Опубліковано:
Розширення запуску ринку земель с/г призначення у 2024 році буде вигідним компаніям, які фінансуються за кордоном. Малий та середній агробізнес будуть у нерівноцінних умовах на ринку землі, що загрожує розвитку сільських територій. Про це заявив Денис Марчук, заступник голови ВАР.
Наразі законодавство дозволяє фізичним особам купляти 100 га на особу. З наступного року планується розширити можливості купівлі до 10 тис. га для фізичних та юридичних осіб. Аграрії просять лімітувати можливості купівлі землі, залишивши обсяг 100 га “в одні руки” на час воєнного стану та на 2 роки після перемоги.
Зазначається, що наразі аграрії забезпечують продовольчу безпеку, ведуть виробництво в умовах війни, більше року працюють у збиток, бо не мають змоги продати зерно за ринковими цінами, допомагають армії. У вищеназваних умовах вітчизняні аграрії не можуть конкурувати з великими компаніями, які мають доступ до кредитування за кордоном.
Аграрії вже звернулися до влади з проханням відтермінувати запуск земельного ринку у великих обсягах, але допустити на ринок юридичні особи.
“З 2024 року, якщо не буде змін, до 10 тис. га с/г земель зможуть купувати юридичні особи, але якщо їх засновниками є українці. Це дуже великі обсяги, що блокуватимуть малий і середній бізнес, на якому тримається аграрний потенціал держави. Тому ми звернулися до Прем’єр-міністра, до профільного комітету, до Мінагрополітики, щоб розглянути можливість відтермінування зміни лімітів, сподіваємося на позитивну відповідь, готові до дискусій та обговорень. В нас є аргументи, чекаємо на діалог’, – зазначив Денис Марчук.
Земельний ринок повинен підтримувати розвиток середнього і малого бізнесу, а також сільських територій, але цього не відбудеться в умовах воєнного стану.
Але збільшення лімітів до 10 тис. га з 2024 року в умовах війни – один із факторів, які можуть призвести до створення надвеликих латифундій, а малий і середній бізнес не буде конкурентним.
«Великий технологічний агробізнес не потребує значної кількості людей у полях, населення в сільській місцевості не буде задіяне. Якщо ми хочемо розвивати громади, створювати там потенціал виробництва продукції із доданою вартістю, розвивати зокрема садівництво, тваринництво, для цього потрібен малий і середній бізнес. Інакше розвиток сільських територій буде гальмуватися”, – пояснив заступник голови ВАР.
Зазначимо, що чимало експертів, включно з представниками Київської школи економіки і Українського клубу аграрного бізнесу, дотримуються іншої позиції і наполягають на тому, що реформа має відбуватися за планом.
Підкреслюється, що ринок землі виступає як показник перед міжнародними партнерами, що Україна послідовна у реалізації стратегічних змін. Відтак, цей процес має охопити всі аспекти і бути виконаним у широкому масштабі.