Стійкі орієнтири Всеукраїнського наукового інституту селекції

5 Лютого 2018 г.

Статьи Агротехнологии Стійкі орієнтири Всеукраїнського наукового інституту селекції

Впродовж останніх років науковці ВНІС зуміли створити високоврожайні гібриди соняшнику стійкі до найпоширеніших гербіцидів

Для того, щоб зібрати хороший врожай, як мінімум, необхідно добряче попрацювати. Потрібно підібрати оптимальну технологію вирощування, добрива, засоби захисту рослин, придбати відповідну техніку… і врахувати ще мільйон інших важливих нюансів. Аби ці зусилля не виявилися марними слід взяти до уваги ще один ключовий фактор – якість посівного матеріалу. Причому не просто показники потенціалу врожайності, а набору ознак, які дають змогу рослинам протистояти якомога більшій кількості стресових чинників. Передусім мова йде про посухо- та холодостійкість, здатності протистояти різноманітним захворюванням та шкідникам, а також – про стійкість до хімічних препаратів, особливо до гербіцидів.

– Практично усі технології вирощування основних видів зернових та олійних культур ґрунтуються на широкому застосуванні гербіцидів. Це препарати на основі гліфосату імідазолінів, трибенуронметилу, тощо, які вносяться як до посіву так і посходово. Ясна річ, що, регулярне кількаразове внесення таких препаратів впродовж року пригнічує ріст сільськогосподарських культур. Зрештою, це відображається на врожайності, – детально пояснює керівник Всеукраїнського наукового інституту селекції Мирослав Парій.

Паралельно із розвитком «сільгоспхімії» в селекційній науці виокремився спеціалізований напрямок виділення таких сортових ознак рослин, які б дали змогу культурним рослинам протистояти різним видам гербіцидів, що вносяться для знищення бур’янів. Перші такі дослідження розпочалися ще понад півстоліття тому. Сьогодні в селекційній науці виділяють декілька основних напрямків створення нових сортів та гібридів, з метою вищої стійкості до впливу діючих речовин, що містяться в гербіцидах.

Найпростіший і найбільш трудомісткий процес водночас – це пошук рослин-природних мутантів, які характеризуються підвищеною стійкістю до гербіцидів. Також це бактеріологічне виділення мутацій, що з одного боку є швидшим процесом (в одній чашці Петрі міститься близько 1 млрд бактерій), однак є надзвичайно наукоємним.

– З самого початку роботи ВНІС ми орієнтувалися в тому числі на створення стійких до гербіцидів сортів та гібридів основних сільськогосподарських культур. На сьогодні вагомих успіхів досягнуто на усіх напрямках, зокрема, при створенні гібридів соняшнику та ріпаку, – продовжує Мирослав Парій.

– По суті, на нинішньому етапі розвитку селекційної науки слід вести мову не про створення нових сортів і гібридів у напрямку підвищення врожайності, а про так звану «селекцію ознак». Що мається на увазі? По основних культурах на сьогодні фактично досягнуто межі потенціалу врожайності. Підвищити цей показник можна лише шляхом непропорційного збільшення витрат – внесенням надвисоких норм мінеральних добрив, застосуванням зрошення, тощо. З іншого боку, навіть це не гарантує стабільності, враховуючи вплив стресових факторів, і в тому числі, пригнічувальної дії гербіцидів. Саме тому Всеукраїнський науковий інститут селекції при створенні нових сортів та гібридів значну увагу приділяє саме ретельному добору ознак, які сприяють зменшенню негативного впливу стресових факторів, – розповідає директор ВНІС Ярослав Парій.

