Опубліковано:
Середній та малий агробізнес виробляє сумарно понад 70% валового внутрішнього продукту (ВВП) в агросекторі, ця категорія підприємств потребує найбільшої підтримки. Про це заявив очільник ВАР Андрій Дикун під час виступу на Форумі на тему «Трансформація продовольчих систем в Україні», організованому 17-18 жовтня проєктом «Німецько-український агрополітичний діалог».
“Невірною є думка, що в Україні ефективні лише великі аграрні холдинги та малоефективний середній аграрний бізнес. Наприклад, практично всі великі агрохолдинги в Україні давно ліквідували молочне скотарство. Сьогодні молочні ферми, а це додана вартість та ефективність, залишилися саме у середнього та малого агробізнесу. Середній бізнес виробляє 65% аграрного ВВП, 25% виробляє великий аграрний бізнес, і 10% – дрібний агробізнес, а взагалі частка агробізнесу у ВВП України становить 17%”, – зазначив Андрій Дикун.
Він також наголосив, що за підрахунками експертів прямі збитки агросектору на кінець 2023 року становитимуть понад 3 млрд доларів.
“Наразі виживання аграрних підприємств – питання номер один для нашої держави. Ми можемо багато говорити про відновлення та про те, як будемо інтегруватися після Перемоги, але зараз у нас лише одна стратегія – вижити. Сподіваюся, представники міжнародних та європейських державних органів, недержавних організацій та професійних об’єднань в сфері аграрної політики та сільського розвитку, зрозуміють, що український агросектор як ніколи потребує підтримки, адже це пряма допомога економіці України та наша спільна перемога”, – додав очільник ВАР.
Раніше повідомлялося, що з початку року за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» 9 тис підприємств профінансовано на 34,8 млрд гривень. Загалом 11,6 тисяч українських агропідприємств одержали 60,1 млрд гривень банківських кредитів на розвиток господарств.
Відновлення податкових перевірок – удар по бізнесу під час війни.
УКАБ звернувся до депутатів з проханням не підтримувати проєкт Закону №10016-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», а натомість зважено та послідовно підійти до питання скасування мораторію на проведення податкових перевірок у воєнний час.
16 жовтня на веб-сайті Верховної Ради України було зареєстровано проєкт Закону №10016-д, який розширює перелік проведення документальних планових податкових перевірок з 1 листопада, хоч такі перевірки й були заборонені до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Вже 17 жовтня законопроєкт було прийнято у першому читанні.
Водночас, лише нещодавно ВРУ було прийнято Закон №3219-IX, відповідно до якого з 1 серпня 2023 року відмінено 2% ФОП та частково повернуті податкові перевірки.
Як зазначали ініціатори Закону України №3219-IX, він був розроблений на виконання Україною зобов’язань в межах Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року. Наразі в пояснювальній записці до законопроєкту №10016-д також зазначено, що його розроблено на виконання Україною зобов’язань щодо Меморандуму. УКАБ розуміє важливість та необхідність продовження та поглиблення співпраці з МВФ, проте не підтримує непослідовність та невизначеність у діях народних депутатів, адже Закон України №3219-IХ вже мав врегулювати питання виконання Меморандуму.
Крім цього, УКАБ вже багато разів висловлював позицію, що скасування податкових пільг, які було запроваджено під час воєнного стану, до його припинення вкрай негативно вплине на бізнес середовище.
Нагадаємо, що Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №10016-д про відновлення податкових перевірок з 1 листопада. За відповідне рішення віддали голоси 237 нардепів.
“Згідно тексту, розширюється перелік проведення документальних планових податкових перевірок з 1 листопада. Але дата скоріш за все буде ще змінена”, – повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.
ООН підрахувала катастрофічні збитки від підриву Каховської ГЕС.
Підрив греблі Каховської гідроелектростанції, який росіяни здійснили в червні 2023 року, завдав Україні збитків на майже 14 мільярдів доларів. Така цифра наводиться у звіті уряду України та Організації Об’єднаних Націй. Про це інформує Громадське.
Початкова оцінка загальних потреб у відновленні та відбудові становить 5,04 млрд доларів. Очікується, що це число зростатиме після більш детальної оцінки. На відновлення в короткостроковій перспективі протягом 2023–2024 років необхідно 1,82 млрд доларів.
За даними уряду та ООН, підрив греблі ГЕС затопив 620 км² території в чотирьох областях — Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій. Це безпосередньо вплинуло на 100 тисяч мешканців. Також це завдало значної шкоди навколишньому середовищу, житлу, інфраструктурі та культурним об’єктам.
Крім того, у регіонах порушилося енергопостачання, постачання питної води, зрошення сільськогосподарських угідь та робота річкового транспорту.
У звіті вказують, що пряма шкода, завдана інфраструктурі та активам, склала 2,79 млрд доларів, а розмір збитків перевищує 11 млрд доларів. Найбільшою проблемою внаслідок підриву український уряд та ООН назвали тривалий вплив на довкілля. А от найбільші прямі пошкодження інфраструктури та активів зафіксували в енергетичному й житловому секторах.
Раніше повідомлялося, що на відбудову Каховської ГЕС знадобиться щонайменше пʼять років і близько $1 млрд. Про це заявив керівник держкомпанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота: «Якщо працювати 24/7, на це піде п’ять років. І ми будемо це робити».
Транзит через сусідів-членів ЄС впав у декілька разів.
Україна у 3-4 рази зменшила обсяги перевезень аграрної продукції транзитом через території сусідніх країн-членів ЄС. Про це заявив член комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук на прес-конференції у Медіацентрі Україна-Укрінформ.
“Відбуваються транзитні поставки через країни, які є нашими сусідами і які блокували поставки. Вони не в такому обсязі, як колись, тому що багато часу займають перевірки на митниці, якщо везти автомобілями. Вагони також довго перевіряють. Транзитний експорт через західні кордони в 3-4 рази менший, ніж міг би бути”, – сказав парламентар.
Соломчук також нагадав, що Україна досі не відновила експорту пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку на внутрішні ринки п’яти країн – членів Європейського Союзу, який був заборонений Єврокомісією до 15 вересня 2023 року.
Водночас віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що найбільш перспективними, як для транзиту агропродукції, так і для розбудови інфраструктури є напрямки Румунії та Молдови.
“Молдова і Румунія відчули, що вони можуть заробляти на транзиті, для них це є додатковий заробіток і ми їм не конкуренти”, – зазначив посадовець.