Опубліковано:
З початку року майже 11,3 тисяч українських аграріїв отримали 58,8 млрд гривень банківських кредитів на розвиток господарств, з них – понад 34 млрд гривень за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» залучили 8,8 тисяч підприємств. Про йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
Найбільший обсяг кредитів у загальному підрахунку залучили аграрії таких областей:
Київська – 11,5 млрд гривень виділено для 833 підприємств;
Вінницька – 5,4 млрд гривень – для 1 293,
Дніпропетровська – 5,3 млрд гривень – для 742;
Кіровоградська – 4,5 млрд гривень – для 1 553;
Одеська – 4 млрд гривень – для 1013.
За програмою «Доступні кредити 5-7-9» більше всього отримали підприємства таких областей:
Кіровоградська – 3,8 млрд гривень виділено для 1 246 господарств;
Вінницька – 3,5 млрд гривень – для 1001;
Одеська – 3,4 млрд гривень – для 817;
Київська – 3,2 млрд гривень – для 675.
Раніше Всеукраїнська Аграрна Рада зазначала, що в умовах дорогої логістики українським аграріям необхідні нові механізми залучення дешевих кредитів. Як підкреслив заступник голови ВАР Денис Марчук, під час активних бойових дій та обмежених експортних можливостей українські аграрії майже витратили власні обігові кошти. На думку експертів, добре, що єдина дієва програма кредитування “5-7-9” продовжена на 2024 рік (хоча й з лімітом у 90 млн грн). Але багато хто з агровиробників вже його вичерпав.
Земельна реформа: продано 1% лише сільгоспугідь
З початку запровадження земельної реформи було продано і подаровано 1% від усіх сільськогосподарських земель. Це розвіює міф, що всю землю одразу продадуть. Про це під час пресконференції «Результати реалізації державних та комунальних земель: два роки роботи земельних онлайн-аукціонів» повідомив заступник міністра агрополітики Денис Башлик.
За словами посадовця, на першому етапі реформи спрацювали обмеження щодо кількості землі, які може придбати фізична особа – до 100 га в одні руки. Водночас за цей час ринок змінився, ціна на землю зростає.
«В трьох областях: Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській середня ціна за гектар зросла. На Франківщині досягла майже 2 тисяч доларів за га, Львівщині – 1450 доларів, Тернопільщині – 1400. Це показник того, що попри обмеження, є попит на землю, і ціна не стоїть на місці. Все працює, і міфи не спрацювали», – зазначив заступник Міністра.
Денис Башлик розповів, яким буде другий етап реформи, що розпочинається в січні 2024 року. Зокрема, відкривається ринок для юридичних осіб. Але, підкреслює він, купувати землю можуть тільки українці. Жодних іноземців. За його словами, рішення про допущення іноземців до земельного ринку, згідно із законом, прийматиметься на всеукраїнському референдумі.
«З початком другого етапу сформується група юридичних осіб, які хочуть отримати у власність землю, щоб розвивати тривалі інвестиційні проекти. Це спричинить зріст ціни. Тому люди зараз дуже обережно підходять до розпорядження землею, бо розуміють, що це нерухомий актив, який принесе їм дохід», – наголосив Денис Башлик.
В свою чергу СЕО Прозоро.Продажі Сергій Бут зазначив, що невід’ємною частиною реформи є електронні аукціони. За його словами, всі земельні торги – з оренди чи продажу проводяться лише на відкритих аукціонах. Це основний запобіжник проти можливих маніпуляцій або ручного втручання. Він також зазначив, що під час воєнного стану ринок демонструє позитивну динаміку. Попит складає 3 учасники на один аукціон, що є високим показником.
Нагадаємо, що згідно статистики Мінагрополітики, за весь період функціонування ринку найбільше паїв продано на Харківщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Кіровоградщині та Хмельниччині.
