найбільших автомобільних пунктів пропуску на польсько-українському кордоні (“Корчова-Краківець”, “Гребенне-Рава Руська”, “Дорогуськ-Ягодин”) з 3 на 6 листопада.
Про це в коментарі Укрінформ повідомив співголова блокади, організатор протесту поблизу пункту пропуску “Корчова-Краківець” Томаш Борковський. Протест офіційно зареєстровано польськими перевізниками в місцевих органах влади до 3 січня 2024 року.
Співорганізатор страйку зазначив, що блокуватиметься проїзд вантажних автомобілів, не обмежуючи при цьому гуманітарну та військову допомогу. На його переконання, блокада спрямована не проти України, а за те, щоби мати рівні можливості з українськими перевізниками. “Ми хотіли б взагалі не організовували цю блокаду. Якщо буде виконано наші вимоги, то ми не протестуватимемо. Проте, станом на сьогодні не видно, що з нами хтось хоче розмовляти”, – зазначив Борковський.
Серед головних вимог названо відновлення з боку Польщі практики дозволів для українських перевізників. “Необов’язково їх повинно бути стільки ж, як до війни, але ми хочемо, щоб це було відновлено”,- підкреслив організатор страйку. (До початку повномасштабного вторгнення Польща надавала Україні до 200 тис. дозволів на рік на вантажоперевезення)
Іншою вимогою він назвав те, щоб польські вантажні автомобілі було виключено з Е-черги для порожніх автомобілів, які повертаються з України до РП.
Борковський також зазначив, що організатори хочуть, аби польська сторона перестала видавати ліцензії для транспортних компаній з капіталом поза ЄС. Йдеться не лише про українців, але також турків, грузин, росіян, білорусів, які в Польщі реєструють багато компаній.
Тим часом Україна дипломатичною нотою звернулася до Польщі з проханням не допустити блокування польськими перевізниками спільного кордону. Зазначається, що таке блокування шкодитиме інтересам обох країн та негативно позначиться на торговельних відносинах.