Опубліковано:
Заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у рамках конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», запропонував обговорити ідею щодо запровадження експортних мит на аграрну продукцію. Всеукраїнська Аграрна Рада вважає запровадження додаткових зборів спробою добити аграрний сектор України.
У заявах депутата запровадження нових фінансових обтяжень аргументуються спробою заспокоїти мітингувальників, які блокують пункти пропуску на кордоні з Європейським Союзом, введенням “самообмежень”. Також це, начебто, зробить аграрну продукцію доступною для переробників всередині країни.
Блокування кордонів несе більше політичний характер, ніж економічний, бо переважна частка української аграрної продукції не постачається до країн-сусідів, а прямує у порти до третіх країн. Тож запровадження експортних мит не “заспокоїть” мітингувальників. Варто зазначити, що більшість традиційних аграрних культур вже продаються нижче собівартості, скидати ціну далі нікуди. За прогнозом, збиток рослинництва у 2023 році складе понад 3 млрд доларів. Якщо морські порти запрацюють на постійній та зрозумілій основі, показник може знизитися до 1,2 млрд доларів збитків.
Хоча прес-служба Комітету ВРУ з питань економічного розвитку наводить слова нардепа про запровадження мит при експорті агропродукції як “контраверсійними” та “здоровою провокацією”, хочемо зазначити, що навіть обговорення цієї ідеї несе дестабілізацію та шкоду для учасників ринку: покупці не впевненні у правилах, експортери можуть почати закладати майбутні збитки вже зараз, через це аграрії отримують меншу ціну за власну продукцію. Безпосереднє запровадження експортних мит найбільше зашкодить саме фермеру і створить додаткове та необґрунтоване фінансове обтяження.
Нагадаємо, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що із прогнозованих понад 79 мільйонів тонн урожаю цього року Україна на власні потреби вистачить 25%, решту буде спрямовано на подолання голоду у світі.Глава уряду підкреслив, що український аграрний експорт був і буде стабілізуючим фактором на світовому ринку продовольства.