Фермерів закликають не займатися розмінуванням самостійно
Агровиробникам, які прагнуть якнайшвидше очистити свої землі та почати працювати на них, потрібно проявити терпіння та в жодному разі не намагатися розмінувати землі власноруч. На цьому наголосив Ігор Безкаравайний, координатор напрямку розмінування в Мінекономіки.
«Надійшла інформація про трагічний випадок на Херсонщині. Місцевий фермер за допомогою найманих працівників намагався розмінувати своє поле. Результат – підрив. Загинула людина. Вкотре звертаємося до аграріїв: процесом розмінування мають займатися виключно сертифіковані оператори та професійні сапери. Ми розуміємо фермерів, які хочуть якнайшвидше відновити свою діяльність, але наголошуємо, що потрібно користуватися послугами виключно фахівців – це мінімізує ризики і збереже життя людей», – наголосив посадовець.
Зазначено, що за програмою пріоритетного розмінування земель сільгосппризначення обстежено понад 200 тис. га земель, з яких понад 120 тисяч га фермери вже використовують. Розпочато процес створення ринку послуг з розмінування. Міністерство економіки працює над спрощенням процедури отримання сертифікації для нових операторів ринку.
«Ми працюємо 24/7 для того, щоб запустити процеси, які пришвидшать розмінування земель. На початку року у нас було в урядових інституціях біля 2 тисяч піротехніків. До кінця року буде 6 тисяч. Ми в рази збільшуємо кількість машин для розмінування. На сьогодні маємо вже 16 сертифікованих операторів, 29 – в процесі сертифікації, 40 – готуються до сертифікації. Реалізовано пілотний проект з закупівлі послуг з розмінування, а в бюджеті на наступний рік на компенсацію аграріям, які купуватимуть такі послуги, закладено 2 млрд грн. Єдине, що ми просимо у людей, у агробізнесу: дайте нам трохи часу», – підкреслив Ігор Безкаравайний.
Нагадаємо, що 27 вересня у Києві відбувся перший форум, присвячений питанням гуманітарного розмінування території України – Demine Ukraine Forum. Серед ключових завдань були названі запуск ринку гуманітарного розмінування, створення та масштабування виробництва обладнання та машин для розмінування, залучення міжнародної підтримки і сприяння розвитку інновацій у цій сфері.
Своєю чергою, перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила: «Безпрецедентні виклики вимагають від нас безпрецедентних рішень. Якщо ми будемо рухатися за стандартними процедурами, які є у світі, на очищення території потрібні будуть десятиріччя і навіть сторіччя».
ФАО прогнозує світу рекордний урожай зернових
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН підвищила прогноз світового виробництва зернових у 2023 році до 2,81 млрд тонн. Це на 0,9% більше за показник попереднього року.
В ФАО зазначили, що вищий прогноз майже повністю ґрунтується на нещодавніх та більш позитивних оцінках врожайності в Україні та рф. Водночас у Канаді очікується падіння врожаю зернових в зв’язку з несприятливою погодною динамікою.
У своєму звіті ФАО оцінює світове виробництво пшениці в 785 млн тонн, виробництво фуражного зерна — в 1,51 млрд тонн (на 2,7% більше, ніж у 2022 році), а глобальне виробництво рису — в 523,1 млн тонн.
У вересні Індекс цін на продовольство ФАО становив у середньому 121,5 пункту, у серпні цей показник становив 121,4 пункту. Індекс відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на продовольчі товари, які торгуються на світовому ринку.
На цьому рівні індекс на 10,7% нижче свого значення річної давності та на 24,% нижче за історичний максимум, досягнутий у березні 2022 року.
Ціна на рослинні олії молочні продукти та м’ясо у вересні на світових ринках падала, тоді як на цукор зростала.
Раніше повідомлялося, що очікуваний дефіцит цукру тримає світові ціни на 12-річному максимумі. Експерти прогнозують, що глобальне споживання цукру в 2023/24 МР на 290 тис. т перевищить його виробництво. Зокрема, Бразилія не зможе компенсувати спад виробництва в Азії, зокрема, в Індії й Таїланді.