Опубліковано:
Це затверджено постановою № 1057 Кабінету Міністрів України.
Зазначається, що у травні 2021 року функції Державного агентства рибного господарства України були доповнені функціями меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем та сформовано Державне агентство меліорації та рибного господарства України (постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2021 № 539).
За офіційними даними станом на 2021 рік в Україні обліковується 5,48 млн. га меліорованих земель, у тому числі 2,17 млн. га зрошуваних і 3,3 млн. га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою. Але у 2021 році фактично поливалось лише 525,0 тис. га сільськогосподарських угідь, у 2022 році – 296 тис. га, а у 2023 році менше 100 тис. га сільськогосподарських угідь.
Фахівці відзначають, що інженерна інфраструктура зрошувальних та дренажних систем, побудована у 60-х – 80-х роках минулого сторіччя є морально застарілою. Меліоративні системи відпрацювали понаднормативний термін експлуатації, мають знос понад 85 % і потребують модернізації та відновлення, у тому числі відновлення від наслідків військової агресії російської федерації. Насосно-силове обладнання меліоративних систем застаріле та енергонезатратне, що в умовах дефіциту електроенергії є критичним для забезпечення подачі води в поливний сезон.
Водночас в Україні активно впроваджується меліоративна реформа. Так, у аграріїв з’явилася можливість об’єднуватися для спільного керування зрошувальними системами з травня 2022 року, коли у дію вступив Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».
Міністр агрополітики Микола Сольський наголошує, що меліоративна реформа розвивається успішно, хоча зіткнулась зі складними викликами: повномасштабне вторгнення та підрив дамби Каховської ГЕС.
За екстремальних умов посіяно майже 3,7 млн га озимих
Майже 3,7 млн га озимих культур вже посіяли аграрії по всіх регіонах України. Про це інформує Мінагрополітики.
Сівбу озимих зернових культур проведено на площі 2 583 тис. га, з яких пшениці посіяно 2 352 тис. га, ячменю — 171 тис. га, жита — 60 тис. га.
Найбільше озимих зернових культур посіяли аграрії Сумщини – 97% до прогнозу. Лідером із сівби пшениці є Дніпропетровщина (271,3 тис. га), ячменю — Миколаївщина (25 тис. га), жита — Волинь (13 тис. га).
За попередній тиждень посіяно 680 тис. га озимих зернових.
У всіх областях України завершується сівба озимого ріпаку, якого посіяно 1 111 тис. га. Найбільше — на Дніпропетровщині (117,3 тис. га) та Одещині (103,6 тис. га).
Раніше в огляді Гідрометцентру України констатувалося, що оптимальні строки для сівби озимих зернових культур у більшості областей України вже закінчилися.
За оцінками поточних метеорологічних умов, період без ефективних опадів у більшості областей України наразі налічує від 40 до 55 днів. Внаслідок абсолютно сухої погоди в третій декаді вересня та надзвичайно високого температурного фону в більшості областей тривала та поглиблювалася ґрунтова посуха, спостерігалися суховійні явища, було відсутнє накопичення вологи.
Станом на середину жовтня, кукурудзу та ріпак купують за привабливими цінами лише в портах країн ЄС. Натомість, на ринку сої склалась ситуація, коли зовнішні та внутрішні ціни змагаються між собою. Про це йшлося на брифінгу аналітичного центру кооперативу «ПУСК» (ВАР).
За словами аналітиків, на привабливість ціни кукурудзи впливає слабкий експорт чорноморськими портами.
“Із 35 зафрахтованих кораблів лише 5-10 вантажаться кукурудзою, решта експортує пшеницю. Тому ціни в портах на цю культуру коливаються в портах Одеси від 105 до 115 доларів за тонну, а в малих портах за кукурудзу дають 120-130 тонн. Натомість, у портах Італії та Румунії ціна краща – 185-192 доларів за тонну. Тому експортери в пошуках дешевих вагонів для експорту на дальні дистанції”, – пояснюють аналітики.
Схожа ситуація на ринку ріпаку. Вигідно продати його можна лише в порту Риги. Щоб отримати більший прибуток, є сенс туди везти лише продавцям північно-західних областей України. Інакше продати ріпак можна лише за собівартістю. Є надія на Німеччину, де останнім часом зростає попит на цю олійну. А ось ціни на сою у вересні досягли свого мінімуму і останнім часом почали підвищуватись. Все це завдяки внутрішньому попиту.
“Сьогодні експортери готові купити тонну сої у вас на заводі за 13500 тис. грн. А ось здати на переробні підприємства всередині країни вже можна за 15000 грн. Тому виробники замислюються над тим, щоб здати сою виробникам жому”, – додав аналітик.
При цьому соя в українських портах на Дунаї коштує 365-375 доларів за тонну. А ось в Польщі та Румунії коштує 380-400 доларів за тонну. Експерти прогнозують зростання ціни на початку листопада на цю культуру приблизно на 5 доларів в наших портах та до 15 доларів в європейських країнах.
Експерти зазначають, що ринок очікує збільшення товарного потоку та кількості суден по мірі посилення довіри до роботи гуманітарного експортного коридору, який забезпечить безпеку вантажів, що перевозитимуться з/до портів Південний, Одеса, Чорноморськ. Вже зараз обсяг вантажів, які доставлять нещодавно заброньовані судна, наблизився до 500 тис т.
За членства України виплати фермерам ЄС можуть впасти на 20%
Електронний вісник Європейської молочної асоціації Dairy Flash аналізує можливі наслідки вступу України до ЄС, зокрема, фінансові аспекти. Про це йдеться в публікації Infagro.
“За внутрішніми оцінками, потенційний вступ України до Європейського Союзу має значні фінансові наслідки для блоку. Аналіз, заснований на існуючих бюджетних правилах ЄС, показує, що приєднання до блоку України та восьми інших нових держав-членів може збільшити бюджет ЄС приблизно на 256,8 мільярда євро.
Слід зазначити, що після вступу Україна стане найбільшим одержувачем сільськогосподарських субсидій ЄС, випередивши Францію, що призведе до 20% скорочення виплат за гектар для існуючих одержувачів.
Документ закликає до необхідності започаткувати значні реформи та перехідні заходи, щоб задовольнити потенційне членство України без навантаження на існуючий бюджет і політику. Відповідно до цих подій EDA вже налагодила плідні відносини з українською молочною промисловістю.
Експерти нагадують, що у липні 2023 року було опубліковано дослідження EDA/Infagro «Українська молочна промисловість у лактосфері ЄС». Згідно з його прогнозами, до 2032 року внесок України в загальне виробництво сирого молока в ЄС потенційно може досягти 5%, а частка України в загальній переробці сирого молока в ЄС – 4%. При цьому частка споживання в Україні оцінюється в 6% від загального обсягу в ЄС”.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив: «Можливо агрополітику ЄС доведеться змінювати і під тиском внутрішніх чинників, і під тиском перспективи членства України. Але я не бачу жодного ризику, щоб тема сільського господарства стала перешкодою на шляху України до членства в ЄС. Будуть знайдені рішення».