Опубліковано:
Наприкінці сезону можна досить упевнено стверджувати, що рекорд експорту лохини з України 2023 року буде знову оновлено. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
У 2022 році Україна експортувала понад 2,5 тис. тонн свіжої лохини, а цього сезону, за нашими оцінками, експорт може перші перевищити 3 тис. тонн. За попередніми оцінками, експорт лохини з України може сягнути 3,5-3,8 тис. тонн.
Це дасть змогу Україні закріпитися в топ-20 найбільших світових експортерів лохини.
Найімовірніше, Нідерланди та Польща залишаться головними ринками збуту свіжої лохини, проте найбільший приріст експорту відзначатиметься в напрямку ринків Німеччини, Великої Британії та Іспанії. Також є інформація про успішні поставки комерційних партій свіжої лохини на ринки скандинавських країн.
Аналітики зазначають, що попри зниження і номінальних, і реальних цін, сезон для виробників лохини України однозначно був досить успішним. На тлі проблем, яких зазнають українські фермери, що вирощують зернові та олійні, можна навіть очікувати зростання інтересу до вирощування ягід і зростання інвестицій у цю сферу.
У 2024 році, якщо не буде особливих природних катаклізмів, обсяги виробництва лохини в Україні можуть знову збільшитися.
Раніше повідомлялося, що вчені з Інституту Джеймса Хаттона (Шотландія) створюють нову гігантську лохину. Автори дослідження кажуть, що новий вид матиме ягоди більші за виноградину або невелику полуницю. Крім того, зазначається, що нові ягоди будуть ще більш хрусткими, соковитими та запашними.
Під час круглого столу «18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення галузі» Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) оприлюднила результати опитування аграріїв деокупованих територій щодо їх нагальних проблем та потреб для відновлення постраждалих підприємств.
- За результатами опитування, 59% господарств припиняли свою діяльність внаслідок окупації, 25% – внаслідок бойових дій. Лише 16% господарств працювали безперервно. 38% опитаних вказали, що їхні підприємства досі не працюють, 45% господарств зазначили, що діяльність господарств відновлена менше, ніж на половину.
- У 79% опитуваних під час окупації було зруйновано чи вкрадено майно, техніка, врожаї. Найбільше постраждали сільськогосподарські будівлі – у 40% учасників опитування, та сільськогосподарська техніка – у 24% учасників. Також 81% опитаних господарств зазначили, що потребують розмінування с/г земель.
- Лише 22% учасників повністю зафіксували збитки та втрати і провели інвентаризацію зруйнованих активів. 50% учасників змогли частково задокументувати втрати та пошкодження, 28% господарств не мали такої можливості взагалі.
- Щодо виробничих проблем, підприємства, що приймали участь в опитуванні зазначили на першому місці нестачу матеріальних ресурсів (ПММ, ЗЗР, насіння) – 20% опитаних. Знищена чи викрадена техніка у 16% господарств. Нестачу коштів на проведення діяльності та відсутність працівників зазначили по 13% господарств.
- Серед виробничих проблем учасники відмітили також: відсутність банківських кредитів – 11% господарств, відсутність ринків збуту – 10% господарств, знищені виробничі приміщення – 9% господарств, та відсутні потужності для зберігання с/г продукції – 8% господарств.
- 53% учасників відповіли, що банк відмовив їм у кредитуванні через знаходження підприємства в зоні бойових дій. Для 51% учасників кредитування має велике значення для поповнення обігових коштів, придбання витратних матеріалів для продовження діяльності підприємства. Для такої ж кількості опитуваних – 51%, – саме можливість фінансової допомоги, пільгових кредитів або грантової підтримки необхідні для відновлення та продовження діяльності підприємств. Це першочергова потреба.
- Серед інших потреб для відновлення діяльності підприємств аграрії вказали припинення бойових дій – 38%, розмінування с/г земель – 30% опитуваних, 19% зазначили необхідність матеріальних ресурсів, 13% учасників наголосили на необхідності збільшення внутрішніх цін на продукцію.
- Також, для 8% учасників важливе вирішення проблем зі старими кредитами (реструктуризація, пролонгація, відстрочка сплати), та по 5% учасників сказали про звільнення від податкових перевірок і податкові пільги, та про необхідність кваліфікованих виробників.
