Опубліковано:
Основні виклики для транспортного бізнесу змінилися в порівнянні з минулим роком. Такими є висновки галузевого дослідження Інфраструктурний індекс 2023, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з партнерами.
Зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства – ТОП-3 виклики транспортного бізнесу у 2023 році. Окрім згаданих факторів, респонденти віднесли черги на прикордонних переходах та обмеження українського експорту країнами-сусідами ЄС до найбільших викликів воєнного часу.
Нагадаємо, минулого року найбільшими викликами компанії називали зміну логістики через блокаду портів, зменшення попиту на товари чи послуги та проблеми з енергопостачанням.
Більшість опитаних, а саме 84% компаній готові відновити логістику через морські шляхи після деблокади портів, при чому більшість готові зробити це в найкоротші терміни. Водночас 29% говорять, що для цього потрібне буде залучення додаткового фінансування, в тому числі державної підтримки. Зокрема, йдеться про необхідність фінансування відновлення пошкодженої портової та залізничної інфраструктури.
Найбільш актуальними інвестиційними проєктами в Європі та Україні для ринку логістики другий рік поспіль респонденти назвали розвиток автомобільних шляхів, що з’єднують Україну та ЄС (з цим погоджуються 66% респондентів), розбудову євроколії на території України (62% респондентів), будівництво в Україні стратегічних універсальних транспортних хабів (61%).
За минулий рік з 79% до 70% скоротилась кількість респондентів, що вважають за необхідне розвивати мережу стратегічних універсальних транспортних хабів у західних регіонах України, які можуть виступати у якості резерву потужностей. Водночас 26% вважають, що це будуть зайві інвестиції після відновлення судноплавства в Чорному морі.
Аналогічно, з 76% до 61% скоротилась кількість тих, хто вважає за доцільне розвивати проєкти з розвитку транспортної інфраструктури (морські термінали, залізниця) європейських країн-сусідів за рахунок українських інвестицій. Наразі 36% вважають, що така інфраструктура буде зайвою і неокупною після відкриття портів.
Ми поцікавились у компаній, чи вважають вони за доцільне приватизацію портових терміналів у воєнний час. Майже половина опитаних, а саме 46% вважають її доцільною. З них 53% вважають, що варто збільшити кількість існуючих наразі об’єктів приватизації за рахунок інших портових активів. Найбільш ефективним підходом до приватизації портових активів 52% респондентів назвали пооб’єктну (потермінальну) приватизацію, в рамках якої окремі термінали порту можуть виступати окремими об’єктами приватизації.
Пріоритетними напрямами розвитку в сфері дорожнього господарства фахівці називають збільшення пропускної спроможності автомобільних пунктів пропуску на кордоні (так вважають 78% респондентів), розвиток автомобільних доріг в рамках проекту Транс-європейської транспортної мережі TEN-T (73%) та впровадження міжнародних стандартів у будівництві доріг – FIDIC, незалежні інженери, тощо (46%).
Для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку бізнесу, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів, а також будівництві і модернізації колій в напрямку кордону з ЄС та дунайських портів.
Раніше повідомлялося, що відновлення експорту через Чорноморські порти зменшує товаропотік через порти Дунаю. Станом на 15.11 загальний експорт через Дунайські порти становив 916 тис. тонн, а через Чорноморські порти – 1.226 млн тонн.
Тим часом світовий ринок очікує підтвердження того, що Україна відновила експортну активність великогабаритними судами і яка частина товаропотоку з України залишиться для європейської логістики суходолом. Ставки фрахту суходолом залізничним та автомобільним транспортом по Європі вже почали знижуватися.