Опубліковано:
За результатами 2023 року прогнозується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, однак виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики з посиланням на дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва».
Прибуток очікується від вирощування сої, хоча вона займає наразі лише 11% від загальних посівних площ. Також прогнозується незначний прибуток від виробництва насіння соняшнику. Щодо тваринництва, воно залишиться в цілому прибутковим, за виключенням виробництва ВРХ живою вагою.
Такі висновки дослідження, проведеного Мінагро у співпраці з УКАБ за підтримки Світового банку.
Хоча у 2023 році спостерігається відновлення прибутковості за деякими культурами, адже у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон 2021 року був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур України. Висока врожайність і високі ціни на сільськогосподарську продукцію, а також низькі ціни на матеріально-технічні засоби забезпечили високі прибутки (принаймні для тих, хто здійснив продажі до 24 лютого 2022 року). Отже, успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим.
Найбільший вплив на рівень прибутковості сільськогосподарської галузі України протягом 2022-2023 рр. мали експортна логістика, девальвація гривні та збільшення цін на матеріально-технічні ресурси.
Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023-2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їхня доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні.
Раніше озвучувалися цифри, що лише в рослинницькій галузі збитки може скласти близько 3 млрд доларів. Деякі експерти прогнозують, що за підсумками року втрати агросектору сягнуть 5–6 млрд доларів, а збитковість агровиробництва наступного сезону може становити від 100 до 250 доларів на гектар.
ДАР розпочав приймати заявки на включення в список легальних експортерів.
В Державному Аграрному Реєстрі стала доступною подача заявок для включення українських агропідприємців в перелік верифікованих експортерів.
Для включення в перелік верифікованих експортерів, підприємець, по-перше, має зареєструватись в ДАР, якщо він там ще не зареєстрований. По-друге, отримати лист-підтвердження з банку щодо проведення успішної експортної операції. Третій крок – подача заявки в ДАР, де вказати код платника ПДВ та додати сканкопію листа з банку.
Рішення про включення в перелік експортерів ухвалюється протягом 3 робочих днів після подачі заявки.
Раніше Уряд схвалив постанову «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану». Згідно неї, буде сформований перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів. Зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки. Підприємець для включення в перелік експортерів повинен відповідати чотирьом критеріям, зокрема:
- Бути платником ПДВ на момент подачі заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року.
- Не мати податкового боргу з повернення валютної виручки.
- Щодо підприємця не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства.
- Підприємець має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.
Погода наприкінці жовтня кардинально допомогла озимині.
Дуже тепла дощова погода в Україні в третій декаді жовтня була надзвичайно корисною для посіяних озимих культур. Про це повідомляє АПК-Інформ з посиланням на черговий огляд Укргідрометеоцентру.
Переміщення вологих повітряних мас зумовило дощі на всій території країни від сильних (декількох декадних норм у центральних та східних областях) до помірних (близько норми). На деяких метеостанціях Волинської, Рівненської, Житомирської та Сумської областей було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду жовтня на 2-19 мм за період спостережень з 1961 року.
Внаслідок цього відбулося кардинальне поповнення запасів продуктивної вологи в ґрунті на більшості площ до достатнього або оптимального. «На посівах озимини активізувалися ростові процеси внаслідок достатнього вологозабезпечення та оптимального для цього виду культур теплозабезпечення. Створювалися сприятливі умови для досить інтенсивного накопичення рослинної маси та укорінення рослин», – зазначили фахівці.
Проте, незважаючи на повернення тепла, фазовий розвиток озимих культур у більшості областей відбувався на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої засухи. Основною фазою розвитку озимих культур було утворення сходів, на пізніх посівах – проростання зерна, лише місцями відмічався 3-й листок та кущіння. Одночасно на рано засіяних площах, де засухи не було та завдяки високим температурам, створювалися умови для переростання посівів.
У південних областях, де панувала аномально тепла для кінця жовтня та суха погода, через тривалу засуху агрометеорологічні умови, як у попередній період, були вкрай несприятливі для завершення посівної кампанії та початкового росту вже засіяних озимих культур. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, де період без ефективних дощів тривав понад 2 місяці. Зокрема, і в третій декаді жовтня в Одеській та Миколаївській областях було зовсім сухо за винятком північних районів.
«У багатьох районах цих областей склалася критична ситуація – через засуху зерно майже місяць лежить у сухому ґрунті та не проростає, на площах, на яких утворилися сходи, відмічається пожовтіння листків внаслідок засухи та зрідження», – вказується в огляді.
Споживання молока і молокопродуктів поступально зростає.
Після минулорічного значного падіння потреби внутрішньої ринку, спричиненого повномасштабним вторгненням рф в Україну, у 2023 році експерти впевнені у позитивній динаміці споживання молока та молочних продуктів.
Аналіз причин зниження внутрішньої потреби 2022 року свідчить, що головними факторами була і є міграція, окупація територій та економічні наслідки війни.
Попри перелічені обставини, розрахунки Інфагро для поточного року позитивні. Завдяки здобуткам ЗСУ маємо деокупацію низки територій, впевненість та рішучість бізнесу щодо розвитку економіки, декілька хвиль зворотної міграції громадян в Україну. Споживчі настрої по молочним продуктам також є відображенням цих явищ.
Так, остання, серпнево-вереснева хвиля повернення українців дала серйозний поштовх до зростання внутрішнього ринку молочних продуктів. Разом із сезонним зниженням пропозиції сировини та з відносно низькою часткою імпорту в літній період, це спричинило поточний дефіцит на ринку сировини та, відповідно, суттєве підвищення закупівельних цін на молоко- сировину, яке триває і сьогодні. Ця зміна потреби наприкінці року навіть змусила аналітиків переглянути прогнозні цифри динаміки для всього 2023 року.
За розрахунками Інфагро, загальна цифра внутрішнього ринку, яка об’єднує обсяги самозабезпечення населення молоком та молочними продуктами та споживання промислових товарів (в еквіваленті молока), у 2023 році складе 6,5 млн тонн, що на 7% вище попереднього року. Окремо, обсяг потреби внутрішнього промислового ринку (в еквіваленті молока, базові показники жиру та протеїну) в поточному році прогнозується на рівні 2,9 млн тонн, що на 14% вище 2022 року.
Раніше в Мінагрополітики зазначили, що навіть в умовах війни в 2022 році надої збільшилися на 3% в порівнянні з 2021 роком. А в цьому році ріст може сягнути 5-7%. Це означає, що молочні підприємства стабільно продовжують інвестувати в передові технології та вселяє впевненість в розвиток молочної галузі в Україні.