Опубліковано:
Уряд схвалив постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану». Документ змінює правила експорту аграрної продукції. Постанову підготовлено Мінагрополітики.
Нові правила покликані унеможливити зловживання та порушення законодавства під час експорту агропродукції. А також захистити права агропідприємців, які дотримуються законодавства щодо експорту.
Координаторами експериментального проекту є Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС.
Буде сформований перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів. Зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки.
Підприємець для включення в перелік експортерів повинен відповідати 4 критеріям:
- Бути платником ПДВ на момент подачі заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року.
- Не мати податкового боргу з повернення валютної виручки.
- Щодо підприємця не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства.
- Підприємець має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.
Для включення в перелік верифікованих експортерів, підприємець по-перше, має зареєструватись в ДАР, якщо він там ще не зареєстрований. По-друге, отримати лист підтвердження з банку щодо проведення успішної експортної операції. І третій крок – подати заявку в ДАР, де вказати код платника ПДВ та додати скан копію листа з банку.
Рішення про включення в перелік експортерів буде ухвалено протягом 3 робочих днів після подачі заявки.
Оновлення відомостей про агропідприємців, які включені до переліку верифікованих суб’єктів, здійснюватиметься щодня.
Постанова набирає чинності з 10 листопада. До того часу митниця здійснює оформлення експорту за звичними процедурами, які діяли сьогодні. За цей час постачальників 12-ти видів товарів на зовнішні ринки просять верифікуватись у ДАР, як експортери.
Зазначається, що скорі зміни у правилах експорту аграрної продукції стосуються лише експортерів. Для внутрішніх продажів агропродовольчої продукції нічого не зміниться. Також, як анонсували раніше, термін повернення валютної виручки зменшиться зі 180 до 90 днів.
USAID АГРО надасть мінеральні добрива на весняну посівну.
Уряд США у межах ініціативи AGRI-Україна безоплатно надасть 7 тисячам українських агровиробників мінеральні добрива для весняної посівної – 2024. Через Програму USAID АГРО українським агровиробникам передадуть загалом 14 тисяч тонн добрив. Кожен учасник зможе отримати до 2 тонн мінерального добрива (карбамід) на господарство.
За підтримки Міністерство аграрної політики та продовольства України, реєстрація на отримання допомоги пройде в Державному аграрному реєстрі (ДАР) у розділі “Доступні програми” – USAID АГРО_карбамід під ярі зернові та олійні в сезоні 2024 р.
Подача заявок триватиме з 1 по 14 листопада. Отримати допомогу можуть агровиробники, які:
• мають в обробітку від 5 до 500 га у будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій),
• вирощують зернові або олійні культури,
• зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Погоджені заявники, які обробляють від 5 до 20 гектарів землі (власна та орендована), отримають по одній тонні добрива, а ті, хто обробляють від 20 до 500 га – по дві тонни. Пріоритетність в отриманні добрив матимуть господарства, власницями або заявниками яких є жінки (згідно з інформацією в системі ДАР).
Видача добрив планується на листопад-грудень 2023 року.
Нагадується, що згідно з опитуванням Мінагро, на сезон 2024 внесення добрив очікується на рівні вдвічі меншим за агрономічну потребу (47%). Повністю забезпечити свою потребу в добривах готові лише 10 відсотків респондентів, а саме великі та середні виробники. Таке скорочення застосування добрив може призвести до зниження потенціалу врожайності та падіння обсягів зібраного врожаю, негативно вплине на довгострокову стійкість українського агросектору та глобальну продовольчу безпеку.
Українським переробникам не вистачає ріпаку.
На кінець жовтня Україна експортувала 424 тис. тонн ріпаку, але відстає від законтрактованих обсягів через складнощі з логістикою. На листопад вже продано 60 тис. тонн української ріпакової олії до Китаю, що сприяло активізації внутрішнього попиту з боку переробників. Про це йшлося на брифінгу, організованого аналітичним центром сільгоспкооперативу «ПУСК» (ВАР).
“Україна не встигає поставляти законтрактовані обсяги ріпаку через логістику: деякі аграрії не отримали вчасно вагони. Через поставки кукурудзи до Румунії, виникли черги і затримки вагонів. До того ж активізувалася робота одеських портів – і вагонів не вистачає. Ліквідність на ринку невисока, умовні ціни на базисі СРТ морські порти становлять 14000 – 14500 грн/т. Слід зазначити, що здебільшого ріпак експортується авто- та залізничними шляхами до Чехії та Прибалтики, а не морем”, – зазначають у “ПУСК”.
В Україні зосереджені обсяги ріпаку на рівні 500 тис. тонн. При цьому продавці не спішать реалізовувати олійну, можуть відкладати продажі до грудня в очікуванні вищих цін.
Проте на ріпак зростає попит на внутрішньому ринку з боку переробників. “Наразі активний попит на ріпак з боку переробників, бо на листопад близько 60 тис. тонн ріпакової олії продано в Китай. Закупівельні ціни знаходяться в діапазоні 12900-13200 грн/т. Очікуємо невелику тенденцію зростання – плюс 200-300 грн/т у найближчі два тижні. Як вже йшлося, зростає попит з боку переробників та експортерів”, – резюмували у “ПУСК”.
Раніше повідомлялося, що погодні умови не сприяють сівбі озимого ріпаку та інших озимих культур. Також, по даним Держпродспоживслужби, в усіх зонах вирощування озимого ріпаку через коливання температури та наявний запас інфекції спостерігається ураження 1-10% рослин хворобами, зокрема пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, білою плямистістю.
На ринку вершкового масла ажіотаж і ціновий бум.
На українському ринку масла спостерігається справжній бум, який супроводжкється стрімким зростанням цін. Про це йдеться в повідомленні ІНФАГРО.
Вартість масла на світових ринках також зростає, але не так швидко і суттєво, як в Україні. Схоже, вітчизняні промислові споживачі занадто переймаються певним дефіцитом масла в Україні і готові поповнювати запаси за будь-яку ціну.
Споживання масла в Україні зросло, але і виробництво, скоріш за все, знаходиться приблизно на рівні минулого року, водночас експорт суттєво впав. Спрогнозувати подальші зміни на світовому ринку масла зараз не може ніхто. В кінці осені не виключено і зниження цін.
Виробники можуть продовжити піднімати ціни, хоча й зрозуміло, що наслідки такої цінової політики негативно відобразяться на обсягах продажів.
Зважаючи на високий рівень цін, заводи намагаються подовжити сезон виробництва власного масла. Цьому не заважають навіть високі ціни на сировину та відносно низькі – на суміжні СЗМ та казеїн. зазначається, що цьогорічні жовтневі показники виробництва непогані, але приблизно на третину менші у порівнянні з торішніми.
Водночас повідомляється, що Єврокомісія у своєму звіті передбачає, що до кінця року виробництво масла в ЄС може зрости приблизно на 0,3%.
Збільшення доступності та більш конкурентоспроможні ціни в ЄС (також порівняно з іншими жирами) також можуть посприяти суттєвому збільшенню експорту з ЄС (+7%). У 2024 році тренд зростання експорту вершкового масла з ЄС не збережеться, ймовірне його зниження на 2%.