
Опубліковано:
Президентом України був підписаний Закон №3339-IX, який запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції. УКАБ аналізує основні нововведення, що чекають аграріїв.
Відповідно до закону в Україні мають з’явитися дієві інструменти контролю в сфері ГМО:
- розмежовуються повноваження органів державної влади у сфері поводження з ГМО;
- удосконалюється система оцінювання ризиків ГМО та запроваджуються європейські механізми державної реєстрації ГМО;
- уточнюються вимоги до маркування ГМ-продукції та запроваджуються правила щодо її простежуваності;
- посилюється державний контроль у сфері поводження з ГМО.
Виробники, які планують займатися виробництвом/вирощуванням ГМО, до початку вирощування генетично модифікованих рослин повинні повідомити про намір здійснювати таку діяльність Мінагрополітики, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції.
Запроваджується європейська процедура оцінювання ризиків ГМО, з’явиться відкритий перелік суб’єктів, залучених до сфери ГМО, та реєстр полів. Передбачені значні штрафи за обіг нелегального ГМО.
Закон набирає чинності через 3 роки – з 16.09.2026 року. За цей час має сформуватися система підзаконних нормативних актів, яка забезпечить комплексне виконання норм Закону.
Також з моменту набуття Україною статусу держави – члена ЄС, одразу скасують усі реєстрації сортів ГМО, які відсутні у європейських реєстрах. Відомості, що містяться у Державному реєстрі ГМО, втрачають статус офіційної інформації. Заявки, які подані на державну реєстрацію, щодо яких не прийнято рішення про внесення до Державного реєстру ГМО, повертаються заявнику без розгляду.
Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом забороняються:
дослідження та випробування генетично модифікованої кукурудзи у відкритій системі, її державна реєстрація, розміщення на ринку та ввезення, крім науково-дослідних цілей за наявності відповідного дозволу;
вирощування протягом 5 років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань у відкритій системі за наявності відповідного дозволу.
Функціонування такої системи має викорінити нелегальний обіг ГМО й зробити цю сферу прозорою і зрозумілою не тільки виробнику, а й кінцевому споживачу.
Раніше повідомлялося, що з набуттям чинності закону, який впроваджує нові правила обігу генетично модифікованих організмів (ГМО), елеваторам доведеться значно збільшити витрати на тести кожної партії зерна на ГМО та понести додаткові розходи в сотні тисяч доларів.
Елеватор з пропускною спроможністю 240 тис. т витратить $120 тис на експрес-смужки для перевірки кожної партії зерна, що надходить за сезон, пояснив радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик.