Опубліковано:
Потрібно відновити залізничний транзит з півночі Молдови до порту Рені окрім вже запущеного прикордонного залізничного переходу Березине-Басарабяска, а також уніфікувати тарифи молдовської залізниці з українськими. Такі кроки запропонував виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко.
Про це йшла мова в рамках онлайн-дискусії «Конфронтація в «Шляхах солідарності»: український бізнес у пошуках рішень європейських проблем». «На сьогодні тарифи в Молдові значно вищі за українські, що робить такий транзит економічно непривабливим. Зниження тарифу Молдовою дало б приріст транзиту молдовській залізниці і таким чином збільшило б доходи. Для України ж це дозволить відправляти зерно до порту Рені залізницею, в той час як зараз до нього зерно везеться тільки автотранспортом»,— зазначив Сергій Іващенко.
За його словами, з українського боку важливо забезпечити залізничний тариф на такому рівні, щоб доставка до портів Великої Одеси та дунайських портів була співмірною попри довше плече доставки.
Це надасть поштовх розвитку інфраструктури при дунайських портах і покращить економічну безпеку України в умовах блокування агресором українських портів.
Наступним кроком, є визначення рейдової перевалки в румунських територіальних водах Чорного моря для барж із українським зерном з усіх дунайських портів України – Усть-Дунайська, Ізмаїлу та Рені. Такий крок забезпечив би для дунайських портів ефективність роботи і дозволив би подвоїти перевалку зерна із нинішніх максимально 2 млн т на місяць приблизно вдвічі.
Раніше повідомлялося, що Україна планує активізувати модернізацію наявних пунктів пропуску та будівництво нових на західному кордоні України, зокрема з Румунією. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він нагадав, що, за оцінками Агентства з відновлення, на кордоні з Румунією можна втричі збільшити вантажопотік.
Ринок землі майже досяг показника розвинутих країн
https://t.me/oleg_nivievskyi/734
Таку точку зору висловив віцепрезидент з економічної освіти, фахівець Київської школи економіки Олег Нів’євський в своєму Telegram. Попри війну та окупацію частини територій, ринок землі демонструє обнадійливу динаміку.
З цікавого, що мене насправді вразило. Незважаючи ні на що, ринок демонструє доволі непогані показники розвитку. Всього від початку відкриття ринку вже укладено угод купівлі-продажу площею майже 325 тис. га. Це доволі непогана, якщо орієнтуватись на практику розвинутих західних економік динаміка, де щорічно в обігу знаходиться близько 1% всіх с/г земель. Для України з її майже 43 млн га с/г земель (включно з АР Крим), подібним орієнтиром можна було б вважати 400 тис. га. Проте зважаючи на окупований росією Крим та частини Донецької та Луганської областей у 2014 році, і майже 20% додатково окупованих РФ територій України з лютого 2022 року, а також обставин воєнного часу, показник у 325 тис. га с/г земель в обігу – це справді гарний результат роботи ринку.
Нагадаємо, що другий етап земельної реформи має розпочатися 1 січня 2024 року – тоді отримають змогу купувати землю і юридичні особи, але за умови, що вони створені і зареєстровані за законодавством України, а засновниками є лише громадяни України. Тоді ж дозволять купувати до 10 тисяч гектарів.
За законом, заборонено продавати землю, яка перебуває у державній власності. Також не зможуть купувати землю іноземні компанії та громадяни, доки це питання не вирішиться на референдумі.