Опубліковано:
В Києві відбувся VI Національний Медовий форум «Євроінтеграція під час війни: виклики та можливості для медової галузі України». Як зазначають в Мінагрополітики, на повістці денній заходу були розвиток медової галузі в Україні, адаптація українського законодавства до європейського, державна підтримка пасічників, експортний потенціал сектору.
Як наголосили учасники Форуму, попри повномасштабне вторгнення рф медова галузь України продовжує розвиватися. В 2022 році експортовано 48 тис тонн, а за 9 місяців 2023-го – 41 тисяч тонн меду. Український мед постачається до Німеччини, Польщі, Бельгії, США, Франції, Литви, Чехії та Угорщини.
Головне завдання – посилювати позиції українських виробників меду на національному та міжнародному ринках. Для цього необхідно на законодавчому рівні впровадити правовий досвід ЄС, щоб розширити зовнішні ринки для експорту українського меду.
Зокрема йде активна робота над впровадженням вимог ЄС в сфері бджільництва в українське законодавство. При Мінагрополітики працює робоча група з розвитку бджільництва, яка напрацьовує законодавчі зміни щодо врегулювання діяльності пасічників. Крім того, у вересні 2023 року прийнята постанова Кабінету Міністрів № 1041, яка врегульовує вимоги до транспортування бджіл.
Також зазначається, що 26 жовтня 2023 року вступив у силу Закон про вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва. За її словами, закон спрямований на забезпечення покращеного державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва. Норми документу максимально наближені до стандартів ЄС. Також Наталія Щирова зазначила, що діяльність пасічників і крафтових виробників регулюється Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Раніше фахівці ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» підкреслювали, що для підвищення експортного потенціалу вкрай необхідно розробити й затвердити географічне зазначення «український мед», а також системно займатися розвитком селекційної справи, збереженням порід бджіл тощо.
Аграрні розписки поширять на тваринництво та переробку.
В умовах скорочення державою пільгового кредитування агросектору, інструмент аграрних розписок може стати дієвою альтернативою. Як розвивається та вдосконалюється цей механізм залучення коштів в Україні, розповіли експерти IFC та ВАР під час вебінару “Аграрні розписки: доступ до фінансування під час війни та перспективи у майбутньому”.
Необхідним є відповідне забезпечення ефективного законодавчого регулювання цієї галузі. «Наразі на розгляді в парламенті маємо два важливі законопроєкти, що були розроблені за участі ВАР – Проект Закону №9352 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою створення умов для залучення коштів на агровиробництво”, а також Проект Закону №9352 «Про електронні аграрні розписки». Очікуємо їх скоріше прийняття”, – наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.
Раніше галузеві об’єднання зазначали, що запропоновані законодавчі зміни посилять баланс інтересів сторін за аграрними розписками та сформують агровиробникам кращі умови доступу до фінансування завдяки:
1. Діджиталізації та автоматизації аграрних фінансів, що забезпечує простоту та зрозумілість процесів видачі та виконання зобов’язання за електронними аграрними розписками;
2. Використання аграрних розписок у інших секторах економіки, що дозволить надавати в заставу майбутній урожай і аграрну продукцію, прив’язану до конкретних земельних ділянок.
Зокрема, в майбутньому аграрні розписки будуть також поширюватися і на галузі тваринництва та переробки.
“Прагнемо, щоб аграрні розписки стали ще більш сучасним, безпечним та дешевим інструментом. Працюємо над змогою його застосування не лише в рослинництві, а також в тваринництві та переробці”, – наголосив . Кирило Мухомедзянов, спеціаліст з фінансового сектору Проекту «Розвиток доступу аграрного сектору України до ринків капіталу», IFC, Група Світового банку.
До війни найбільше аграрні розписки використовувалися у відносинах між фермерами та постачальниками ресурсів – 60% випадків, 30% припадає на фінансові розписки з кредитним договором.
Частіше всього аграрні розписки використовувалися для фінансування оборотного капіталу, але були випадки фінансування основних засобів, зокрема при купівлі сільгосптехніки. Є кейси застосування аграрних розписок в органічному виробництві, садівництві, купівлі с/г земель. За очікуваннями експертів, аграрні розписки в подальшому розширять коло застосування.
В USDA вкотре підвищили прогнози урожаю кукурудзи в Україні.
Київське відділення Міністерства сільського господарства США (USDA) оприлюднило звіт, в якому прогнозує збільшення виробництва кукурудзи в Україні у 2023/24 МР у порівнянні з попереднім сезоном. Про це йдеться в повідомленні Graintrade.
Початкові запаси кукурудзи та пшениці в Україні вищі, ніж торік, тому обсяги експорту визначать кінцеві запаси сезону 2023/24. Вихід рф із Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 р ускладнив експорт зерна з України, проте продовжується робота над розширенням альтернативних маршрутів поставок.
Наразі очікується, що у 2023/24 МР Україна збере 30,7 млн т кукурудзи, що на 17% перевищить показник 2022/23 МР та на 10% – жовтневий прогноз USDA у 28 млн т.
Станом на 20 жовтня завдяки сухій та теплій погоді в Україні з 1,376 млн га або 34% площ намолочено 9,28 млн т кукурудзи з урожайністю 6,74 т/га, тоді як торік на цю дату були обмолочені 20% площ, а урожайність складала 5,4 т/га.
На тлі обмеженої пропозиції та активізації заходу суден в порти під завантаження ціни на кукурудзу в портах Чорного моря після падіння минулого тижня знову виросли до 125-130 $/т або 5000-5200 грн/т, тоді як у портах Дунаю вони сягають 135-140 $/т.
Зазначається, що українська кукурудза залишається найдешевшою на світовому ринку, тому продовжить користуватися попитом. Проте зростання цін на неї буде обмеженим, оскільки світові ціни залишатимуться під тиском рекордного світового урожаю.
Так, протягом тижня грудневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго впали на 3,3% до 189 $/т (0% за місяць), а листопадові ф’ючерси на біржі в Парижі – на 1,9% до 202,5 €/т або 213,5 $/т (-4,2% за місяць).
Раніше прогнозувалося, що обсяг нового врожаю складе близько 27-28 млн т. Експерти зазначають, що наразі ціни на зібране зерно, враховуючи вартість логістики, суттєво нижчі від собівартості виробництва. В середньому, внутрішня ринкова ціна кукурудзи на $30 нижче точки беззбитковості для українського виробника.
Порти Одеси продовжують приймати судна тимчасовим коридором.
Інформація щодо скасування або непрогнозовану зупинку тимчасового коридору для руху цивільних суден з та до портів Великої Одеси не відповідає дійсності. Всі встановлені ВМС ЗСУ наявні маршрути є дійсними та використовуються цивільними суднами. Про це повідомили в Мінінфаструктури.
Враховуючи, що коридор було впроваджено в надскладних умовах військової агресії росії, його функціонування відбувається з урахуванням військової обстановки та погодних умов. Наразі, в портах Одеса, Чорноморськ та Південний під завантаженням 23 судна.
Всього коридором на вхід скористалося 51 судно. 33 судна експортувало понад 1,3 млн тонн української агропродукції та інших вантажів.
Раніше повідомлялося, що термінали порту Південний «ТІС-Зерно», «ТІС-Міндобрива», «ТІС-Вугілля» та ДП «Ворлд ТІС-Південний» виділять $400 тис. на створення додаткових пересувних груп протиповітряної оборони для захисту Одеси та її мешканців від атак дронів.