Не секрет, що на вітчизняному ринку сьогодні на першому плані перебуває насіння зарубіжної селекції відомих світових брендів. Масове їх використання помножене на талановитий маркетинг призвело до того, що посівний матеріал вітчизняної селекції автоматично відводиться на другий план. Мовляв, можливості і рівень технологій тут і там є просто непорівнюваними…

– Це – міф, причому міф шкідливий з точку зору економічної безпеки насіннєвого ринку України. У агровиробника завжди повинен бути вибір, і чим ширший цей вибір, тим краще. Однак найбільш хибним є твердження про нібито «відставання» української селекції чи недосконалість наших технологій. Успіх нового сорту чи гібриду багато в чому залежить від людського фактора і організації селекційного процесу при його створенні, – пояснює Мирослав Парій.

– У Всеукраїнському науковому інституті селекції працює понад 100 фахівців. Ми використовуємо такі методи виведення нових гібридів із посиленими ознаками стійкості як класична селекція, методи редагування геному, біотехнологічні методи (суто для лабораторних умов) та метод ДНК-маркерів. Безпосередньо у лабораторіях у нас працює понад 30 фахівців. Площа селекційних розсадників ВНІС становить 50 га, а випробувальних полів – 150 га, – розповідає Ярослав Парій.

Існує досить поширена думка щодо того, що головною перевагою українських сортів та гібридів є їхня пристосованість до конкретних грунтово-кліматичних, так би мовити, рідних умов…

– Це ще один міф – «української» адаптивності не існує. Є вища чи нижча адаптивність гібридів того ж ріпаку до різних грунтово-кліматичних умов. Розумієте, якщо селективна робота проводиться на достойному рівні, то гібрид повинен однаково добре себе показувати за будь-яких умов: в степу, лісостепу чи гірській місцевості. Я вважаю, що головною конкурентною перевагою української селекції повинна бути висока якість насіннєвого матеріалу за відчутно нижчої ціни, – вважає Ярослав Парій.

Всеукраїнський науковий інститут селекції – компанія молода і амбітна, а отже, всі вільні кошти вкладає у розвиток, пропонуючи водночас якісний насіннєвий матеріал за принаймні удвічі нижчою ціною.

Найбільш масштабною є програма ВНІС зі створення стійких до гербіцидів сортів соняшнику.

– Соняшник – на сьогодні є нашою основною культурою. Популярність цієї культури в Україні зростає з кожним роком, однак таке стрімке розширення провокує загострення цілої низки проблем. Передусім, це недотримання сівозміни, що створює сприятливі умови для поширення вовчку, а разом з тим і накопичення проблем із шкідниками та захворюваннями. Цю проблему намагаються розв’язати за допомогою «хімії», що спричиняє появу нових, таких як підвищена фітотоксична дія на рослини. Саме тому при створені нових гібридів соняшнику ми звертаємо посилену увагу на підвищену стійкість проти гербіцидів, – наголошує Ярослав Парій.

Всеукраїнський науковий інститут селекції реалізує програму по соняшнику за двома напрямками: олійним та кондитерським соняшником. Втім, це далеко не все – не за горами реєстрація високоолеїнових із вмістом олеїнової кислоти в олії до 96%. Також українські науковці провадять роботу над стійкими до останніх рас вовчка гібридами, які наразі проходять випробування. В лінійці ВНІС знаходиться 11 гібридів соняшнику, переважно ранньостиглих, і що важливо – стійких до імідазолінонів та до трибенурон-метилу, який міститься, наприклад, в такому популярному препараті як Експрес.

Якою є фактична врожайність зареєстрованих гібридів Всеукраїнського наукового інституту селекції?

– Сьогодні можемо чітко говорити про отриманий врожай на рівні 4 т за 1 гектар у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Впродовж останніх років ми тісно співпрацюємо із кількома відомими українськими агрохолдингами, керівництво яких звернуло увагу на селекційні ознаки наших гібридів соняшнику і, звичайно ж на їх високу врожайність. Не останню роль тут зіграла і успішна реалізація програми із підвищення стійкості до гербіцидів, – резюмує Ярослав Парій.

 


"Вніс"

ТОВ «АПК ВНІС»
Клієнтська підтримка 0 800 302 032  (дзвінки в межах України безкоштовні)