Опубліковано:
Швейцарія виділила додатково 2,2 млн швейцарських франків (близько 88,5 млн гривень) на підтримку господарств з виробництва молока в семи областях. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
За підтримки Швейцарії в Україні реалізується друга фаза фінансованого Швейцарією проєкту гуманітарної допомоги. За результатами першої фази 296 господарств в Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях вже отримали необхідні для дотримання належної гігієни у виробництві молока засоби.
В другій фазі проекту допомога надається господарствам, які розташовані в таких областях: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська.
Метою проєкту є забезпечення продовольчої безпеки в цілому та зокрема через покращення доступу для населення України до якісних та безпечних молочних продуктів, що виробляються в Україні. До того ж, на фоні гострої проблеми з ліквідністю буде надано короткострокову підтримку у збереженні виробничого потенціалу молочного сектора в областях, що постраждали від бойових дій з початку повномасштабного вторгнення, опинилися в зоні катастрофи внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС та масштабного мінування сільськогосподарських угідь.
За підтримки Швейцарії виробники молока мають змогу отримати засоби для миття та дезінфекції доїльного обладнання, перед- та післядоїльної обробки вимені, серветки для гігієни вимені, рукавички, реактиви для виявлення прихованих форм маститів, дезінфектанти для тваринницьких приміщень тощо, що повною мірою задовольнить тримісячну потребу.
Зазначається, що закупівля товарів переважно здійснюватиметься безпосередньо в тих українських постачальників, які діяли на ринку і до війни, щоб не порушувати вибудовані взаємозв’язки з господарствами з виробництва молока, задля відновлення їхніх виробничих практик та технологій у відповідності з вимогами виробника доїльного обладнання.
Нагадаємо, що внаслідок повномасштабної агресії рф понад 300 тваринницьких ферм пошкоджено або зруйновано. По даним Мінагрополітики, внаслідок війни загинуло близько 7 тисяч голів великої рогатої худоби.
Азія підтримає ціни на українську пшеницю.
Українська пшениця все більше користується попитом з боку великих азійських країн – Бангладешу, Індонезії, Філіпін – які відчувають брак пропозиції. Активізація відвантаження зерна в одеських портах привертає увагу азіатських покупців і буде сприяти зростанню цін на українську пшеницю. Про це йшлося на брифінгу, організованого аналітичним центром сільгоспкооперативу «ПУСК» (ВАР).
“ Україна отримала врожай пшениці на рівні минулого року, але логістика не справляється. Проте останні декілька тижнів стабільно в одеські порти заходять великотонажні судна типу панамакс, і значний попит відчувається з боку азіатських покупців на базисі CIF. Йдеться про Бангладеш Філіпіни, Індонезію. Якщо дивитись на вартість пшениці, яку може запропонувати Україна, то ми сильно можемо виграти в конкурентній боротьбі.
Традиційно, починаючи з грудня, Австралія закривала потреби Азії у пшениці, але за останнім звітом USDA, австралійський врожай може знизитися до 25 млн тонн. Китай активно контрактує австралійську пшеницю, і Азії не вистачає пропозиції. Лише одна Індонезія має потребу у 10 млн тонн пшениці, є одним з найбільших покупців зернової. Проте Австралія охоче переходить на поставки до Китаю, бо це більш преміальний ринок”, – розповіли в аналітичному департаменті “ПУСК”.
За словами аналітиків, Азія переключається на поставки з Чорного моря, цікавиться в Румунії українською пшеницею, яку можна законтрактувати за ціною близько $285 за тонну. Проблемою є обмеження в логістиці, з одеських портів може виходити наразі близько 1 млн тонн зерна щомісячно.
Умовні ціни на пшеницю становлять $165-170 за тонну на умовах СРТ Дунайські порти, $218-225 DAP Румунія, $145-150 СРТ Одеса за 2-3 класс.
“Минулого тижня одеські порти активізували торгівлю, цінники починають зрівнюватися з дунайськими портами. Попит наростає, і він буде штовхати ціни вгору, можна очікувати щотижневого зростання цін на пшеницю на рівні 3-5 $/т”, – додають у “ПУСК”.
Нагадаємо, що на ринку фрахту у дунайських портах останнім часом спостерігається тенденція до зниження вартості. Експорт через Дунайські порти з часу повномасштабного вторгнення зріс з 40 тис. т до 4 млн т на місяць. Експерти говорять про можливість наростити обсяги поставок зерна з України через Дунай на рівні 30-35 млн т на рік.
Осіння посівна в Україні та ЄС проходить успішно.
Станом на середину жовтня українські аграрії посіяли майже 4,5 млн га озимих культур. Загалом сівбу озимих зернових проведено на площі 3 343 тис. га, з яких пшениці посіяно 3 018 тис. га, ячменю — 260 тис. га, жита — 63 тис. га. Про це інофрмує профільне Міністерство.
За попередній тиждень приріст посіву озимих зернових становить 760 тис. га. У лідерах аграрії Волині – вони вже засіяли 97% від прогнозованих площ.
Сівба озимого ріпаку завершується, вже посіяно 1 124 тис. га. За попередній тиждень ріпаку посіяно 13,4 тис. га.
Раніше повідомлялося, що тепла погода допомогла фермерам Євросоюзу успішно провести осінню посівну компанію. Очікується, що площі, відведені під пшеницю та озимий ячмінь, будуть такими ж, як цього року, але ріпаку, можливо, трохи менше.
Однак посушливі умови залишаються ризиком для сівби та розвитку рослин, особливо в Іспанії, Румунії та Болгарії. Водночас нові вимоги до біорізноманіття для отримання субсидій ЄС також можуть вплинути на рішення фермерів щодо вирощування культур.
В Європі голосують за надання Україні 50 мільярдів євро.
Європарламент підтримав ініціативу Єврокомісії щодо створення Фонду допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Європарламенту.
За відповідну пропозицію віддали 512 голосів “за”, ще 45 депутатів проголосували “проти”, 63 утрималися. Далі за процедурою для ухвалення остаточного рішення повинні розпочатися переговори парламенту з країнами-членами ЄС. Це відбудеться, щойно Рада ЄС узгодить спільну позицію.
Йдеться про новий інструмент Ukraine Facility, на який закладають 50 млрд євро на 2024-2027 роки у вигляді грантів та позик на підтримку відновлення, відбудови та модернізації України.
Одна з ключових вимог євродепутатів – використання заморожених російських активів для відбудови України. Також Європарламент наполягає на боротьбі з шахрайством, корупцією, конфліктом інтересів і порушеннями під час використання коштів ЄС в Україні. Зокрема, українські компанії, що пов’язані з олігархами, не повинні мати доступу до виділених коштів.
Крім того, в проєкт внесли деякі зміни для більшої прозорості. Так, передбачається створення окремого сайту про кошти, виділені Україні на конкретні цілі, та кроки, які зі свого боку здійснила Україна, щоб отримати допомогу. Євродепутати хочуть, щоби внески від третіх країн і міжнародних установ також публікувалися.
Програма для України на 50 млрд євро є частиною перегляду довгострокового бюджету ЄС у зв’язку з низкою кризових подій, що сталися після 2021 року.