Опубліковано:
За 8 місяців 2023 року імпорт молочних продуктів зменшився на 12% проти минулого року та складає 38,05 тис. т. Об’єми поставок значно скоротилися навіть порівняно з довоєнними показниками – за аналогічний період 2021 року імпорт був більшим на 73,6% (66,8 тис. т).
Найбільшими постачальниками молочних продуктів в Україну є країни ЄС – Нідерланди, Польща, Франція, Німеччина, Італія.
Структура торгівлі змінилася так (порівняння даних за 8 місяців 2023/2022):
Молоко та вершки незгущені – 3,5 тис. тонн, ↓ -54%;
Молоко та вершки згущені – 799 тис тонн, ↓ -14%;
Маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір – 5,94 тонн, ↓ -8%;
Молочна сироватка – 4,9 тис. тонн, ↑ +67%;
Масло вершкове – 1,7 тис. тонн, ↓ -31%;
Сири всіх видів – 21 тис. тонн, ↓ -10%;
Морозиво – 1,13 тис. тонн, ↑ +43%;
Скорочення імпорту обґрунтовується декількома причинами: зменшення споживання за рахунок переміщення населення за кордон (за рахунок війни); поступове відновлення вітчизняної молочної галузі на підприємствах.
“Хоч за 8 місяців обсяг виробництва молока складає 5 млн тонн, що лише на 5,6% менше, ніж торік, однак здебільшого зменшення відбувається за рахунок господарств населення, в яких спостерігається надоїв на 12% менше (3,14 млн тонн), переважно через скорочення поголів’я дійних корів (-9,1%)”, – розповідає Максим Гопка, аналітик УКАБ.
Водночас, підприємницький напрямок виробництва вже вийшов на довоєнний рівень та становить 1,88 млн тонн (1,85 у 2021 р.), що на 7,6% більше, ніж у 2022 році. Проте, для того, щоб збільшувати поголів’я та виробництво молока, галузь потребує фінансових інвестицій та додаткових програм, щоб швидше інтегруватися в європейський ринок.
За словами експерта, сальдо торговельного балансу молочних продуктів залишається й надалі без змін. Експорт молочних продуктів за 8 місяців складає 70,2 тис. т, що на 9,7% більше, ніж торік. Однак, вартісний показник скоротився на 6,5% та становить 153,7 млн дол. Причиною зниження вартісних надходжень є низький світовий попит на молочні продукти, що створює ціновий тиск. Раніше повідомлялося, що з початку осені внутрішні продажі свіжих молокопродуктів, сирів та вершкового масла зросли. Як зазначали аналітики,низка компаній збільшила продажі за рахунок акційних активностей. Не факт, що це збільшення буде тривалим, адже платоспроможність українських покупців залишається низькою.
Згідно із заявами Уряду, економіка країни зростає швидше, ніж прогнозувалося: поточного року ВВП зросте на 4%, інфляція в серпні знизилася до 8,6%, безробіття до 19%, а НБУ знову знизив облікову ставку на 2% до 20%.
Проте, як би швидко економіка не відновлювалася, продажі молокопродуктів до передвоєнного рівня можуть зрости тільки коли абсолютна більшість українців повернеться з закордону.
Фермери отримають міндобрива від США та Кореї на 200 тисяч га
Декілька тисяч фермерів з усіх регіонів України отримають мінеральні добрива, які були придбані завдяки Уряду США та Уряду Республіки Корея. Перші аграрії з Київщини вже отримали добрива для внесення на озимі культури. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
Під час першої передачі допомоги Міністр агрополітики Микола Сольський наголосив на важливості підтримки США у багатьох питаннях, які впливають на роботу і виживання українського агросектору.
“Сьогодні ми роздаємо міндобрива для найменших фермерів. Для тих, хто має декілька гектар в обробітку, але багато переживань і проблем. Це відчутна допомога. Важливим фактором цієї програми також є реєстрація малих фермерських господарств в ДАР, для отримання цієї допомоги. Тепер вони зможуть брати участь і в інших програмах допомоги”, – наголосив Міністр агрополітики.
Микола Сольський також подякував Уряду США та особисто пані послу Бріджит Бінк за допомогу аграрному сектору України. А також Уряду та народу Кореї за підтримку.
Загалом, завдяки Урядам США та Республіки Корея придбано 12 тисяч тонн мінеральних добрив. Цього обсягу вистачить для внесення на площі майже 200 тисяч гектарів. Мінеральні добрива отримають більше 10 тисяч фермерів через програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Це майже 70% від загальної кількості невеликих фермерів, які зареєструвались на програму в Державному аграрному реєстрі до 15 серпня 2023 року, і обробляють до 500 гектарів та вирощують олійні і зернові культури.