Раніше експерти зазначали, що під час активних бойових дій та обмежених експортних можливостей українські аграрії майже вичерпали власні обігові кошти. ВАР пропонує внести зміни у закон “Про аграрні розписки”.
Головна ідея нововведення – надати можливість залучати кошти під заставу прав оренди землі. Це дасть аграріям новий інструмент залучення дешевих кредитів, допоможе завершити посівну кампанію озимих та підготуватись до посіву ярих культур на весні. Наразі популярність аграрних розписок є невисокою через відсутність можливості передавати права оренди землі в якості застави.
Робота нового зернового коридору набирає обертів. Станом на 05 жовтня 2023 р. фрахт на перевезення кукурудзи панамаксами з Одеси, Південного та Чорноморська у напрямку Китаю становив 70 USD/т, середземноморського узбережжя Іспанії – 51-54 USD/т. Про це повідомляє УЗА з посиланням на Atria Brokers.
Ставки фрахту на перевезення зерна коустерами з дунайських портів на більшість напрямків підвищилися. Однак, у напрямку Італії та Іспанії спостерігалось зниження. У першій половині тижня навігація в гирлах Суліна та Бистре була ускладнена через погодні умови, що призвело до накопичення суден. Ситуація дещо покращилася у другій половині тижня, і кількість суден в черзі почала знижуватися.
Станом на 05 жовтня 2023 р. ставки фрахту на перевезення кукурудзи коустерами 6000 т з портів Рені та Ізмаїл до Криту підвищилися на 5 USD/т – до 61-63 USD/т, до східного узбережжя Греції – на 4 USD/т до 57-59 USD/т, до Мармари – на 4 USD/т до 55 USD/т, до східного Середземномор’я – на 2 USD/т до 65-67 USD/т. В той же час, фрахт до Севільї знизився на 3 USD/т до 80-82 USD/т, до Іспанії – на 2-3 USD/т до 73-75 USD/т та до східного узбережжя Італії– на 1-2 USD/т до 68-71 USD/т. Ставки до Ізраїлю залишилися на рівні минулого тижня – 70 USD/т.
Ставки на перевезення гранульованого та негранульованого шроту соняшника коустерами 6000 т з портів Рені та Ізмаїл залишилися без змін – до Мармарина рівні 60-65 USD/т, до східного узбережжя Італії – 82-83 USD/т, до Іспанії – 90-95 USD/т.
Фрахт на перевезення кукурудзи баржами на Констанцу знизився на 3-4 EUR/т до 38-40 EUR/т. Для соняшнику ставки підвищилися на 2 EUR/т до 62 EUR/т.
Ставки фрахту на перевезення гранульованого та негранульованого шроту соняшника з дунайських портів баржами на Констанцу залишилися на рівні 50 EUR/т.
Раніше повідомлялося, що Німеччина планує надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони, щоб допомогти їй із захистом експорту зерна водним шляхом від можливих ударів з боку Росії.
Як пише Bloomberg, Берлін передасть одну додаткову систему ППО IRIS-T, яка має дальність ураження до 40 км, і понад десять зенітних самохідних артилерійських установок Gepard, що здатні збивати цілі в радіусі чотирьох кілометрів. Техніка має забезпечити прикриття для вантажів, які йдуть у напрямку Румунії вздовж українського узбережжя Чорного моря.
Китайські імпортери здійснили великі закупівлі кормової кукурудзи в Україні за останні два тижні, повідомили трейдери в Азії та Європі в четвер. Про це повідомляє Reuters.
Трейдери не змогли назвати точні обсяги, але деякі сказали, що вони становили кілька сотень тисяч метричних тонн. Джерело в українському уряді також підтвердило продажі кукурудзи в Китай.
«Імпортери в Китаї купили близько 10-12 вантажів української кукурудзи Panamax для відвантаження в листопаді/грудні», — сказав сінгапурський трейдер міжнародної зернової компанії, посилаючись на розмір судна місткістю, яка зазвичай перевищує 60 000 тонн зерна.
Водночас повідомляється, що закупівельні ціни на кукурудзу в Україні продовжують опускатися на тлі зниження світових цін до трирічного мінімуму та подорожчання фрахту через обстріли портів Дунаю.
Експерти зазначають, що їх може підтримати активний попит з боку Китаю та активізація заходу суден під завантаження до чорноморських портів України гуманітарним коридором, що дозволяє сподіватися на збільшення українського експорту.