Опубліковано:
Прогнозується, що посівні площі в цьому році впадуть на 7 млн га порівняно із довоєнним показником – 29 млн га. Також аграрії масово відмовляються від кукурудзи. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
Такі очікування озвучив директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак під час дискусійної панелі в Медіацентрі Україна — Укрінформ. За його словами, через війну суттєво змінюється структура посівних площ та обсяги посівів. А зменшення кількості внесення добрив негативно вплине на показники валового збору врожаю.
«Для внутрішнього споживання, звісно, за всіма групами продовольства ми будемо забезпечені. Але очікується зміна експортного потенціалу. Зокрема, буде посіяно значно менше кукурудзи, тоді як це одна з основних зернових культур, які йшла на експорт», — зазначив Ігор Віштак.
Урядовець підкреслив, що держава зосередиться на підтримці малих аграріїв. І зараз йде робота над продовженням програми з виплати дотацій і субсидій на гектар оброблюваних земель і на голову ВРХ. Відзначено, що саме невеликі аграрії здебільшого займаються овочівництвом, дефіцит якого ми наразі спостерігаємо на внутрішньому ринку.
Крім того, Уряд запланував понад 16 млрд грн у бюджеті для кредитної програми, з яких 9,6 млрд грн мають бути спрямовані агровиробникам. По словам Ігора Віштака, це дозволить частково пролонгувати кредити, які бралися в минулому році, а також давати нові кредити під посівну.
Також під час дискусії були проаналізовані проблеми вітчизняного експорту та ризики зменшення пропозиції на світовому ринку українських зернових та олійних культур. Експерти УКАБ наголошують, що попит на українське зерно, олійні культури та продукти переробки залишається досить високим з боку іноземних покупців. А головна проблема в тому, що всі ризики та логістичні труднощі покриваються нижчою закупівельною ціною від фермера.
Тому ключова проблема весняної посівної-2023 – це брак фінансових ресурсів на забезпечення господарської діяльності. Загалом серед визначальних проблем для українських аграріїв аналітики УКАБ назвали низькі внутрішні ціни, здорожчання ресурсів, високу вартість доробки та зберігання зерна