Раніше повідомлялося, що початку року 11,1 тисяч українських агропідприємств одержали 56,2 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток господарств. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» 8,6 тис підприємств профінансовано на 33,3 мільярдів гривень.
Посуха заважає озимині, але йде на користь урожаю кукурудзи.
В Україні спостерігається посуха, через яку вже частково втрачені осінні посіви озимих. Проте тривала відсутність опадів сприяє активному темпу збиральної кампанії та високим показникам якості зерна кукурудзи. Про це йшлося під час брифінгу сільгоспкооперативу «ПУСК» (ВАР).
“Прогнозна модель не показує опадів в Україні у найближчий час. Тому вологість зерна кукурудзи залишиться низькою, в середньому 17-20%, в той час як минулого сезону показник становив 30-35%. Це буде сприяти зниженню собівартості зерна кукурудзи, оскільки для зібраного врожаю буде достатньо одного циклу сушки. На початку жовтня аграрії активізують збирання кукурудзи, бо закінчать жнива соняшника та сої”, – розповіли у “ПУСК”.
Обстріли портів Одеси та Дунаю гальмують експорт кукурудзи. Українська зернова користується попитом з боку Китаю, виключно на базисі СIF, з поставкою у жовтні-грудні за умовною ціною 250$/т.
Наразі по всім базисам щотижня цінники на українську кукурудзу втрачають 3-5$/т. Пропозиція зернової висока, але логістичні проблеми є і надалі будуть чинником падіння цін на кукурудзу, особливо під час розгортання збиральної кампанії.
Раніше повідомлялося, що експорт української кукурудзи станом на 27 вересня 2023/2024 МР становив 2 млн 599 тис. тонн, що на 1 млн 889 тис. тонн або у 1,7 разів менше, ніж торік.
Експерти зазначають, що для повної реалізації експортного потенціалу необхідно щомісячно поставляти 5,2-5,5 млн т зернових та олійних культур, а також продуктів їх переробки.
Експертна думка: Україні зернова угода більше не потрібна
Головний торговий представник ООН Ребека Грінспан виразила бажання відновити зернову угоду, проте експерти вважають, що Україні вже не потрібна така угода. Про це інформує Graintrade.
Щодо ініціативи України створити транспортний коридор для експорту зерна, Ребека Грінспан вважає це позитивним кроком для глобальної продовольчої безпеки. Проте вона також зауважила, що існують високі ризики в цьому питанні.
Водночас Лондонський Lloyd’s веде переговори щодо надання страхового покриття для поставок українського зерна, якщо буде досягнута нова угода щодо Чорноморського коридору.
Україна намагається встановити тимчасовий транспортний коридор для експорту зерна оскільки Росія заблокувала деякі українські порти. Тим не менше, успішні військові операції та використання Україною зброї змінили ситуацію – і кораблі вже почали покидати українські порти без угоди з російською стороною. Це свідчить про зміну балансу сил у регіоні та можливість для України вільно торгувати зі світом.
Отже, хоча ООН виражає бажання відновити зернову угоду, деякі експерти вважають, що Україні вже не потрібна така угода, і вона може встановити нові транспортні коридори для експорту зерна.
Аналітик Йорук Ішик правильно вказав на зміни в геополітичній та військово-морській ситуації в регіоні після успішних військових операцій та ефективного використання Україною зброї. Ці зміни дійсно вплинули на баланс сил між Росією і Україною.
Факт того, що Україна може ефективно експортувати зерно без угоди з російською стороною, свідчить про здатність України управляти своїми портами та забезпечувати безпеку морських перевезень. Це дійсно важливий крок, оскільки це дає більше самостійності в торговельних операціях та зменшує залежність від інших країн.
Інтернаціональний характер суден, які вже успішно покинули українські порти, та їх належність міжнародним банкам та великим країнам, дійсно робить їх менш вразливими перед російськими атаками.
З цими змінами Україна має можливість вільно торгувати зі світом та повернути вільне судноплавство в своїх портах.
Також повідомляється, що після російських атак на Рені та Ізмаїл Єврокомісія збільшить обсяги використання всіх транспортних модулів для транспортування українського збіжжя на зовнішні ринки. Вони включають залізницю, річковий та автомобільний транспорт для повного використання потенціалу Дунайського транспортного вузла.