Опубліковано:
Польська державна агропродовольча інвестиційна компанія RSSI підписала угоду про реалізацію проекту з будівництва зернового терміналу. Про це інформують на сайті УЗА.
На тлі українського позову щодо зернового ембарго Польща має намір побудувати перший зерновий термінал, який буде використовуватися, в тому числі для поліпшення транзиту зерна з України.
Таку заяву зробив міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телус, зазначивши, що порт буде побудований в Гданську.
Водночас повідомляється, що транзит до портів Рені та Джурджулешти – основний маршрут перевезень українських зернових, який має великий потенціал. Україні важлива підтримка Молдови і Румунії у вирішенні питання експорту агропродукції, є плани суттєво збільшити транзит. Про це на форумі сприяння торгівлі «Підтримка українського експорту через «Шляхи солідарності» заявив міністр агрополітики Микола Сольський.
Україну може чекати хвиля банкрутств у агросекторі.
Через війну для українських аграріїв суттєво здорожчала експортна логістика, а ціни на агропродукцію, навпаки, знизились. У аграріїв вичерпуються обігові кошти. Про це в ефірі “7 каналу” заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.
За його словами, є нагальна потреба законодавчих змін у сфері фінансування аграріїв. “Логістичні маршрути сьогодні є надто дорогими. Подекуди транспортування агропродукції забирає 50% її вартості. Також ціна всередині країни на зернові є нижчою за собівартість. Навіть по соняшнику ціна є збитковою. Хоча багато аграріїв зробили ставку на посів олійних культур з надією вийти на собівартість. З кожним місяцем аграріям стає складніше”, – наголосив Денис Марчук.
Виходом із ситуації могло б стати збільшення ліміту позики за програмою кредитування “5-7-9” та зміни до закону про аграрні розписки. Це б дало можливість аграріям залучити кошти в роботу, виростити продукцію, реалізувати її та сплатити кредити, відсотки за ними і залучити для держави валютну виручку.
“Сьогодні ВАР багато уваги приділяє можливостям залучення додаткового фінансування в агросектор. Програма кредитування “5-7-9” є дієвою, але вона обмежена лімітом у 90 млн грн. Цей ліміт багато хто з агровиробників вже вичерпав. Тому сьогодні важливо передбачити в бюджеті на 2024 рік підняття ліміту до 130-140 млн грн. Також одним з важливих інструментів залучення коштів могло б стати прийняття законопроєкту 9352 “Про аграрні розписки”. Нововведення дозволять аграріям залучати кошти за цим фінансовим інструментом під гарантії права користування орендованою землею. У свою чергу, це зробить аграрні розписки привабливими для кредиторів”, – зауважив Денис Марчук та додав, що без стабільних експортних маршрутів та фінансування ми побачимо хвилю закриття фермерських господарств.
Раніше повідомлялося, з початку року 11,5 тисяч українських агропідприємств одержали 59,3 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток господарств. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 8,9 тис підприємств профінансовано на 34,2 мільярдів гривень.
Ціни на соняшник та кукурудзу активізують продажі сої.
Світові ціни на сою падають в очікуванні нового звіту USDA, але в Україні вони залишаються стабільними. Про це йдеться у повідомленні Graintrade.
Листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго впали на 1,6% до 460 $/т (-7,8% за місяць, -8,6% за рік) на тлі сприятливої для збирання погоди у США. Також на ціни на сою тисне активний експорт сої з Бразилії та прогнози збільшення урожаю в новому сезоні.
В Україні закупівельні ціни на сою з гмо залишаються на рівні 13000-13500 грн/т з доставкою на завод та 350-355$/т з доставкою в порти Дунаю. Аграрії стримують продажі в очікуванні зростання цін, як це сталося торік.
Водночас ціни попиту на сою з гмо з доставкою до Румунії знизилися на 10 $/т до 380-390 $/т, а на сою без гмо з доставкою до Угорщини або Італії – до 380-410 €/т.
Аналітики прогнозують, що чергове падіння цін на соняшник змусить аграріїв активізувати продажі сої, оскільки ціни на кукурудзу зараз також значно нижчі, ніж були торік.
Нагадаємо, що після початку блокування українських портів українські компанії нарощують поставки сої альтернативними шляхами — через Дунайські порти та через західні кордони. Нова логістика складніша і дорожча ніж традиційна, але на експорт сої це має менший вплив порівняно із зерновими культурами.
Названі основні очікування українського аграрного бізнесу від ЄС.
Уряд України визначив сільське господарство ключовою галуззю, яка має зробити значний внесок у відновлення країни. Для повного розвитку потенціалу української аграрної промисловості знадобиться широка міжнародна співпраця.
Про це йшлося під час першої міжнародної аграрної конференції «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства», яку в Брюсселі провели асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та корпорація AGCO.
На заході були розглянуті пріоритети фінансування та довгострокові проєкти розвитку українського сільського господарства, а також післявоєнна економічна відбудова та майбутні напрямки інтеграції до ЄС.
Генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса окреслив негайні кроки, які потрібно реалізовувати аграріям України вже сьогодні.
«По-перше, ми маємо пріоритезувати зусилля щодо мінімізації втрат, завданих війною. По-друге, необхідно запровадити програму цільової фінансової допомоги сільгосппідприємствам та агробізнесу України за підтримки фінансових установ. По-третє, варто інвестувати в заходи безпеки для сільськогосподарських активів та інфраструктури в регіонах, які постраждали від війни, щоб зменшити ризик подальших втрат через нестабільність», – зазначив очільник ІМК.
Під час панельної дискусії, присвяченій темі залучення коштів, були озвучені ініціативи та зобов’язання щодо фінансування.
«Нам потрібне оновлене відчуття терміновості та спрощені процедури, щоб зрозуміти, як ці гроші надходять на рівень аграріїв. Розподіл ризиків і більш доступні умови кредитування вимагають більшої координації між міжнародними фінансовими установами та місцевими банками», — підсумувала генеральний директор AGCO Finance Анна Наплоха.
Раніше повідомлялося, що в Україні пропонують створити спеціальний фонд для закупівлі зерна в аграріїв.
«Враховуючи величезні ризики, вважаю за необхідне не збільшувати програми з кредитування, залишивши на існуючому рівні, а створити спецфонд «Зерно України», під який здійснити випуск ОВДП та за фіксованою ціною викупити в аграріїв близько 10 млн т урожаю з подальшим відповідальним зберіганням на приватних сертифікованих елеваторах та страхуванням на випадки військового ураження за програмою, яку реалізовує Міністерство економіки, з можливістю дострокового викупу даної продукції з урахуванням вартості зберігання», — таку думку висловив член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.