
Опубліковано:
Польські перевізники погрожують перекрити всі пункти пропуску на кордоні з Україною через посилення конкуренції на тлі лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. Про це йдеться у повідомленні Graintrade.
Першу акцію, яка триватиме два місяці, планується розпочати вже 3 листопада поблизу пункту пропуску Корчова. Але якщо раніше польські перевізники блокували лише один прикордонний перехід, то зараз вони обіцяють перекрити всі пункти виїзду з України.
Вимоги акцій протесту наступні:
відновити систему дозволів для перевізників з України;
посилити вимоги правил перевезень за ЄКМТ для іноземних перевізників;
заборонити реєстрацію у Польщі компаній, фінанси яких знаходяться за межами ЄС;
створити в Є-черзі окрему чергу для авто з номерами ЄС;
на всіх переходах створити окрему чергу для порожніх фур;
надати доступ до системи “Шлях”.
Повідомляється, що у докризовий період за добу польські фітосанітарні та ветеринарні служби приймали близько 80 вантажівок на добу. Тепер середній показник становить 12-25 вантажівок на добу. Українські експерти попереджають, що, що дана ситуація може мати катастрофічні наслідки для українських аграріїв, оскільки це посилює логістичні труднощі при вивозі зерна на експорт.
Тим часом Україна направила Польщі офіційну ноту через наміри польських перевізників розпочати страйк на українсько-польському кордоні.
Про це повідомив посол України в Польщі Василь Зварич на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Він назвав обмеження руху товарів через кордон щонайменше недоречними в умовах повномасштабної війни, а також додав, що українська сторона підтримує зв’язок з польською владою.
Європа скоротить застосування пестицидів на 50-65%.
В Євросоюзі планують різке скорочення використання хімічних ЗЗР. Також йдеться про заходи щодо забезпечення відповідності імпорту стандартам, еквівалентним ЄС. Таке рішення ухвалив Комітет з навколишнього середовища Європарламенту.
Євродепутати наполягають, що до 2030 року ЄС повинен скоротити використання та ризик хімічних засобів захисту рослин принаймні на 50%, а використання так званих «більш небезпечних продуктів» на 65% порівняно із середнім показником 2013-2017 років. Комісія запропонувала ціль у 50% для обох на основі середнього показника за 2015-2017 роки.
Депутати Європарламенту хочуть, щоб кожна країна-член ухвалила національні цілі та стратегії, засновані на кількості речовин, що продаються за рік, їхньому рівні небезпеки та розмірі сільськогосподарської території. Потім Комісія перевірить, чи повинні національні цілі бути більш амбітними для досягнення цілей ЄС до 2030 року.
Для того, щоб максимізувати вплив національних стратегій, країни-члени також повинні мати правила щодо конкретних культур принаймні для тих п’яти культур, для яких скорочення використання хімічних пестицидів матиме найбільший вплив.
Євродепутати підкреслюють, що країни ЄС повинні забезпечити використання хімічних пестицидів лише в крайньому випадку, наприклад, в інтегрованій боротьбі зі шкідниками.
Також до грудня 2025 року Комісія повинна вивчити відмінності у використанні пестицидів на імпортованих сільськогосподарських та агропродовольчих продуктах порівняно з продукцією ЄС. І, в разі необхідності, запропонувати заходи для забезпечення відповідності імпорту стандартам, еквівалентним ЄС.
Водночас зазначається, що зміни, внесені новими правилами, будуть поступовими, щоб мінімізувати будь-який вплив на продовольчу безпеку.
Нагадаємо, що в Україні з вересня 2023 року введені нові умови, за якими підприємства, установи та організації зможуть випробовувати пестициди та агрохімікати на державному рівні.
Відтепер державні випробування пестицидів і агрохімікатів, затверджує Кабінет Міністрів України. В Уряді зазначили, що на український ринок мають потрапляти безпечні для людей та довкілля якісні та належним чином досліджені препарати.